Постанова № 72064515, 06.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1396/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі за позовом Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, у якому просив суд:

визнати неправомірними дії управління ДВС щодо прийняття постанови № ВП 53795518 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про накладення штрафу на Херсонську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 29.08.2017 у сумі 5100 грн. за невиконання виконавчого листа у справі № 821/762/16, виданого Херсонським окружним адміністративним судом;

скасувати постанову № ВП 53795518 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про накладення штрафу на Херсонську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 29.08.2017 у сумі 5100 грн.

При цьому позивач посилався на те, що відповідно до ст. 200-1 ПК України, Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569) реєстраційна сума ПДВ, подана платником шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань, обчислених відповідно до вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДФС щоразу як відбуваються будь-які зміни показників. Та, жодних винятків для окремих платників податку при обрахунку реєстраційної суми законодавством не передбачено. Тобто, будь які зміни в СЕА не можуть бути внесені на рівні ГУ ДФС у Херсонській області або Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області. Такі зміни можуть бути внесені тільки ДФС України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Херсонська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 24 жовтня 2017 року по справі № 821/1396/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що рішення по справі № 821/762/16 не може бути виконане на рівні Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області чи Головного управління ДФС у Херсонській області.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 року у справі № 821/762/16, ухвалено нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "Колосс" до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та зобов'язано відповідача скасувати запис в СЕА ПДВ про трансакцію, здійснену на підставі документа № 4342065 від 15.02.2016 року про анулювання поповнення рахунку ТОВ «Колосе» в СЕА ПДВ № 37524100145558 на суму 324 344 грн.

13.04.2017 року на підставі даної постанови видано виконавчий лист № 177.

19.04.2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 53795518.

19.06.2017 року ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви Херсонської ОДПІ про заміну сторони у виконавчому провадженні з Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на ДФС України.

29.08.2017 року державним виконавцем прийнято постанову № ВП 53795518 про накладення штрафу на Херсонську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області в сумі 5100 гривень за невиконання рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою постановою № ВП 53795518 про накладення штрафу ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області звернулася до суду з означеним позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Податковим органом не виконано рішення суду, тому підстави для скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу відсутні, у зв’язку із чим адміністративний позов задоволенню не підлягає. Колегія суддів погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно Положення про Головне управління ДФС у Херсонській області, затвердженого наказом ДФС від 21.08.2014 № 66 Головне управління ДФС у Херсонській області є територіальним органом ДФС, йому підпорядковується та реалізує його повноваження на території Херсонської області.

З аналізу даних актів та норм Податкового кодексу слідує, що Державна фіскальна служба - це є єдина система контролюючих органів, що здійснюють контроль щодо обліку, нарахування та сплати податків, надають адміністративні послуги платникам податків, тобто здійснюють функції адміністрування податків, зборів, платежів чим забезпечують реалізацію державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи.

Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.14 № 569 (далі - Порядок № 569) передбачено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством (п. 3 Порядку № 569).

За правилами п. 13 Порядку № 569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України; невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Суду як джерело права.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у п.46 рішення у справі "ОСОБА_2 проти України" (заява №40450/04) від 15.10.2009р., від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), №8415/02, п.19, від 27.05.2004р. та у справі "Лізанець проти України" (Lizanets v. Ukraine), №6725/03, п.43, від 31.05.2007р). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.

Також відповідно до п.23 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нефедов проти України" (заява №30855/05) від 20.12.2007р. заявник, маючи на руках виконавчий лист, виданий на виконання остаточного рішення суду, винесеного проти державного органу, мав би бути звільнений від обов'язку ініціювати якусь процедуру щодо інших адміністративних органів з метою виконання рішення (див. справу "ОСОБА_3 проти України", заява №10232/02, пункт 30, рішення від 13.07.2006р.).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що та обставина, що технічне супроводження СЕА ПДВ здійснюється на рівні центрального органу виконавчої влади, не є обставиною яка виключає можливість виконання судового рішення і не потребує залучення до участі у справі ДФС України як співвідповідача чи його заміну як сторони виконавчого провадження, а повинно вирішуватись шляхом узгоджених дій між структурними підрозділами та територіальними органами в системі ДФС України у такий спосіб, щоб у найкоротші терміни було поновлено порушене право позивача та виконано судове рішення. Тому всі дії щодо невиконання судового рішення з посиланням на відсутність повноважень та компетенції не є прийнятними, оскільки це є одна система органів, з одними і тими функціями щодо контролю за обліком, нарахуванням та сплатою податків та митних зборів.

Крім того, при розгляді справи № 821/762/16 в суді першої та апеляційної інстанції, представнику відповідача було відомо про те, що технічне адміністрування здійснюється на рівні ДФС України, але жодних клопотань чи заяв з цього приводу не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинено всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивачем не наведено жодних обставин з посиланням на норми закону, які б свідчили про порушення державним виконавцем Закону України "Про виконавче провадження" та не наведено підстав для визнання його дій неправомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, оскільки Податковим органом не виконано рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області правомірно було винесено постанову про накладення штрафу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють адміністративний позов (а.с. 2) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі № 821/1396/17, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідач: ОСОБА_1 судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4