Постанова № 72064337, 31.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1665/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Час і місце ухвалення: 14:09, м.Херсон Дата складання повного тексту: 19.06.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Лук'янчук О.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УМВС України в Херсонській області, третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнення 16.11.2016р. позовних вимог, просив суд: визнати неправомірними дії УМВС України в Херсонській області щодо порушень при нарахуванні належних позивачу до виплати сум; стягнути з відповідача різницю між розміром грошового забезпечення (без премії), нарахованого згідно наказу МВС України №499 в сумі 2010,86 грн. та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік в сумі 42693,47 грн., за 2008 рік в сумі 25942,18 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2017р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік в сумі 6347,53 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 04.10.1996р. №9289/96 матеріальна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення являлась обов'язковим видом грошового забезпечення і вказана допомога не вимагає будь-яких рапортів або клопотань для її отримання. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не надано доказів про зменшення видатків на оплату праці саме співробітникам спецпідрозділу по боротьбі з організованою злочинністю, а надано бухгалтерські документи, які відображають фінансування УМВС України в Херсонській області взагалі.

УМВС України в Херсонській області також подало апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2017р., в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вказану постанову в частині задоволених вимог ОСОБА_1 та прийняти нову постанову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік в сумі 6347,53 грн., оскільки наказ по особовому складу про надання чергової відпустки позивачу, який є підставою для нарахування та виплати відповідної допомоги, в УМВС України в Херсонській області відсутній.

Також, апелянт зазначає, що фактичні витрати на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення проводяться виключно в межах затвердженого фонду оплати праці, тоді як у 2007 році було відсутнє належне фінансування УМВС України в Херсонській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а скаргу УМВС України в Херсонській області слід задовольнити частково. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Предметом спору, з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2016 року, є вимоги ОСОБА_1 про стягнення різниці між розміром грошового забезпечення (без премії), нарахованого згідно наказу МВС України №499 від 31.12.2007р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» в сумі 2010,86 грн., а також стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007р. та 2008р. в розмірі 42693,47 грн. та 25942,18 грн. відповідно.

Зокрема, при направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вказаних вимог ОСОБА_1 Вищий адміністративний суд України зазначив, що на підставі наказу МВС України №499 від 31.12.2007р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» у разі зменшення чи скасування надбавок у березні, травні, червні, липні 2008 року УМВС України в Херсонській області повинно зробити щомісячну доплату до грошового забезпечення позивача з урахуванням отриманого ним грошового забезпечення у грудні 2007 року, тобто до прийняття наказу №499.

Відповідно до п.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України №499 від 31.12.2007р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», у разі зменшення у зв'язку з прийняттям постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та в осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), установленим до набрання чинності постановою (постанова КМ України від 07.11.2007р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»), і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.

Таким чином, особи рядового і начальницького складу мають право на доплату у вигляді різниці у випадку, якщо зменшення розміру грошового забезпечення (без премії) відбулось внаслідок прийняття постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 та затвердження нею менших, ніж за раніше діючим законодавством, розмірів окремих складових грошового забезпечення таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у грудні 2007 року без премії становив 2716,40 грн. (загальна сума 3620,96 грн., з яких 904,56 грн. премія).

При цьому, у січні 2008 року позивачу нараховано 2871 грн., у лютому 2008р. - 2871 грн., у березні 2008р. - 2757,61 грн., у квітні 2008р. - 3013,50 грн., у травні 2008р. - 2329,50 грн., у червні 2008р. - 2658,09 грн. та у липні 2008р. - 2678,93 грн.

З вказаного слідує, що у травні-липні 2008 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 був нижчим за розмір його грошового забезпечення, отриманого в грудні 2007 року.

А відтак, ОСОБА_1 набув право на отримання за вказаний період щомісячних доплат у вигляді різниці між розмірами грошового забезпечення на загальну суму 482,68 грн. (травень - 386,90 грн., червень - 58,31 грн., липень - 37,47 грн.).

Відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача різниці між розміром грошового забезпечення (без премії), нарахованого згідно наказу МВС України №499, суд першої інстанції виходив з того, що УМВС України в Херсонській області не порушено законодавства при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1, так як щомісячна доплата у травні, червні, липні 2008 року не встановлювалася на підставі п.6 Наказу МВС України від 31.12.2007р. №499 - у зв'язку з обмеженням фонду грошового забезпечення.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду першої інстанції, оскільки пунктом 6 Наказу МВС України від 31.12.2007р. №499 передбачено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цього наказу, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для отримання Міністерства внутрішніх справ України.

Тобто, виплата передбаченої пунктом 5 наказу №499 різниці між грошовим забезпеченням можлива лише за умови наявності в УМВС України в Херсонській області відповідного фінансування.

В оскаржуваній постанові судом першої інстанції досліджено кошторис та додаткові асигнування УМВС України в Херсонській області на 2008 рік (кошторис, звіт про надходження та використання коштів загального фонду, план асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік, довідку про зміну річного розпису бюджету (кошторису) на 2008 рік та довідки про зміну до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету на 2008 рік, звіт про заборгованість за бюджетними коштами станом на 01 липня 2008 року, звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надається бюджетним установам станом на 01 липня 2008 року, довідку про потребу та виділення бюджетних коштів по грошовому утриманню УМВС України в Херсонській області, лист МВС України №1604/Хм від 01.02.2008р.) та встановлено, що потреба на грошове утримання забезпечена в 2008 році відповідачу лише на 55,2%.

З вказаного слідує, що УМВС України в Херсонській області у 2008 році не доотримало асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців. Додаткові асигнування у зазначений період надавалися УМВС України в Херсонській області на погашення кредиторської заборгованості по утриманню військовослужбовців звільнених з органів внутрішніх справ.

У зв'язку з цим, суд колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення різниці між розміром грошового забезпечення (без премії), нарахованого згідно наказу МВС України №499 від 31.12.2007р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», так як в силу вимог пункту 6 наказу МВС України №499, її нарахування та виплата пов'язана з наявністю фонду грошового забезпечення.

Варто зазначити, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині, а також не спростовує їх.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік в сумі 42693,47 грн. з урахуванням інфляції, то задовольняючи їх частково на суму 6347,53 грн., суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання в 2007 році вказаної допомоги позивач набув на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», яким передбачено виплачувати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік. При цьому, суд зазначив, що так як жодних заперечень щодо правильності розрахунків ОСОБА_1 по не виплаченій йому допомозі на оздоровлення у розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік в сумі 6347,53 грн. відповідачем суду не надано, тому саме вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги УМВС України в Херсонській області посилається на те, що виплата вказаної допомоги пов'язана з фактом вибуття особи у чергову відпустку. ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу по боротьбі з організованими злочинними угрупуваннями в пріоритетних напрямках економіки управління з організованою злочинністю УМВС з 11.08.2007р. наказом УМВС України в Херсонській області №100 о/с від 22.08.2007р. Відповідачем перевірено збірники наказів по особовому складу за 2007 рік, архівні справи №№712-715, в результаті чого не встановлено надання ОСОБА_1 відпустки в 2007 році.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки перебування позивача у відпустці з 10.05.2007р. по 26.06.2007р. підтверджується записами в особистій картці ОСОБА_2, достовірність яких відповідачем не спростовано.

Що ж до доводів УМВС України в Херсонській області про те, що виплата у 2007 році допомоги на оздоровлення могла бути проведена лише в межах затвердженого фонду оплати праці, тобто у разі наявності відповідного бюджетного фінансування, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки з пункту 2 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» слідує, що матеріальна допомога особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ в розмірі місячного грошового забезпечення на рік являлась обов'язковим видом грошового забезпечення.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в УМВС України в Херсонській області обов'язку нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття рішення про стягнення з відповідача вказаної допомоги в конкретно визначеній сумі, оскільки в рамках даного спору суд, передусім, встановлює наявність у позивача права на отримання відповідної допомоги, яке заперечується відповідачем.

При вирішенні публічно-правового спору адміністративний суд не може перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень щодо здійснення розрахунку матеріальної допомоги, яка підлягає виплаті на користь особи. Відповідні дії УМВС України в Херсонській області, в силу закону, зобов'язане буде вчинити при отриманні судового рішення, яким буде встановлено право ОСОБА_1 на нарахування та виплату на його користь грошової допомоги.

А відтак, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 буде прийняття рішення про зобов'язання УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити на його користь грошову допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік.

ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для проведення індексації належної йому до виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік. Апелянт посилається на те, що зі змісту Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» слідує, що матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік являлась обов'язковим видом грошового забезпечення, а тому, відповідно до ст.2Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», вона підлягає індексації.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки вказана допомога має разовий характер, тоді як частиною 3 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають.

Відповідно до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Встановлення Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року №926 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» обов'язковості виплати в 2007 році матеріальної допомоги особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, на думку колегії суддів, не відносить таку допомогу до виплат, які мають постійний характер.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2008р. в сумі 25942,18 грн., з урахуванням інфляції, то відмовляючи в їх задоволенні суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2008 року умови оплати праці осіб рядового і начальницького складу змінились у зв'язку із прийняттям Постанови КМ України від 07.11.2007р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та втратою чинності Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року №926. Правова природа допомоги на оздоровлення змінилась з 01.01.2008 року, зокрема, вона перестала бути обов'язковою складовою грошового забезпечення і з цього часу допомога на оздоровлення виплачувалась в залежності від волевиявлення керівника органу та наявності достатнього бюджетного фінансування.

Суд врахував, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011р. у справі 2а-2422/10/2170 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про визнання протиправними дій та визнання нечинними наказів встановлені обставини щодо зменшення позивачу розмірів певних надбавок у 2008 році саме у зв'язку із обмеженим бюджетним фінансуванням.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що грошове утримання військовослужбовців УМВС України в Херсонській області в 2008 році профінансовано у повному обсязі, а тому відповідач мав кошти на виплату відповідної грошової допомоги.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки, як зазначалось вище, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність УМВС України в Херсонській області, що потреба на грошове утримання забезпечена в 2008 році відповідачу лише на 55,2%.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 3 пункту 5 Постанови КМ України від 07.11.2007р. №1294, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Аналогічні умови містить і пункт 2.16 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007р. № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».

Тобто, допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається лише у разі відбуття їх у чергову відпустку. Вказані виплати здійснюються на підставі наказу про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває у чергову відпустку.

З матеріалів справи вбачається, що для встановлення факту надання відпустки в 2008 році УМВС України в Херсонській області звернулося до Департаменту з питань режиму та службової діяльності МВС України у зв'язку з тим, що архівний сектор УМВС України в Херсонській області передав на централізоване зберігання у Державний архів МВС України накази УМВС України в Херсонській області по особовому складу за 1944-2011р.р.

УМВС України в Херсонській області зазначає, що ним отримано та перевірено всі збірники наказів по особовому складу за 2008 рік та архівні справи №№735-739, внаслідок чого встановлено, що ОСОБА_1 не перебував в 2008 році у черговій відпустці.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції, як на доказ про перебування ОСОБА_1 у відпустці, послався на грошовий атестат №110 УМВС України в Херсонській області. Колегія суддів не погоджується з висновком суду, що відомості вказаного грошового атестату є достатнім доказом перебування позивача у відпустці, оскільки в особистій картці ОСОБА_1 відсутні відомості про надання йому в 2008 році відпустки, як і відсутній відповідний наказ по особовому складу.

Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що накази про його відпустки у 2007-2008р.р. видавалися керівництвом УБОЗ УМВС, як самостійним підрозділом, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки згідно довідки голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 29.01.2018р. №63/04/25-2018 в архівному підрозділі УМВС України в Херсонській області зберігаються розпорядчі документи та накази УБОЗ УМВС України в Херсонській області, серед яких відсутні накази з кадрових питань, зокрема, про надання відпусток. У журналах обліку наказів, розпоряджень, вказівок УБОЗ УМВС за 2005-2015р.р. реєстрація наказів начальника УБОЗ УМВС з кадрових питань (особового складу) (про прийняття, переведення, заохочення, сумісництво, переміщення працівників, звільнення, надання відпусток, стягнення, відрядження) не здійснювалась.

З врахуванням викладеного, зокрема, що матеріальна допомога виплачувалась в 2008 році в залежності від волевиявлення керівника органу та наявності достатнього бюджетного фінансування, а також при відсутності відомостей про перебування ОСОБА_1 в 2008 році в черговій відпустці, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позову про стягнення з УМВС України в Херсонській області на користь позивача допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2008 рік.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи в частині вимог ОСОБА_1 щодо стягнення допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік не правильно застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в цій частині, в порядку ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення - про зобов'язання УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік.

В іншій частині постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік в сумі 6347,53 грн. скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного грошового утримання за 2007 рік.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.01.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

Лук’янчук О.В.