Постанова № 72088044, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1506/17 Головуючий у І інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності учасників справи відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

27 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив зобов'язати відповідача зробити йому перерахунок надбавки за вислугу років станом на день призначення на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області зробити ОСОБА_2 перерахунок надбавки за вислугу років станом на день призначення на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в період з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року організацію діяльності судів Чернігівської області, їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення здійснювало Управління юстиції у Чернігівській області, до компетенції якого належало ведення кадрового діловодства, а саме видання наказів про прийняття на роботу суддів, переведення до іншого суду, звільнення з посади судді, підготовки наказів про розрахунок стажу державної служби, який дає право на надбавку за вислугу років, а тому питання перерахунку позивачу надбавки за вислугу років за вказаний період не належить до компетенції Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, яке було створене у 2002 році відповідно до Указу Президента України від 29 серпня 2002 року №780/2002 та не є правонаступником Управління юстиції у Чернігівській області, а є окремо створеним територіальним органом Державної судової адміністрації України. В період з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року позивач у трудових відносинах з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області не перебував, а тому відповідач не може здійснити позивачу перерахунок надбавки за вислугу років станом на день призначення його на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року.

Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та третьої особи до суду не надходили. Жодних заперечень або письмових пояснень третьої особи матеріали справи не містять.

В суді першої інстанції позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано неправомірними дії Апеляційного суду Чернігівської області щодо невключення у вислугу років на державній службі період навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР, Харківському інституті внутрішніх справ з 01 вересня 1989 року по 02 липня 1993 року, зобов'язано зробити перерахунок надбавки за вислугу років за вказаний період та здійснити позивачу перерахунок надбавки за вислугу років з дати призначення на роботу на посаду судді апеляційного суду з 15 травня 2001 року по 22 листопада 2016 року, а тому необхідно також зробити перерахунок з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року за час роботи на посаді судді Бахмацького районного суду Чернігівської області, а враховуючи, що після утворення територіальних управлінь Державної судової адміністрації України фінансування судів проводиться цими управліннями, необхідно зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області зробити позивачу перерахунок надбавки за вислугу років станом на день призначення на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року.

Учасники справи про дату, час і місце слухання справи в розумінні вимог КАС України повідомлені належним чином, до суду апеляційної інстанції не з'явилися. Від Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, враховуючи, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 грудня 1994 року позивач обраний суддею Бахмацького районного суду сесією обласної ради народних депутатів, в якому працював до 14 травня 2001 року та був звільнений за переведенням до Чернігівського обласного суду відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2001 року №257/2001, що вбачається з копії трудової книжки позивача.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі №825/1836/16 за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Чернігівської області позов задоволено в повному обсязі, визнано неправомірними дії Апеляційного суду Чернігівської області щодо невключення у вислугу років на державній службі періоду навчання ОСОБА_2 у Вищій слідчій школі МВС СРСР, Харківському інституті внутрішніх справ з 01 вересня 1989 року по 02 липня 1993 року, зобов'язано Апеляційний суд Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок надбавки за вислугу років з урахуванням стажу державної служби у період з 01 вересня 1989 року по 02 липня 1993 року.

З наявної в матеріалах справи копії наведеної постанови вбачається, що вона набрала законної сили 22 листопада 2016 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі №825/1232/17 за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Чернігівської області позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Апеляційного суду Чернігівської області щодо непроведення ОСОБА_2 перерахунку надбавки за вислугу років у період з 15 травня 2001 року по 22 листопада 2016 року, зобов'язано Апеляційний суд Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок надбавки за вислугу років з дати призначення на роботу на посаді судді Апеляційного суду Чернігівської області - 15 травня 2001 року по 22 листопада 2016 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що перерахунок надбавки за вислугу років станом на день призначення позивача на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року здійснено не було, а зважаючи на те, що згідно приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідний період роботи, в тому числі і до моменту утворення держави Україна враховується у стаж роботи судді, відповідача необхідно зобов'язати зробити перерахунок надбавки за період з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року за час його роботи на посаді судді Бахмацького районного суду.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-XII (в редакції, що була чинною на час обрання позивача на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області), що визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

У відповідності до ч.ч.1, 4 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-XII заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

В силу ч.6 ст.44 вищезазначеного Закону для суддів загальних та арбітражних судів до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що наявність відповідного стажу у судді загального суду надає йому право на отримання надбавки за вислугу років у розмірах, визначених ч.4 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-XII.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі №825/1836/16, яка набрала законної сили 22 листопада 2016 року, встановлено, що з 01 вересня 1989 року по 02 липня 1993 року позивач перебував в кадрах Міністерства внутрішніх справ СРСР і проходив службу в органах внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання (рядовий внутрішньої служби, молодший сержант та сержант внутрішньої служби), тому з огляду на положення ст.35 Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 року №4050-VI та абз.22 п.3 Порядку обчислення стажу державної служби (постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283) зазначений період служби, а саме навчання у Вищій слідчій школі МВС СРСР та Харківському інституті внутрішніх справ, підлягає включенню до стажу державної служби, що дає право на отримання надбавки за вислугу років. У наведеній постанові суд зазначив, що за наявності у позивача стажу державної служби ОСОБА_2 підлягає нарахуванню та виплаті щомісячна доплата за вислугу років у відповідному розмірі, а тому незарахування до стажу державної служби ОСОБА_2 час навчання в Вищій слідчій школі МВС СРСР та Харківському інституті внутрішніх справ та нездійснення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати за вислугу років у відповідності до повного стажу перебування на державній службі є протиправним.

Враховуючи наведене та з огляду на обставини, встановлені рішенням суду у справі №825/1836/16, яке набрало законної сили, колегія суддів доходить висновку, що надбавка за вислугу років позивача за час його роботи на посаді судді Бахмацького районного суду Чернігівської області за період з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року підлягає перерахунку з урахуванням часу навчання в Вищій слідчій школі МВС СРСР та Харківському інституті внутрішніх справ.

В період роботи позивача на посаді судді Бахмацького районного суду Чернігівської області організаційне забезпечення діяльності судів при суворому додержанні принципу їх незалежності та підкорення лише законові здійснювалося, зокрема, управліннями юстиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо районних (міських), міжрайонних (окружних) судів (ст.19 Закону України «Про судоустрій» від 05 червня 1986 року №2022-Х).

В подальшому, відповідно до Указу Президента України від 29 серпня 2002 року №780/2002 «Про Державну судову адміністрацію України» утворено Державну судову адміністрацію України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Згідно п.2 ч.3 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Частиною 4 наведеної статті передбачено, що функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Згідно ч.1 ст.151 цього Закону Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Частиною 7 ст.154 наведеного Закону встановлено, що територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.

Головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року затверджено Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, відповідно до п.3 якого основним завдання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Чернігівської області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Чернігівської області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів, та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду.

Пунктом 4.3 наведеного Положення до повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області віднесено здійснення функцій розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області та місцевих загальних судів Чернігівської області.

За таких обставин, на момент звернення позивача до суду з даним позовом та судового розгляду даної справи повноваження щодо організаційного та фінансового забезпечення місцевих загальних судів Чернігівської області, в тому числі Бахмацького районного суду Чернігівської області, надані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, натомість, на даний час у Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відсутні відповідні повноваження щодо здійснення позивачу перерахунку надбавки за вислугу років станом на день призначення на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області не несе відповідальність за дії чи бездіяльність інших державних органів, оскільки ОСОБА_2 у трудових відносинах з відповідачем в період з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року не перебував, з огляду на таке.

Згідно абз.2 ст.3 Конституції України Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Наведений принцип виявляється у конституційному визначенні обов'язків держави та в її юридичній відповідальності у вигляді застосування заходів публічно-правового характеру до держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків, що передбачає відповідальність державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб, установивши за певні дії чи бездіяльність відповідні заходи впливу (санкції) до них.

Колегія суддів зазначає, що припинення повноважень певного суб'єкта владних повноважень не може припиняти відповідальності держави перед учасниками відповідних правовідносин, які продовжують існувати, а тому відповідальність покладається на функціонального правонаступника відповідного суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи, що повноваження управління юстиції Чернігівської області щодо організаційного та фінансового забезпечення, зокрема, Бахмацького районного суду Чернігівської області, передані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, тому останнє на даний момент фактично є функціональним правонаступником повноважень управління юстиції Чернігівської області в цій частині та на нього покладається відповідальність за незарахування до стажу державної служби ОСОБА_2 часу навчання в Вищій слідчій школі МВС СРСР та Харківському інституті внутрішніх справ та неврахування цього стажу при обчисленні надбавки за вислугу років ОСОБА_2 за час його роботи на посаді судді Бахмацького районного суду Чернігівської області за період з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року, у зв'язку з чим твердження апелянта, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області є неналежним відповідачем у даній справі є безпідставними.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо порушення права позивача на належне матеріальне забезпечення з урахуванням наявності у нього відповідного стажу, за захистом яких він звернувся до суду, та наявності підстав для здійснення позивачу перерахунку надбавки за вислугу років станом на день призначення його на роботу на посаду судді Бахмацького районного суду Чернігівської області з 26 грудня 1994 року по 14 травня 2001 року, що має бути вчинено Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, оскільки чинним законодавством відповідні повноваження покладені саме на відповідача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2018 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук