Постанова № 72087802, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №240/925/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року у справі № 240/925/17 (суддя І інстанції – Щербак Ю.В.), складену в повному обсязі 11 грудня 2017 року в м. Олександрівка Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправними дії управління щодо відмови провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу, судді у відставці, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі 16 000,00 грн., що в розрахунку щомісячно складає 1 333,33 грн.;

- зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу, судді у відставці у розмірі 86% від заробітної плати, працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01 вересня 2017 року, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 1402 від 23 серпня 2017 року (а.с. 2-4).

Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії управління щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання. Зобов’язанно управління здійснити перерахунок і виплату судді у відставці позивачу щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з 01 вересня 2017 року. Стягнуто з управління судовий збір (а.с. 133-135).

Не погодившись з судовим рішенням, Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суддівська винагорода складається з посадового окладу, доплати за вислугу років,перебування на адміністративній посаді в судді, наукового ступеню та роботи, що передбачає доступ до державної таємниці. Відтак, управління, не врахувавши матеріальну допомогу на оздоровлення при розрахунку довічного утримання судді у відставці діяло правомірно та з урахуванням норм чинного законодавства.

Апелянтом зазначено, що судовий збір стягнуто з нього протиправно, оскільки управління звільнено від його сплати (а.с.139-140).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

07 лютого 2018 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, ОСОБА_1 є суддею у відставці та перебуває на обліку в Добропільському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці з 28.09.2016 року(а.с. 59, 62, 118-119).

29 серпня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, надавши відповідачу довідки від 29 серпня 2017 року про заробітну плату станом на серпень 2017 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с. 6, 17).

06 вересня 2017 року Добропільським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 3852 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, яке вмотивовано тим, що матеріальна допомога на оздоровлення згідно до ч.2 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не входить до складових суддівської винагороди (а.с. 17).

Не погодившись із відмовою у перерахунку щомісячного грошового утримання позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що до системи оплати праці судді входить матеріальна допомога на оздоровлення у вигляді додаткового посадового окладу, відтак відмова управління є протиправною, а порушене право позивача підлягає відновленню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до Закона України №2453 та ч. 1-2 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402) суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

За унормуванням ч. 1 ст. 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно п. 25 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Пунктом 11 розділу XIII Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 ст. 135 Закону № 1402 визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 вказаного Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Довідка на підставі якої позивач вважає за необхідне перерахувати його довічне утримання включає інші виплати, а саме матеріальну допомогу на оздоровлення (а.с. 6).

Колегія суддів вказує на те, що в даному випадку спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення, відтак, в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення , а отже, і підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій відповідно до вимог ст. 77 КАС України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області – задовольнити.

Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року у справі № 240/925/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3