Ухвала суду № 72083275, 08.02.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/99/18 Провадження №4-с/694/4/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

08.02.2018 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Сакун Д.І.,

при секретарі - Матвієнко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Звенигородка скаргу ПАТ «СК Уніка» на повідомлення від 15.01.2018р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на повідомлення від 15.01.2018р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Посилається на те, що ним було предявлено до виконання до Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області виконавчий лист №694/877/17 від 27.11.2017р., виданий Звенигородським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 34456,19грн. виплаченого страхового відшкодування та 1600 грн. судового збору. 15.01.2018р. державним виконавцем Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Трембовецьким М. М. було винесено повідомлення про повернення скаржнику виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що виконавчий лист не відповідає вимогам закону, а саме: відсутній ідентифікаційний номер боржника. Дане повідомлення було отримано скаржником поштовим відправленням 22.01.2018р., відтак вважає, що строк подачі скарги ним не пропущено. З даним повідомлення державного виконавця скаржник не згідний з наступних підстав. У виконавчому листі зазначено, що ідентифікаційний номер боржника суду не відомий. В такому випадку державний виконавець зобовязаний вжити необхідні заходи по встановленню особи боржника, для чого має право особисто отримати відомості щодо ідентифікаційного номера боржника.

Враховуючи наведене просить суд визнати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа №694/877/17 від 27.11.2017р неправомірним та скасувати його. Зобов’язати державного виконавця усунути порушення та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом у справі №694/877/17 від 27.11.2017р про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК Уніка» 34456,19грн. виплаченого страхового відшкодування та 1600 грн. судового збору.

Сторони в судове засідання не з’явилися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон)визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що ПАТ «СК Уніка» до Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області пред’явлено до виконання виконавчий лист Звенигородського районного суду у справі №694/877/17, виданий 27.11.2017р. про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 34456,19грн. виплаченого страхового відшкодування та 1600 грн. судового збору.

Згідно з повідомленням державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчий лист Звенигородського районного суду у справі №694/877/17, виданий 27.11.2017р. на підставі п. 6 ч. 4ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто без прийняття до виконання. Таке рішення було мотивовано тим, що у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код боржника ОСОБА_1.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред’явлення рішення до виконання. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Пунктом 6 ч.4 ст.4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Разом із тим п.3 ч.3 ст. 18 Закону з метою захисту інтересів стягувача виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відтак суд вважає, що у разі не зазначення ідентифікаційного коду боржника у рішенні суду, виконавчому документі, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 18Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника, та отримання відомостей про ідентифікаційний код боржника.

Тому відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у Правовому висновку ВСУ України в постанові від 25 червня 2014року у справі № 6-62цс14..

Частинами 1,2 ст. 451 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, рішення старшого державного виконавця Трембовецького М. М.. про повернення виконавчого документа без виконання з підстав не зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника є неправомірним.

Разом з тим Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у пункті 18 роз’яснено, що виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов’язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, зокрема, постановити ухвалу про зобов’язання державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання або зобов’язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, оскільки вказаним Законом передбачено і інші підстави для повернення виконавчого листа та відмови у відкритті виконавчого провадження, які підлягають самостійній перевірці державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій.

З огляду на викладене, у даному випадку на державного виконавця можливо лише покласти обов’язок вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання без інформації про ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_1

За таких обставин, суд вважає, що необхідно задовольнити вимоги скарги частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.18,19,26 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 450, 451 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Скаргу ПАТ «СК Уніка» на повідомлення від 15.01.2018р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання – задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Трембовецького М. М. щодо повернення виконавчого листа, виданого Звенигородським районним судом Черкаської області по справі №694/877/17 від 27.11.2017р. стягувачу без прийняття до виконання.

Скасувати повідомлення державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Трембовецького М. М. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 15.01.2018р.

Зобов’язати головного державного виконавця державного виконавця Звенигородського МРВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Трембовецького М. М. вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання, а саме: виконавчого листа виданого Звенигородським районним судом Черкаської області по справі №694/877/17 від 27.11.2017р. без інформації про ідентифікаційний код боржника.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Д.І. Сакун