Постанова № 72087611, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №263/11998/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2017 р. у справі № 263/11998/17 (головуючий І інстанції Папаценко П.І., постанова у повному обсязі складена 04 грудня 2017 року у м. Маріуполі Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій, бездіяльності неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.09.2017 року звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, в якому просив визнати протиправними (незаконними) дії відповідача щодо незастосування йому при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки (застосування йому при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік); зобов’язати відповідача врахувати йому при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки, з 16 червня 2017 року; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (дохіду) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки, з 16 червня 2017 року; вирішити питання судових витрат (а.с. 2-8).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2017 р. у справі № 263/11998/17 позовні вимоги задоволені.

Визнано неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо незастосування позивачу при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки.

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області врахувати позивачу при призначенні пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки.

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки, з 16 червня 2017 року.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 56-59).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з 01.05.2012 року розміри всіх пенсій призначених до 01.01.2008 року обчислюються згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 324 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік – 1197, 91 грн.

Таким чином, перехід на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було здійснено з урахуванням показника середньої заробітної плати 1197, 91 грн., оскільки іншого діючим законодавством не передбачено.

Відзив на апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що до 16.06.2017 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

16.06.2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З наданих відповідачем документів вбачається, що при обчисленні розміру пенсії позивачу було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік (1197,91 грн.)

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача щодо переводу позивача з пенсії за вислугою років за Законом № 2262 на пенсію за віком за Законом № 1058 і її перерахунку з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік (1197,91 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У ст. 9 даного Закону передбачено, що види пенсійних виплат і соціальних послуг відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком.; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.

Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загальнопередбаченої пенсії не користувався раніше, то право па пенсію за віком виникло у нього вперше.

Згідно частини другої статті 40 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058 з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (Далі - Закон № 3668-VІ) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону України ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, що позивач, при наданні заяви про призначення пенсії за віком, висловлював бажання про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

При розрахунку пенсії за вислугою років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку позивач отримував до переведення на пенсію за віком, взагалі не застосовується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, в частині 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказано про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 зазначеного Закону (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню, а показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії" застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

В цьому випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Крім того, згідно наданої копії трудової книжки, індивідуальних відомостей про застраховану особу, розрахунку стажу, після призначення пенсії за вислугою років у 2003 році згідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу було здійснено не перерахунок, не перехід з одного виду пенсії на інший за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а перше призначення нового виду пенсії. Тому, відповідач повинен враховувати положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме для визначення розміру пенсії враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14), та у постанові від 09 червня 2015 року (справа № 21-550а15).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, пленумом Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 встановлено, що у разі звільнення відповідача від сплати судового збору, то й відповідно судовий збір з нього не стягується.

Тобто, в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги з урахуванням попередньої сплати 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету (ч. 1 ст. 94 КАС України).

З огляду на викладене, у зв’язку з тим, що всупереч вищевикладеним вимогам суд першої інстанції в резолютивній частині постанови стягнув витрати зі сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, тобто з суб’єкта владних повноважень, якого звільнено від сплати судового збору, а ні з Державного бюджету України, 5 абзац резолютивної частини постанови суду першої інстанції з урахуванням вимог статті 317 КАС України підлягає зміні.

Враховуючи викладене, у зв’язку з правильним по суті вирішенням справи, але із помилковим застосуванням норм процесуального права в частині стягнення судових витрат, керуючись статтями 205, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області – задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2017 р. у справі № 263/11998/17 – змінити.

У п’ятому абзаці резолютивної частини постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2017 р. у справі № 263/11998/17 замість слів “ Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань” вказати слова “з Державного бюджету України”.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_2