Постанова № 72087785, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №805/2133/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Борисові А.А., за участю представника апелянта ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року (повний текст складено в м. Слов’янськ) у справі № 805/2133/17-а (суддя І інстанції – Арестова Л.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром” до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегапром”, звернувся досуду з позовом до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення від 29.09.2016 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість позивача за період травень-липень 2016 року, за результатами чого складено акт від 15.08.2016 року № 540/05-21-12/31023892, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладених. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 року № НОМЕР_1, яким визначено суму штрафу у розмірі 26 556 152,83 грн. Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням законодавства з огляду на те, що предметом камеральної перевірки не могла виступати своєчасність реєстрації податкових накладних. Крім того, твердження відповідача про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладених взагалі є помилковими. Так, реєстрація податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Разом із цим, якщо останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається перший робочий день, який настав за вихідним, що відповідачем не враховано при визначенні процентної ставки штрафу стосовно недотримання терміну реєстрації податкових накладних №№ 318, 350, 361, 360, 357, 383, 387, 384, 385, 386, 388, 390, 389, 391, 392. До цього ж, товариство було незаконно позбавлено можливості своєчасно здійснювати реєстрацію податкових накладних – відповідач відмовляв позивачу в їх реєстрації у зв’язку з неукладенням договору про визнання електронної звітності. У той же час, постановою Донецького окружного адміністративного від 30 травня 2017 року у справі № 805/976/16-а, яка набрала законної сили, встановлено протиправне припинення контролюючим органом дії відповідного договору в односторонньому порядку. Крім іншого, податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем з порушенням строку, оскільки таке приймається протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень до акту перевірки. Відповідні заперечення товариства розглянуті відповідачем 23 вересня 2016 року, у той же час податкове повідомлення – рішення прийнято 29 вересня 2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 805/2133/17-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29 вересня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром” штрафу у сумі 26 556 152,83 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що камеральна перевірка проведена у відповідності до вимог п.п.75.1.1 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем не надано доказів своєчасного відправлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови податкового органу в реєстрації податкових накладних.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегапром” зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 31023892, місцезнаходження: 85400, АДРЕСА_1, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених в безкоштовному доступі на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Посадовими особами Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, правонаступником якої є Покровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових щодо дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в з податку на додану вартість за період з 30.05.2016 по 31.07.2016 (включно) року, за результатами чого складено акт № 540/05-21-12/31023892 від 05.08.2016 року.

У акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 192.1 ст. 192, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ 71 873 464,36 грн.

Строки порушень реєстрації податкових накладених відображено у додатках до акту перевірки та у розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення - рішення.

Позивачем подано заперечення на акт, за наслідком розгляду яких інспекцією надано інформацію у листі від 23 вересня 2016 року № 4890/05-21-12/10 про правомірність висновків акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 року № НОМЕР_1, яким застосовано до позивача штраф на загальну суму 26 556 152,83 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем подану скаргу до ГУ ДФС у Донецькій області, за наслідком розгляду якої фіскальним органом прийнято рішення від 13 грудня 2016 року № 7190/10/05-99-10-01-121 про відмову у її задоволенні, а спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДФС України, за наслідком чого останньою прийнято рішення від 28 березня 2017 року № 6259/6/99-99-11-03-01-25, яким також у задоволенні скарги відмовлено, а спірне податкове повідомлення-рішення також залишено без змін.

Вказане рішення ДФС України позивачем отримано 28 квітня 2017 року, із даним позовом до суду позивач звернуся 29 травня 2017 року (понеділок).

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п.п. 14.1.60 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Вищезазначеними нормами встановлено чіткі терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за порушення яких податковим законодавством передбачено нарахування штрафних санкцій.

При цьому, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 14.1.265 ст. 14 цього Кодексу).

Таким чином, визначальною умовою для застосування штрафних санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства у зв’язку з протиправністю дій суб'єкта господарювання.

Згідно пункту 1 розділу II Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 також затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів (додаток І Інструкції).

Постановою Донецького окружного адміністративного від 30 травня 2017 року у справі № 805/976/16-а, яка набрала законної сили 6 липня 2016 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегапром” до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, встановлено, що 19 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про визнання електронних документів № 191220141, відповідно до якого предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу. Даний договір був відправлений позивачем до відповідача 19 грудня 2014 року, що підтверджується квитанцією № 1 та прийнятий відповідачем, що підтверджується квитанцією № 2 з відміткою “документ прийнято” та якому присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем на виконання приписів Податкового кодексу України та на підставі вищезазначеного договору засобами телекомунікаційного зв’язку подавались, зокрема, протягом періоду з 14 по 28 квітня 2016 року в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі до податкового органу певні податкові накладні, складені з 26 січня по 31 березня 2016 року, проте, вони прийняті податковим органом не були з причини наявності помилки. В подальшому, такі податкові накладні зареєстровані 14 липня 2016 року, що вбачається з додатку до акту перевірки.

З квитанцій щодо реєстрації наведених податкових накладних вбачається, що товариством порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: “Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності”.

Вищезазначеною постановою судуд від 30 травня 2017 року у справі № 805/976/16-а також встановлено, що податковим органом дійсно в односторонньому порядку розірвано від 19 грудня 2014 року № 191220141, разом із цим, такі дії інспекції визнані неправомірними.

Таким чином, у період, крім іншого, з 14 по 28 квітня 2016 року (коли позивач намагався здійснити реєстрацію податкових накладних, складних з 26 січня по 31 березня 2016 року) товариство було позбавлено можливості здійснити їх реєстрацію не зі своєї вини, а через протиправність дій податкового органу.

Зазначені податкові накладні так чи інакше надсилались позивачем для реєстрації з порушенням встановлених ПК України строків, втім, вказана вище обставина мала б мати вплив на визначення кількості днів прострочення, а отже і на визначення іншого відсотку штрафу від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, ніж відсоток застосовний податковим органом.

Суд першої інстанції погодився з твердженнями позивача щодо невірного визначення відповідачем граничного терміну реєстрації податкових накладних від 29 квітня 2016 року №№ 318, 350, 361, 360, 357, 383, 387, 384, 385, 386, 388, 390, 389, 391, 392 як то 14 травня 2016 року (субота).

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ПК України не встановлено порядку розрахунків строків подання податкових накладних/розрахунків до реєстрації, проте, стосовно регулювання вказаного питання суд вважав за можливе застосувати п. 49.20 ст. 49 ПК України.

Відповідно до зазначеної норми, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На підставі наведеного, граничним терміном реєстрації вказаних податкових накладних мало б виступати 16 травня 2016 року (понеділок), отже, зазначена обставина також мала б мати вплив на визначення кількості днів прострочення, а отже і на визначення іншого відсотку штрафу, ніж застосовано інспекцією.

Судом першої інстанції зазначив, що податковим органом докази порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних одержані з порушенням закону, а отже не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 63.1 ст. 63 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Пунктом 86.2 ст. 86.2 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року № 165, яким керуються податкові органи, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі “порушень (помилок) не виявлено”, вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС “камеральна електронна перевірка” складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до п. 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 року № 522, результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Згідно зі ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного акту камеральної перевірки, перевірці підлягала податкова звітність з податку на додану вартість, натомість податковим органом фактично було перевірено своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. А це, відповідно до пп.75.1.2 ст.75 ПК України, на час проведення перевірки, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Колегія суддів зазначає, що з 1 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим наступного змісту: “предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах”.

Тобто, до 01 січня 2017 року податковий орган не був наділений правом перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в рамках камеральної перевірки, тоді як камеральна перевірка позивача проведена 15 серпня 2016 року та саме з підстав дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість за період з 30.05.2016 по 31.07.2016 року.

Доводи апелянта в обґрунтування правомірності проведеної камеральної перевірки позивача 15 серпня 2016 року саме з підстав дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість за період з 30.05.2016 по 31.07.2016 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки серпні 2016 року податковий орган не був наділений правом перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в рамках камеральної перевірки.

Невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Тобто, висновки такої перевірки не може бути покладено в основу для прийняття податкового повідомлення – рішення.

Суд першої інстанції погодився з твердженнями позивача щодо допущення відповідачем порушення строку прийняття спірного податкового повідомлення – рішення з огляду на те, що відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом першої інстанції встановлено, що заперечення позивача до акту перевірки розглянуті 23 вересня 2016 року, у той час як спірне податкове повідомлення – рішення прийнято 29 вересня 2016 року.

Оскільки висновки акту камеральної перевірки № 540/05-21-12/31023892 від 15.08.2016, складеного Покровською об’єднаною державною податковою інспекцією головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області, не могли бути покладені в основу для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції з огляду на приписи частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 року за № НОМЕР_1 є протиправними та підлягає скасуванню.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 805/2133/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у справі № 805/2133/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2