Постанова № 72064646, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 468/1263/17-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Муругов В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 року ОСОБА_6 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області (надалі - відповідач, Баштанська МР) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за клопотанням позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- зобов'язати відповідача розглянути на найближчому черговому пленарному засіданні сесії клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до ст.118 Земельного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він звернувся до Баштанської МР з письмовим клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, проте клопотання позивача на розгляд сесії не виносилось, а було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, благоустрою та екології. За результатами засідання даної комісії Баштанська МР листом повідомила позивача про неможливість розгляду питання виділення земельних ділянок для містобудівних потреб до затвердження генерального плану міста. Позивач вважає, що відповідач в супереч вимогам закону не виніс його клопотання на розгляд сесії та відмова відповідача у наданні дозволу не ґрунтувалась на підставах, передбачених в ст.118 Земельного кодексу України.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.10.2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 31.07.2017 року звернувся з письмовим клопотанням до Баштанської МР про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовного розміру 0,10 га, що розташована за адресою: вул. Українська, 77, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Листом Баштанської міської ради від 22.08.2017 року №Є/140-04-04/1 позивачу повідомлено, що його клопотання від 31.07.2017 року розглянуто 15.08.2017 року постійною комісією з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, благоустрою та екології та прийнято рішення - надати відповідь позивачу, що у відповідності до ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, а тому до затвердження генерального плану м. Баштанка (орієнтовно осінь 2017 року) вирішення питання виділення земельних ділянок в м. Баштанка для містобудівних потреб є неможливим.

Позивачу рекомендовано після затвердження вказаного документу повторно звернутись до відповідача з відповідною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки останній повинен був розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно до порядку передбаченого ст.118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 6-7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавством визначено порядок розгляду заяви громадян на приватизацію земельної ділянки, обов'язковою передумовою якого є звернення громадянина за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та передбачено виключний перелік підстав для відмови в наданні такого дозволу.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що у відповіді Баштанської МР на клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач послався на положення ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Також в запереченнях на позов відповідач зазначив, що депутатами міської ради приймаються рішення які спрямовані на вирішення питань місцевого значення та які підлягають виконанню. Тобто, депутатами міської ради не голосуються та не приймаються рішення, наприклад, про не можливість прийняття рішення або ж рішення про не можливість надання дозволів з будь-яких питань, оскільки, у разі коли відповідний проект рішення не підтриманий більшістю депутатів міської ради, окреме рішення про відхилення питання не голосується та не приймається. Отже, навіть якщо припустити, що депутати міської ради в порушення закону на сесії розглядали б питання позивача про надання дозволу, то рішення з цього приводу у будь-якому разі прийнято б не було (наприклад рішення про не надання згоди на дозвіл), оскільки, надання згоди у цьому випадку є порушенням Закону та є неприпустимим, а рішення про не прийняття рішень не приймаються.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними вище твердженнями відповідача, виходячи з наступного.

Підстава, на яку посилається відповідач у відповіді, а саме: відсутність плану зонування або детального плану території, не передбачена ст.118 Земельного кодексу України, як підстава для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналіз положень ст.118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачає певний юридичний склад, який має самостійні але послідовні етапи:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому ст.186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст.118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, положення ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на які послався відповідач, забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування земельних ділянок, проте вказана норма не містить заборони в наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком вищевказаної процедури.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальним планом території є містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території, а план зонування території (зонінг) є містобудівною документацією, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

При цьому, відповідно до ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» метою розроблення плану зонування є визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Таким чином, завданням такого плану зонування є унеможливлення, наприклад забудови промислових зон, або охоронних зон житловими забудовами або навпаки і таке інше.

Але, в даній справі мова йде про земельну ділянку, яка вже перебувала під індивідуальним житловим будинком, а відповідно до ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який розробляється на підставі плану зонування території лише у випадку наявності такого плану і проектування такого будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення Баштанською МР прав позивача щодо дотримання визначеної в ст.118 Земельного кодексу України процедури розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення за клопотанням, передбаченого ст.118 Земельного кодексу України, а тому бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання позивача в порядку, передбаченому, ст.ст.26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.118 Земельного кодексу України підлягає визнанню протиправною.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 07 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Джабурія Н.В. Вербицька