Рішення № 72065422, 26.12.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2991/16-ц

(2/199/25/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді: Скрипник О.Г.

при секретарі: Свириденко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вселення та зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, про визнання права власності на частину житлового будинку та присудження компенсації за частину спільного майна.

ВИРІШИВ:

В квітні місяці 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовної заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вселення.

В обгрунтування позову зазначив, що згідно з договором купівлі-продажу від 15 червня 2005 року позивач разом з відповідачами купив житловий будинок №41 по вул. Житомирська у м. Дніпропетровську.

Житловий будинок А-1 розташований на території земельної ділянки площею 1203 кв.м.

На території земельної ділянки, окрім одноповерхового житлового будинку А-1, також знаходяться господарські будівлі: літня кухня (літера Г), погріб п/д Г, гараж літера Б цегла, сарай літера В,Д,3, навіси Е,К, убиральня Ж, споруди 1-11,І.

Одноповерховий житловий будинок зазначений на плані літерою «А-1» та має загальну площу - 55,8 кв.м.; житлову площу - 31,4 кв.м., підсобна площа - 18 кв.м.: а саме: коридор (1)- 4,7 кв.м., коридор (2) - 3,4 кв.м., кухня (3) - 9,9 кв.м.

На підставі договору купівлі-продажу від 15 червня 2005 року позивач є власником 1/3 частки спірного будинку.

Земельна ділянка не приватизована.

Співвласниками інших частин в рівних частках є відповідачі.

Позивач зазначає, що 13.03.2012р. він тимчасово переїхав жити до дружини у Луганську область.Після його повернення між співвласниками нерухомого майна вникають непорозуміння та суперечки з приводу вселення та проживання позивача у належному його будинку.Відповідачі чинять перешкоди в користуванні власністю, а саме не пускають в домоволодіння, не дають можливість користуватися відповідною часткою у власності.

З урахування уточнених позовних вимог, позивач просить суд вселити його до будинку №41 по вул. Житомирській в м Дніпрі та зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою за адресую: м. Дніпро, вул. Житомирська буд 41.

Не погодившись з позовними вимогами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа: Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, про визнання права власності на частину житлового будинку та присудження компенсації за частину спільного майна.

В обгрунтування позову зазначили, що згідно з договором купівлі-продажу від 15 червня 2005 року сторони придбали житловий будинок №41 по вул. Житомирська у м. Дніпропетровську.

Позивачами було надіслано письмову пропозицію до відповідача про добровільний викуп частини домоволодіння, яка належить ОСОБА_1

Згідно проведеної експертної оцінки, частина житлового будинку, яка належить на праві часткової сумісної приватної власності відповідача оцінюється у 58 374 грн. 66 коп.

Загальна площа житлового будинку складає 55,8 кв.м із житловою площею 31,4 кв.м., із двома жилими кімнатами, площею відповідно 15 кв. м та 16,4 кв.м..

У вказаному житловому будинку та ОСОБА_1. Спільне володіння будинком є неможливим, оскільки в будинку всього дві жилі кімнати, в яких зареєстровані та проживають три особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживання ОСОБА_1 разом з дружиною в даному домоволодіння є неможливим.

Позивачі вважають, що так, як частка ОСОБА_1 у спільному майні у розмірі 1/3 частини спірного будинку є незначною у порівнянні з загальним розміром часток позивачів, що складають 2/3 частини даної будівлі, будинок є неподільним та виділ частки із якої в натурі або визначення порядку користування якою є неможливим, то присудження компенсації та примусовий викуп частини ОСОБА_1 не завдасть істотної шкоди його інтересам.

Враховуючи викладене, позивачі за зустрічним позовом просять визнати за ними право власності на 1/3 частину житлового будинку, яка належить ОСОБА_1, за адресою: м. Дніпро, вул. Житомирська, 41 за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), сплативши ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/3 частини будинку у розмірі 58 374 грн. 66 коп та припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину спірного житлового будинку.

В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладених в позовній заяві, свої позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені. Зустрічний позов не визнав в його задоволені просив відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов не визнали, проти його задоволення заперечували, зустрічний позов підтримали та наполягали на його задоволені.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомив.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 15 червня 2005 року сторони придбали у власність житловий будинок №41 по вул. Житомирська у м. Дніпропетровську.

Кожному із сторін належить 1/3 частина житлового будинку №41 по вул. Житомирська у м.Дніпропетровську.

Житловий будинок А-1 розташований на території земельної ділянки площею 1203 кв.м.

На території земельної ділянки, окрім одноповерхового житлового будинку А-1, також знаходяться господарські будівлі: літня кухня (літера Г), погріб п/д Г, гараж літера Б цегла, сарай літера В,Д,3, навіси Е,К, убиральня Ж, споруди 1-11,І.

Одноповерховий житловий будинок зазначений на плані літерою «А-1» та має загальну площу - 55,8 кв.м.; житлову площу - 31,4 кв.м., житлова кімната площею – 16,4 кв.м., житлова кімната площею – 15,0 кв.м., підсобна площа - 18 кв.м.: а саме: коридор (1)- 4,7 кв.м., коридор (2) - 3,4 кв.м., кухня (3) - 9,9 кв.м..

Частиною 4 ст. 355 ЦК України встановлено, що спільна часткова власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін або законом. Кожен співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю частковою в майні, яке перебуває у спільній частковій власності шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни. довічного утримання тощо. Набувачами такої частки можуть бути сторонні особи або інші співвласники. Зокрема, стаття 362 ЦК України встановлює, що у разі продажу частки у спільній частковій власності, співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах. крім випадку продажу з прилюдних торгів.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - жилий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

У вказаному житловому будинку зареєстровані чотири особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1. Спільне володіння та користування житловим будинком між співвласниками є неможливим, оскільки в будинку 2 жилі кімнати, в яких фактично проживає 3 особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітній син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 47 ЖК норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу, п. 53 «Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та надання ним житлових приміщень в Українській PCP», згідно якого житлове приміщення надається громадянам в межах 13,65 кв. м. житлової площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті. Таким чином загальна житлова площа не дозволяє здійснити розподіл домоволодіння в натурі, в зв’язку з тим, що такий розподіл приведе до порушення норм жилої площі, та до суттєвого порушення прав малолітньої дитини, що має право на користування зазначеним житловим приміщенням. Також про факт не можливості поділу в натурі вказаного домоволодіння також свідчить наявність самовільно побудованих приміщень та відсутність права власності або користування земельною ділянкою у сторін по справі.

Виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України, виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Враховуючи викладене, та те, що в житловому будинку мешкають три особи, площа будинку не дозволяє визначити порядок користування чи розподілу домоволодіння в натурі, ОСОБА_1 в спірному домоволодіння не мешкає, між сторонами існують неприязнені стосунки, суд вважає, що в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній часткові власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно із звітом про оцінку домоволодіння розташованого за адресою: вул. Житомирська 41 у м. Дніпрі ринкова вартість вказаного майна в цілому станом на 23.05.2016 року складає 175 124,00 грн., щ в свою чергу вартість 1/3 частини домоволодіння складає 58 374,66 грн.

Враховуючи вищевикладене. взявши до уваги неможливість спільного користування спірним домоволодінням та неможливість виділу його частки в натурі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають задоволенню, та за ними слід визнати право власності на 1/3 частину домоволодіння, яка належить ОСОБА_5, сплативши йому грошову компенсацію за вказану частину домоволодіння та припинити право власності ОСОБА_5 на 1/3 частину спірного домоволодіння.

Керуючись ст.ст. 319, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вселення, залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, про визнання права власності на частину житлового будинку та присудження компенсації за частину спільного майна – задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину домоволодіння №41 по вул. Житомирська у м. Дніпрі.

Зобов’язати Головне Управління державної казначейської служби України в м. Києві повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, сплачений ОСОБА_3, 18 грудня 2017 року депозит – квитанція № 0.0.918838998.1 в розмірі 58 374 (п’ятдесят вісім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 67 коп. на депозитний рахунок №37312066017442, одержувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, в ГУ ДКСУ в м. Київ, МФО 820172.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину домоволодіння №41 по вул. Житомирська у м. Дніпро, по 1/6 частині за кожною.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1 105,00 грн – по 552,50 грн на кожну.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя О.Г. Скрипник