Постанова № 72087619, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №805/590/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в справі № 805/590/17-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 352 від 16.02.2015 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_1;

- визнати протиправним наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 58 о/с від 24.02.2015 в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_1 (М-011711) - начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та зобов'язати внести до нього зміни із визначенням підстави його звільнення п. 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та зазначенням даних щодо його строку служби та вислуги років;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (М-011711) одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області порушено вимоги ст. 14 Дисциплінарного статуту, а також порядок та процедуру проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення на позивача, який не порушував трудової дисципліни, а діяв відповідно до отриманих наказів керівництва, нормативних вимог до поведінки працівника органів внутрішніх справ, наявних обставин та можливостей.

Прийняття відповідачем неправомірних рішень спричинило порушення конституційних прав та інтересів позивача щодо соціального захисту, а саме невиплату одноразової грошової допомоги, ненадання статусу ветерана органів внутрішніх справ, невидачу посвідчення та нагрудного знаку «Ветеран органів внутрішніх справ».

Також апелянт наголошує, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не відображають сукупного аналізу положень законодавства та обставин справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що відповідно до його робочого календаря та сімейних обставин з 06.02.2018 по 18.02.2018 у нього відсутня можливість прибути в судове засідання, просив не розглядати справу без його участі та визнати явку обов'язковою. Клопотання обґрунтовано важливим значенням пояснень представника позивача для ухвалення рішення по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин колегія судді не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) з 03.05.1990 по 24.02.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується дублікатом трудової книжки серії КП № 525311, а до того, з 14.12.1987 по 16.11.1989, - службу в Збройних Силах.

У липні 2014 року незаконними озброєними формуваннями було захоплено адміністративну будівлю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Ясинувата та Ясинуватського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області.

У зв'язку з актуальністю подій Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ МВС) інформувало про необхідність усьому особовому складу прибути для реєстрації до місця дислокації - м. Маріуполя, до 07 липня 2014 року. У разі неможливості прибуття до визначеного місця дислокації особовому складу необхідно звертатися до найближчих територіальних органів внутрішніх справ прилеглих областей для вирішення питання щодо подальшого проходження служби. Ця інформація була оприлюднена в різних друкованих виданнях та Інтернет ресурсах, зокрема: офіційний сайт МВС України, КорреспонденТ.net, Uapress.info, Dialog.ua, iPress.ua, Газета «День», «Зеркало недели», «Комсомольская правда в Украине».

14 липня 2017 року, виконуючи усний наказ керівництва, працівники Ясинуватського міського відділу ГУ МВС прибули до м. Маріуполя для подальшого проходження служби. Позивача серед цих осіб не було, у подальшому до виконання службових обов'язків він не приступав.

Відповідно до листа начальника ВЗГ ГУМВС в Донецькій області Шиман Н.О. 08.07.2014 та 14.07.2014 ГУ МВС на офіційному відомчому сайті оприлюднило повідомлення про зміну місця дислокації апарату ГУМВС, а також нові адреси та телефони міліції.

Згідно з Наказом МВС України від 06.08.2014 № 782 про організацію виплат заробітної плати та грошового забезпечення за серпень 2014 року, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, блокуванням сепаратистами діяльності територіальних органів Державної казначейської служби України, неможливості здійснення ГУМВС України в Донецькій областях розрахунково-касових операцій наказано, зокрема, ГУМВС України в Донецькій області направити до 10 серпня на погодження до ДВБ МВС України поіменні списки працівників підпорядкованих підрозділів, яким належить до нарахування грошове забезпечення та заробітна плата за серпень 2014 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.09.2014 № 913 про організацію виплат грошового забезпечення та заробітної плати визначено, що, зокрема, начальникам ГУМВС України в Донецькій та Луганській області забезпечити направлення щомісяця до 10 числа кожного місяця на погодження до ДВБ МВС України поіменних списків працівників підпорядкованих підрозділів, яким належать до нарахування грошове забезпечення та заробітна плата за відповідний місяць. Також, ДВБ МВС України спільно з ДКЗ МВС України забезпечити до 15 числа кожного місяця опрацювання, погодження та направлення відповідних поіменних списків працівників до ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом ГУ МВС від 27.01.2015 № 201 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк, що відобразилось у незаконній відсутності на службі.

Заступником начальника ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області, старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області та інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області 04.02.2015 складено акт про те, що з метою отримання пояснень щодо причин невиходу на службу працівників міліції у службовому кабінеті № 204, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 145 з мобільного телефону НОМЕР_1 здійснено дзвінки на мобільні телефони працівників, зокрема, начальника сектору ДСБЕЗ ОСОБА_1 - телефон вимкнений.

Того ж дня заступником начальника ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області, старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області та інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області складено акт про незаконну відсутність на службі з 03.02.2015 по 04.02.2015 деяких працівників Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк, у тому числі й начальника сектору ДСБЕЗ ОСОБА_1

Тими ж службовими особами з тією ж метою 05.02.2015 та 06.02.2015 були складені акти щодо здійснення дзвінків працівникам міліції, зокрема, начальнику сектору ДСБЕЗ ОСОБА_1, зазначено, що в останнього телефон вимкнений, складено акти про незаконну відсутність на службі у наведені дати.

За результатами службового розслідування складено висновок від 16.02.2015 за фактом відсутності на службі окремих працівників Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

У цьому висновку зазначено, що 27.01.2015 до ВІОС УКЗ ГУМВС в області з ВК та ПС ГУМВС в області надійшли відомості про порушення службової дисципліни працівниками Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк, що відобразилось у відсутності на службі та неприбутті до нових місць дислокації за усним наказом керівництва ГУ МВС для подальшого проходження служби.

З висновку службового розслідування вбачається, що, незважаючи на накази керівництва ГУ МВС про передислокацію особового складу до інших ОВС області, до дати складання висновку деякі працівники, зокрема, начальник сектору ДСБЕЗ ОСОБА_1, не прибули до інших ОВС області для подальшого проходження служби. Будь-які відомості, документи, які б підтверджували законність та поважність причин відсутності вказаних працівників на службі, відсутні. Факт відсутності на службі цього працівника підтверджується відповідними актами. Під час проведення службового розслідування здійснювались телефонні дзвінки працівникам зазначених ОВС для з'ясування їх місцезнаходження. Опитати цих осіб міліції не виявилось за можливе через їх небажання спілкуватися з представниками ГУ МВС.

Причинами та умовами порушення службової дисципліни працівниками зазначених ОВС ГУ МВС стали особиста недисциплінованість, грубі порушення ними вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 1.2, 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, у частині обов'язкового дотримання чинного законодавства України, що виразилося у відмові прибути до м. Маріуполя за усним наказом керівництва ГУ МВС для подальшого проходження служби в ОВС Маріупольського оперативного округа.

Для з'ясування причин безпідставного невиходу на службу працівників, які зазначені в доповідній записці, було опитано в телефонному режимі колишніх начальників СКЗ міськрайвідділів.

З'єднатися з працівниками СКЗ Ясинуватського МВ не вдалося через відсутність мобільного зв'язку.

За особисту недисциплінованість, порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України запропоновано звільнити з ОВС працівників Ясинуватського МВ, зокрема, начальника СДСБЕЗ Ясинуватського МВ підполковника міліції ОСОБА_1

Наказом ГУ МВС № 352 від 16.02.2015 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОВС ГУМВС в області та покарання винних» начальника СДСБЕЗ Ясинуватського МВ підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУ МВС № 58 о/с від 24.02.2015 «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_1 начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського міського відділу (з обслуговування міста Яснувата та Ясинуватського району) з 24.02.2015.

Вважаючи, що прийняття наведених наказів є наслідком порушень законодавства, яке регламентувало проходження особами служби в органах внутрішніх справ, з боку посадових осіб ГУ МВС, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулювався Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII), Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Відповідно до статей 1, 5 Закону № 565-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Згідно з Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.1991 № 382, працівник міліції бере на себе зобов'язання завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства.

Частиною 1 статті 18 Закону № 565-XII передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

За приписами пункту 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, у тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення.

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 4 Статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Таким чином, наказ - це правовий акт, виданий з метою вирішення основних і оперативних завдань органів виконавчої влади його керівником, що діє на основі єдиноначальності, містить вимогу необхідності вчинення будь-якої дії або утримання від неї конкретним виконавцем (конкретними виконавцями).

Накази повинні відповідати таким умовам: 1) виходити від начальника як провідника державної волі, а отже, відповідати чинному законодавству; 2) носити характер однозначного, обов'язкового до виконання веління і видаватись з дотриманням встановленої законом форми. Виконавець може висловити свої зауваження до виконання, але при залишенні наказу в силі він повинен його виконувати під загрозою юридичних санкцій.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

У відповідності до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Як зазначалося вище, за приписами ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Міністр внутрішніх справ України має право призначати службові розслідування за всіма підставами та відносно всіх осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (пункти 3.1 Інструкції).

Згідно з пунктами 5.2-5.4 Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Як зазначалося вище, згідно з положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача було проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Донецького, Макіївського, Горлівського МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Амвросіївського, Докучаєвського, Єнакіївського, Кіровського, Торезького, Шахтарського, Новоазовського, Сніжнянського, Харцизького, Ясинуваського МВ, Тельманівського, Старобешівського РВ та ЛВ аеропорт Донецьк. Серед цих працівників був і ОСОБА_1 Результати розслідування оформлені відповідним висновком. Тому доводи апелянта щодо формального та поверхневого характеру цього розслідування через нетривалість його проведення, підлягають спростуванню як такі, що ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та не підтверджені доказами.

У зв'язку з тим, що з 27.11.2014 ДП «Укрпошта» зупинило приймання і доставку поштових відправлень на частину території Донецької та Луганської областей, яка не контролюються українською владою, а сам позивач з липня 2014 року не виходив на зв'язок, відповідач був позбавлений можливості повідомити ОСОБА_1 про проведення службового розслідування та прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, не ознайомлення позивача із фактом проведення стосовно нього службового розслідування та його висновками сталося через незалежні від ГУ МВС обставини і не може бути підставою для неврахування висновків службового розслідування.

Також апелянт посилається на той факт, що 18.08.2014 ОСОБА_1 виповнилося 45 років і на підставі пунктів 2 та 7 Положення його мало бути звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за пп. «а» п. 64 Положення.

Вирішуючи питання доцільності цього доводу колегія суддів виходить із наступного.

За приписами п. 7 Положення особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45 років.

Разом з тим п. 8 Положення передбачена можливість продовження служби вказаних осіб після досягнення граничного віку.

Пунктом 68 Положення регламентовано, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Конструкція цього пункту на співпадає із передбаченою пп. «ж» п. 64 Положення підставою звільнення «за власним бажанням». Таким чином, поняття «особисте прохання» та «власне бажання» не є тотожними, тому необхідність у поданні рапорту за три місяці до звільнення виникає у випадках звільнення з різних підстав, зокрема, за віком.

Оскільки позивач не вчинив дій, спрямованих на реалізацію права на звільнення при досягненні граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, проте свідомо ухилявся від обов'язку прибути до місця служби після оприлюднення адреси розташування ГУ МВС у м. Маріуполі, ігноруючи покладену на нього як начальника сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Ясинуватського МВ ГУ МВС додаткову відповідальність, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно не звільнено ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ на підставі пп. «а» п. 64 Положення.

Також колегією суддів враховано той факт, що на момент досягнення 45-річного віку позивач перебував у відпустці.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок, щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 352 від 16.02.2015 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, а також визнання протиправним наказу № 58 о/с від 24.02.2015 в частині визначення підстави звільнення ОСОБА_1 з посади.

Враховуючи підставу звільнення позивача зі служби у нього відсутнє право на отримання передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та статусу ветерана органів внутрішніх справ.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в справі № 805/590/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, видати відповідне посвідчення та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в справі № 805/590/17-а - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук