Постанова № 72064516, 07.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/23070/17

Категорія: 3.3 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника позивача Лазарєвої Г.С.

представника відповідача Бабинець С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2017 року по справі за позовом Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України-,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Головне управління Державної Міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення з України та затримання громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2017 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою у якій зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні.

Зі слів іноземця, громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території РФ прибув до України у грудні 2017 року з метою працевлаштування нелегально поза пунктом пропуску ДПС України. Після потрапляння на територію України приїхав до м. Одеса для подальшого нелегального прямування до країн Європи.

На даний час громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, 06 червня 1976 року, на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.

Частиною 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VІ, встановлено, що рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

06 грудня 2017 року співробітником ГУ ДМС України в Одеській області було складено протокол про адміністративне затримання № 000018 за частиною 2 статті 263 КУпАП ч. 11 ст.259 КУпАП.

06 грудня 2017 року за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 000069 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 07 грудня 2017 року ПН МОД № 000069 про притягнення до адміністративної відповідальності в розмірі 510 грн.

06 грудня 2017 року ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано його покинути територію України у термін до 07 грудня 2017 року.

У визначений термін громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з території України не виїхав.

У зв'язку з чим ГУ ДМС України в Одеській області звернулося до суду з даним адміністративним позовом щодо примусово видворити з України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та затримати його, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини, а саме: порушення міграційного законодавства України, ухилення від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, проживання в Україні без документів на право проживання в Україні, відсутність у громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійного місяця проживання та законного джерела існування свідчать про те, що останній порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає видворенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, який перебував під адміністративним арештом, було надано менш однієї доби для добровільного залишення країни перебування, що заздалегідь робило неможливим виконання вимоги, а мінімально встановлений термін в одну добу і перебування особи під адміністративним арештом взагалі виключає можливість виконання вимоги про добровільне залишення країни перебування і носить формальний склад.

Спірні правовідносини, які виникли в даній справі регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VІ (далі - Закон №3773).

Згідно ч.3 ст.3 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №3773 іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України)…".

Відповідно до статті 30 Закону №3773 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що однією з підстав для примусового видворення з України іноземця, на підставі прийнятої постанови адміністративного суду, є рішення про примусове повернення, яке не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, а саме рішення ГУ ДМС України в Одеській області №164 про примусове повернення відповідача в країну походження В`єтнам, яке було прийнято 06 грудня 2017 року, колегією суддів встановлено, що громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язано покинути територію України у термін до 07 грудня 2017 року.

Тобто, на виїзд до В`єтнаму відповідачу було надано лише одну добу, що є неможливим, оскільки протягом усього строку, який надавався йому для залишення України, громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 був затриманий. (с.а.15)

Окрім того, згідно наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_1 від 06 грудня 2017 року вбачається, що відповідач відмовляється виконувати рішення №164 про примусове повернення в країну походження В`єтнам, оскільки у нього відсутні кошти на квиток. (а.с.16)

Таким чином, вищевказані обставини унеможливили добровільно виконати громадянином В`єтнаму ОСОБА_1 вимоги рішення ГУ ДМС України в Одеській області №164 про примусове повернення відповідача в країну походження В`єтнам до 07 грудня 2017 року.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що адміністративний позов від 07 грудня 2017 року поданий ГУ ДМС України в Одеській області передчасно, з порушення процесуальних прав громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, оскільки відповідно вимог ч.8 ст. 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години.

Отже, до 24 години 07 грудня 2017 року позивач взагалі не мав права звертатися до суду з позовом про видворення громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, а суд не мав права його задовольняти.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на вказані обставини та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для примусового видворення за межі території України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд першої інстанції не мав обґрунтованих підстав для висновків, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення та буде перешкоджатиме проведенню процедури видворення або існує ризик його втечі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого невірно застосував норми матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 317 КАС України судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 271, 317, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2017 року по справі за позовом Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,- скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.