Постанова № 72081176, 06.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/257/18Головуючий по 1 інстанції Пересунько Я.В. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Пономаренка В.В., Ювшина В.І.

секретар: Попова М.В.

розглянув у судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 7 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, третя особа без самостійних вимог - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала прийнята головуючим суддею Пересунько Я.В.

Час і місце ухвалення рішення - 7 грудня 2017 року, м.Черкаси.

Дата складання повного тексту ухвали - 7 грудня 2017 року.:

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_5 за місцем свого проживання звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України про зобов'язання вчинити певні дії.

Просив зобов'язати Державну адміністрацію залізничного транспорту України здійснити нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму стягнутих на користь позивача згідно рішення суду грошових коштів та здійснити перерахування до УПФ в Черкаській області нарахованих сум збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування позивача за період із 11 листопада 2005 року по 25 липня 2007 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 7 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_5 повернуто позивачу для подання до належного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказав, що обов'язок роботодавця щодо здійснення нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перерахунок сум такого збору до органів Пенсійного фонду України є таким, що виникає безпосередньо з трудових відносин, оскільки право на державне пенсійне страхування та перерахунок сум такого збору до органів Пенсійного фонду України є таким, що виникає безпосередньо з трудових відносин, оскільки право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, а також за вислугу років закріплене ст.256 КЗпП України, що є основним нормативно-правовим актом, що регулює трудові та пов'язані з ними правовідносини, а тому даний позов, як такий, що виникає із трудових правовідносин, може пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Повертаючи позовну заяву позивачу для подання до належного суду, районний суд виходив з того, що спір виник не з трудових правовідносин, а у зв'язку з невиконанням відповідачем Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування», тому позов має пред'являтися до суду за місцезнаходженням юридичної особи відповідача.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 109 ЦПК України, в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали, позови до юридичної особи пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 та ч. 14 ст. 110 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Аналіз суб'єктивного складу та характеру правовідносин свідчить що даний спір виходить з трудових правовідносин.

Соснівським районним судом м.Черкаси 25 липня 2007 року розглянуто позов ОСОБА_5 що виник з трудових правовідносин між позивачем та відповідачем, а саме: про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду, заробітної плати, затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, пов'язаної із незаконним звільненням та з невиплатою грошових коштів, визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, видачу належним чином оформленої трудової книжки.

Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та здійснити перерахування до Управління пенсійного Фонду України в Черкаській області нарахованих сум збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період із 11 листопада 2005 року по 25 липня 2007 року на суму стягнутих на користь ОСОБА_5 цим рішенням суду від 25 липня 2007 року коштів виходять з трудових відносин, оскільки є похідними від вирішення судом вказаного трудового спору.

Наведене свідчить, що позов поданий до належного суду, оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким підсудна справа.

З огляду на це, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. . 258, 259, 367, 379 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 7 грудня 2017 року скасувати.

Справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.В.Сіренко

В.В.Пономаренко

В.І.Ювшин