Вирок № 72069014, 01.02.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/861/2017

Справа № 428/13772/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О., Волкової О.М.,

прокурора Доманчук А.В. ,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370002746 від 07.09.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 16 січня 2017 року по 25 січня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи загальний злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2, куди мав вільний доступ у зв'язку з тим, що тимчасово мешкав в ній за дозволом власника ОСОБА_1, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_1, а саме:

-холодильник марки «Snaige» моделі RF34SM-PIAH22, вартістю 5 354 гривні;

-мікрохвильову піч марки «Samsung» моделі ME83DR, вартістю 1951,67 гривень;

-вентилятор марки «DELFA» моделі HM-16TR, вартістю 280 гривень;

-електричний чайник марки «DELFA» моделі DK7160X, вартістю 250 гривень;

-ваги підлогові марки «ORION» моделі OS-04B, вартістю 128,33 гривні;

-пральну машину марки «Samsung» моделі WF7450SUV, вартістю 3080 гривень;

-пилосос марки «DELFA» моделі DJC-607, вартістю 474,17 гривень;

-мультиварку марки «ORION» моделі OR-MT-01, вартістю 716,67 гривень;

-тонометр марки «B. Well» моделі WA -33, вартістю 650,32 гривень;

-електричну праску моделі «УТо1000-1,2.220», вартістю 123,33 гривні, чим завдав

потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 13 008,49 гривень, що підтверджується висновком товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1305-260е від 14.12.2017 року.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, а саме продав, та отримані грошові кошти витратив на власні потреби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що він знайомий з потерпілою, яка довірила йому ключ від квартири для того, щоб він поливав квіти. Сама вона поїхала з міста на довгий час. Оскільки в нього тяжко захворіла мати, яка потребувала операційного втручання, а грошей в нього на це не було, то він вирішив вкрасти та продати майно потерпілої, сподіваючись на те, що встигне його повернути до моменту її приїзду. В період з 16 по 25 січня 2017 року він поступово виносив та продавав майно потерпілої, витрачаючи гроші на ліки та операцію для мами. З списком викраденого майна, вказаного в обвинувальному акті, він повністю погоджується, з сумою завданих збитків згоден. Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_1, про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди визнає в повному обсязі. Спричинені потерпілій матеріальні збитки відшкодовані ним частково в розмірі 1000 гривень. В скоєному злочині він щиросердно кається.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 був другом її померлого сина. В 2017 році вона поїхала з міста, залишила обвинуваченому ключ від квартири, просила приглянути за квітами та майном. Коли повернулася влітку 2017 року додому, то побачила, що з квартири зникла побутова техніка, яка вказана в обвинувальному акті. Вона звернулася із заявою до поліції. ОСОБА_2 частково відшкодував їй завдані збитки в розмірі 1000 гривень, також їй була повернута слідчим електрична праска моделі «УТо1000-1,2.220» вартістю 123,33 гривні. Цивільний позов вона підтримує в повному обсязі. Покарання просить призначити обвинуваченому на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що потерпіла ОСОБА_1, прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6, не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся, добровільно частково відшкодував завдані збитки.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки у відповідності з ч. 1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілою позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з позову, потерпіла просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 13 008 грн. 49 коп., вартість якої підтверджується висновком товарознавчої експертизи №19/113/9-3/1305-260 е від 14.12.2017 року.

Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування потерпілій частково відшкодовано матеріальну шкоду шляхом повернення майна - електричної праски моделі «УТо1000-1,2.220» вартістю 123 грн. 33 коп.

Під час судового розгляду в рахунок заподіяною злочином майнової шкоди обвинуваченим було відшкодовано потерпілій 1000 гривень, що підтверджується її розпискою від 31.01.2018 р., у зв'язку з чим суд вважає, що позов потерпілої в частині відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 11 885 грн. 16 коп.

Крім того, потерпілою ОСОБА_1 заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., який обґрунтовано тим, що їй злочинними діями обвинуваченого було завдано моральну шкоду, оскільки вона пережила емоційний стрес, коли вона виявила факт крадіжки свого майна, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги та безпомічності, оскільки вкрадене майно вона купляла протягом всього життя. Крім того, спричинена їй моральна шкода полягає у спричиненні їй моральних та фізичних страждань, які спричинили негативні зміни у її житті, негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, тому підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Право кожної фізичної особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, гарантоване ст.ст. 32, 56 Конституції України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого потерпілій ОСОБА_1 завдано моральну шкоду. З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження, вбачається причинний зв'язок між заподіяною потерпілій моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховано глибину та тривалість моральних страждань потерпілої, пов'язаних з протиправними діями обвинуваченого, позицію обвинуваченого, який позовні вимоги визнав у повному обсязі, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає, позовні вимоги потерпілої підлягають задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 11 885 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 16 копійок та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1305-260е від 14.12.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/9-3/1292 д від 14.12.2017 року складає 1855 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 50 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: електричну праску моделі «УТо1000-1,2.220», передану під розписку на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити власнику ОСОБА_1

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова