Постанова № 72087885, 06.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13111/16 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кобаль М.І., Кузьмишина О.М.

Секретар судового засідання: Хаврат О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.17р. у справі №826/13111/16 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій (рішення, бездіяльності) Відповідача при оформленні усного запиту такими, що суперечать приписам ч. 7 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та зобов'язання Відповідача оформити запит на інформацію від 15.08.16р. відповідно до приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.17р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що усний інформаційний запит оформлений відповідальною особою з порушенням вимог ч. 7 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки в ньому не вказаний номер контактного телефону.

Через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Відповідач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін з покликанням на те, що розпорядником інформації не було порушено прав та інтересів Позивача, усний запит на інформацію був розглянутий по суті поставленого питання, про що запитувача було повідомлено листом.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, 15.08.16р. ОСОБА_2 звернувся до приймальної громадян Генеральної прокуратури України з вимогою подання усного запиту на інформацію, у зв'язку з чим відповідальною особою ГПУ з питань запитів на інформацію зі слів запитувача було оформлено усний запит на інформацію та надано його копію Позивачу.

У своєму запиті Позивач просив повідомити який відділ, управління, тощо уповноважений 15.08.16р. приймати усні звернення громадян України.

За результатами розгляду усного запиту на інформацію, Відповідачем було надано відповідь, оформлену листом від 18.08.16р. №19/4-1223вих-16, що не заперечує Позивач.

Втім, вважаючи, що усний запит на інформацію оформлений з порушенням вимог ч. 7 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме не містить номеру контактного телефону, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що такий недолік оформлення запиту не є суттєвим та не вплинув на права та інтереси Позивача, оскільки був розглянутий розпорядником інформації, про що ОСОБА_2 повідомлено листом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Закон України 13.01.11р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

За змістом статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Обставини справи свідчать, що за вимогою Позивача відповідальною особою було оформлено усний запит на інформацію від 15.08.16р. (а.с.16).

Вказаний запит містить усі обов'язкові реквізити визначені ч. 7 ст. 19 Закону № 2939-VI, окрім номеру контактного телефону. Втім, на переконання колегії суддів, вказаний недолік оформлення запиту не є суттєвим, таким, що не порушує прав та інтересів Позивача, оскільки розпорядником інформації було повно та всебічно розглянуто запит та надано відповідь.

За змістом статті 23 Закону№ 2939-VI, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Разом з тим, спеціальним законом не передбачено право оскарження запитувачем інформації неналежності оформлення запиту, тим більше, з врахуванням того, що на такий запит було надано розпорядником відповідь по суті поставленого у запиті питання.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно установлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.17р. у справі №826/13111/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.17р. у справі №826/13111/16 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кобаль М.І.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови складений: 06.02.18