Рішення № 72075706, 08.02.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8381/16-а

Провадження по справі № 2-а/367/2/2018

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючої судді Оладько С.І

при секретарі Костяк В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом,згідно якого зазначено,що у жовтні 2015 року він звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

У грудні 2015 року позивачем поштою отримано копію витягу із рішення Бучанської міської ради від 26 листопада 2015 року № 46-2-VІІ «Про розгляд заяв громадян», яким відповідачем позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Позивачем було оскаржено зазначене рішення Бучанської міської ради від 26 листопада 2015 року № 46-2-VІІ до суду.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року у справі № 367/2108/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57901523) позов задоволено, визнано неправомірним та скасовано рішення Бучанської міської ради від 26 листопада 2015 року № 46-2-VІІ "Про розгляд заяв громадян" в частині відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та зобов'язано Бучанську міську раду на черговій сесії повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України.

Позивач у липні 2016 року отримав копію рішення Бучанської міської ради від 23.06.2016 року № 567-12-VІІ «Про повторний розгляд клопотання гр. ОСОБА_1.», яким відповідачем позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Позивач вважає зазначене рішення Бучанської міської ради від 23.06.2016 року № 567-12-VІІ «Про повторний розгляд клопотання гр. ОСОБА_1.» незаконним та таким, що підлягає скасуванню, поскільки у оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено обґрунтованих підстав чи мотивів для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Окрім того, судом при розгляді справи № 367/2108/16а, рішення за результатами розгляду якої набрало законної сили, встановлено що клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та додані до нього матеріали відповідають положенням чинного законодавства.

Зазначена в оскаржуваному рішенні обставина, проте що земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди не підтверджена жодними доказами.

Окрім того, виходячи з даних Публічної кадастрової карти, зазначена земельна ділянка є вільною від забудови не передана у власність чи користування та не зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, відповідачем у порушення вимог Земельного кодексу України надано невмотивовану та незаконну відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку із чим оскаржуване рішення в частині відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 23 червня 2016 року № 567-12-VII «Про повторний розгляд клопотання гр. ОСОБА_1.» в частині відмови у задоволенні заяви щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Бучанську міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи: 04360586, адреса: 08292, Київська області, м. Буча, вул. Енергетиків, будинок 12) видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1.

Позивач у судове засідання не з»явився,згідно письмових пояснень представник позивача просить справу розглядати за їх відсутності (а.с.25)

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував протии позову,посилаючись на ті обставини,що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб згідно договору оренди землі,тому відповідач не може надати позивачу дозвіл на розроблення проекту щодо відведення спірної земельної ділянки у власність позивачу.Просив у позові відмовити.

Суд,заслухавши пояснення учасників процессу,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоіолення.

Згідно ст.5 ч 1 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом кожна особа, яка вважає, що рішенням,дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права,свободи або інтереси.

У судовому засіданні було встановлено,що у жовтні 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Рішенням Бучанської міської ради від 26 листопада 2015 року № 46-2-VІІ «Про розгляд заяв громадян», позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Дане рішення Бучанської міської ради від 26 листопада 2015 року № 46-2-VІІ позивач оскаржив до суду.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12 травня 2016 року у справі № 367/2108/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57901523) позов задоволено, визнано неправомірним та скасовано рішення Бучанської міської ради від 26 листопада 2015 року № 46-2-VІІ "Про розгляд заяв громадян" в частині відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та зобов'язано Бучанську міську раду на черговій сесії повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України.

Також,у судовому засіданні було встановлено,що рішенням Бучанської міської ради від 23.06.2016 року № 567-12-VІІ «Про повторний розгляд клопотання гр. ОСОБА_1.», позивачу повторно було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Суд вважає зазначене рішення Бучанської міської ради від 23.06.2016 року № 567-12-VІІ «Про повторний розгляд клопотання гр. ОСОБА_1.» незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.. 81 ЗК України « громадяни України набувають права власності на земельні ділянки серед іншого на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗКУ визначено підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності. Частиною 3 цієї статті встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання.

Положеннями статті 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так відповідно до цих норм громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у певних розмірах. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селищі надається земельна ділянка не більше 0,15 гектара.

Частиною 6 статті 118 ЗКУ визначено порядок отримання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян в межах безоплатної приватизації. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання _ до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» «Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції».

Відповідно до п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року відзначено, що в разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на ефективний засіб юридичного захисту підтверджене практикою Європейського суду з прав людини у рішеннях «Волохи проти України», «Афанасьєв проти України», «Єфименко проти України» та багато інших.

Зокрема у рішенні у справі «Афанасьєв проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Суд вважає зазначене рішення Бучанської міської ради № 567-12-У11 від 23.06.2016р «Про повторний розгляд клопотання ОСОБА_1» в частині відмови у задоволенні заяви щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10га по АДРЕСА_1 підлягає скасуванню,поскільки у порушення вимог ст.. 118 ЗК України відповідач у оскаржуваному рішенні не зазначив жодних підстав чи мотивів для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позову посилався на ті обставини,що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб згідно договору оренди.Однак, у оскаржуваному рішенні ради відсутнє посилання на конкретний договір оренди,а також відсутні інші обґрунтування відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене ,суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області № 567-12-У11 від 23.06.2016р «Про повторний розгляд клопотання ОСОБА_1» в частині відмови у задоволенні заяви щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10га по АДРЕСА_1.

Зобов»язати Бучанську міську раду Київської області на черговій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та за наслідками розгляду вказаної заяви прийняти вмотивоване рішення у відповідності до норм ст.. 118 Земельного Кодексу УКраїни.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання Бучанську міську раду видати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1,то в даній частині суд позивачу відмовляє,поскільки вирішення вказаного питання відноситься до компетенції ради та у визначеному Земельним Кодексом України порядку.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у суммі 551гр 21 коп.

Враховуючи викладене,суд стягує із відповідача на користь позивача 551гр 21 коп.

На підставі ст. 116,118,121,123 ЗК України,ст.19,26 Закону України «Про місце самоврядування в Україні»,керуючись ст..ст. 5,9,10,118-123, 246-240 КАС України суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області № 567-12-У11 від 23.06.2016р «Про повторний розгляд клопотання ОСОБА_1» в частині відмови у задоволенні заяви щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10га по АДРЕСА_1.

Зобов»язати Бучанську міську раду Київської області на черговій сесії повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та за наслідками розгляду вказаної заяви прийняти вмотивоване рішення у відповідності до норм ст.. 118 Земельного Кодексу УКраїни.

В іншій частині позову-відмовити.

Стягнути із Бучанської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати 551 гр 21 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду..

Повний текст рішення суду буде складений протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду.

Суддя: С. І. Оладько