Постанова № 72064213, 06.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13542/15 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Горбана А.В.

представника відповідача: - Піонтковської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2015 року № 0000402202,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позов до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2015 року № 0000402202, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.01.2015 року № 0000402202 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 555624,00 грн., а саме - за основним платежем у сумі 371 749,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 185 875,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» вірно, на підставі положень п. 198.3 ст. 198 ПК України включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, отримані ним у зв'язку із здійсненням господарських операцій із ТОВ «Інтер Профі Груп», надано усі належні докази реальності вчинених господарських операцій, натомість відповідачем, як на підставу для недійсності господарських операцій та, відповідно заниження податку на додану вартість, посилається лише на податкову інформацію ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.11.2014 року № 179/7/26-56-22-01-11 щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ «Інтер Профі Груп» господарських операцій.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено виїзну документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» за період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в загальній сумі 371749,00 грн., а саме за серпень 2014 року.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 15.01.2015 року №32/26-53-22-02-21/35316423 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2015 року №0000402202, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 557624,00 грн., з яких 371749,00 грн. нараховано за основним платежем та 185875,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин, визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 року у справі №К/800/18945/14, від 01.03.2016 року у справі №К/800/66709/14, від 24.02.2016 року у справі №К/800/5891/15 та від 03.03.2016 року у справі №К/800/21974/14.

Так, із матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» ґрунтувались на ряді укладених договорів, а саме:

1. Договір про надання юридичних послуг від 30.04.2014 року №04-24, відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» (виконавець) бере на себе зобов'язання надати замовнику (Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп») юридичні послуги, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх вартість в розмірі, в порядку, на умовах та в строки, передбачені даним Договором.

Згідно пункту 1.2 Договору від 30.04.2014 року №04-24 до переліку послуг, що надаються виконавцем на користь замовника, зокрема, але не обмежуючись, відносяться:

- правовий аналіз (перевірка) документів та правильність їх оформлення відповідно нормам чинного законодавства України, складання будь якого виду листів. Звернень, скарг, позовних та інших заяв, пояснень;

- розгляд та аналіз актів податкових органів, податкових повідомлень-рішень, а в разі необхідності складати заперечення на акти податкових органів за підсумками перевірок, складати скарги на податкові повідомлення-рішення;

- представництво прав та законних інтересів замовника в органах державної влади та управління усіх рівнів, у відносинах з правоохоронними органами, в судових органах, усіх юрисдикцій та всіх рівнів, органах Державної податкової служби з метою юридичного захисту прав та законних інтересів замовника;

- надання правової та консультативної допомоги з підготовки необхідних замовнику пакетів документів та вчинення інших дій, погоджених сторонами в даному Договорі та/або додатках до нього.

На підтвердження виконання даного Договору, позивачем надано до матеріалів справи:

- звіт про надання юридичних послуг, відповідно до пункту 2.9 зазначеного Договору, з врахуванням переліку, відображеному в пункті 1.2 Договору;

- акт надання послуг від 31.08.2014 року №872;

- податкову накладну від 31.08.2014 р. №88 на загальну суму 108000,00 грн.

2. Договір про надання послуг з кадрового обліку від 30.05.2014 року №05-12, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги кадрового обліку на умовах, які передбачені даним договором, а замовник зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги.

Згідно пункту 1.2 послуги, що надаються за даним Договором, є:

- документальне оформлення трудових відносин замовника з його працівниками, формування та ведення особистих справ працівників замовника, внесення змін до особистих справ працівників замовника, пов'язаних з їх трудовою діяльністю;

- підготовка документів для призначення на посади, заміщення та звільнення з посад працівників замовника;

- ведення кадрового обліку працівників замовника, в тому числі стосовно прийняття на роботу, переміщення на інші посади та звільнення працівників замовника;

- ведення встановленого чинним законодавством України документації замовника з кадрових питань: книжки реєстрації наказів, обліку неповнолітніх, обліку жінок, які пішли у декретну відпустку;

- надання послуг, пов'язаних з заповненням трудових книжок замовника;

- надання послуг, пов'язаних з заповненням особистих карток працівників замовника.

На підтвердження виконання даного Договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи копії:

- акту прийому-передачі документів від 01.06.2014 року згідно договору про надання послуг з кадрового обліку від 30.05.2014 року №05-12;

- звіту про надані послуги згідно Договору від 30.05.2014 року №05-12;

- рахунку на оплату від 31.08.2014 року №681;

- акту надання послуг від 31.08.2014 року №825;

- податкової накладної від 31.08.2014 року №41 на загальну суму 1320,00 грн.

В обґрунтування ділової доцільності відповідних взаємовідносин, що виникли на підставі договору про надання юридичних послуг від 30.04.2014 р. №04-24 та договору про надання кадрового обліку від 30.05.2014 р. №05-12, позивач зазначає, що дані договори були укладені з контрагентом, у зв'язку з відсутністю посад юриста та фахівця по роботі з кадрами в штаті підприємства позивача, що, відповідно, підтверджується наданим штатним розписом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп».

3. Окрім того, між вищевказаними сторонами укладено ряд договорів про надання послуг, що пов'язані з обслуговуванням приміщень позивача, зокрема:

- договір про дератизацію приміщень від 29.07.2014 р. №07-61, від 29.07.2014 р. №07-60 (надано до суду кошторис вартості робіт від 29.07.2014 року, наряди - замовлення на проведення робіт із дератизації приміщень від 01.08.2014 року (на різні адреси, відповідно до умов договору) звіт про виконані роботи з дератизації приміщень від 31.08.2014 року, рахунок на оплату № 720 від 31.08.2014 року, акт надання послуг № 862 від 31.08.2014 року, податкову накладну № 78 від 31.08.2014 року тощо);

- договір про видалення грибків та плісняви приміщень від 29.07.2014 р. №07-63, від 29.07.2014 р. №07-62 (надано до суду кошторис вартості робіт від 29.07.2014 року, наряди - замовлення на проведення робіт згідно договору на видалення грибків та плісняви приміщень від 01.08.2014 року (на різні адреси, відповідно до умов договору) звіт про виконані роботи з видалення грибків та плісняви приміщень від 31.08.2014 року, акт надання послуг № 866 від 31.08.2014 року, податкову накладну № 82 від 31.08.2014 року тощо);

- договір про дезінфекцію приміщень від 29.07.2014 р. №07-59, від 29.07.2014 р. №07-58 (надано до суду кошторис вартості робіт від 29.07.2014 року, наряди - замовлення на проведення робіт з дезінфекції приміщень від 01.08.2014 року (на різні адреси, відповідно до умов договору), звіт про виконані роботи з дезінфекції приміщень від 31.08.2014 року, рахунок на оплату № 716 від 31.08.2014 року, акт надання послуг № 858 від 31.08.2014 року, податкову накладну № 74 від 31.08.2014 року тощо);

- договір про техніко-експлуатаційне обслуговування приміщень від 29.07.2014 р. №07-57 (надано до суду додаткові угоди, додатки до договору №1-3, звіт до договору на техніко - експлуатаційне обслуговування приміщень, наряди - замовлення на проведення робіт із згідно договору на техніко - експлуатаційне обслуговування від 01.08.2014 року (на різні адреси, відповідно до умов договору), рахунок на оплату № 700 від 31.08.2014 року, акти надання послуг № 842, № 809 від 31.08.2014 року, податкову накладну № 58 від 31.08.2014 року тощо);

- договір про надання послуг з прибиранням приміщень від 29.07.2014 р. №07-65, від 29.07.2014 р. №07-64 (надано до суду кошторис вартості робіт від 29.07.2014 року, наряди - замовлення на надання послуг з прибирання приміщень від 01.08.2014 року (на різні адреси, відповідно до умов договору), звіт про виконані роботи з прибирання приміщень від 31.08.2014 року, рахунок на оплату № 728 від 31.08.2014 року, акт надання послуг № 870 від 31.08.2014 року, податкову накладну № 86 від 31.08.2014 року тощо).

На обґрунтування ділової доцільності відповідних взаємовідносин позивач зазначає, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» є надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Для підтвердження наявності такого майна, позивачем надано копії договорів оренди (суборенди) нерухомого майна (будівель, приміщень) з відповідними актами прийму-передачі відповідного майна. Так, позивач вказує, що відповідно до штатного розпису, в товаристві працює десять осіб, відтак, з метою планового технічного обслуговування вищевказаної нерухомості, її дератизацію, дезінфекцію та видалення грибків та плісняви, прибирання за наслідками таких процедур, позивач замовив відповідні послуги у товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп».

Поряд з цим, позивачем надано до суду штатні розписи товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп», контрагента-виконавця товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» та відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп», відповідно до яких до видів діяльності контрагента позивача, зокрема, відносяться діяльність із прибиранням будинків і промислових об'єктів, надання інших комерційних послуг, консультування з питань інформатизації.

Також, в матеріалах справи містяться копії наказів на відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» для виконання робіт, згідно умов укладених Договорів, на об'єктах, що знаходяться поза межами міста Київ. Разом з тим, для виконання вимог договорів на об'єктах, що знаходяться на території АР Крим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» залучило третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс», відповідні копії договорів, звітів про виконання, актів прийому-передачі виконаних робіт додані до матеріалів справи.

Разом з тим, зі змісту акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.01.2015 №32/26-53-22-02-21/35316423 вбачається, що висновки щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон Ріелті Груп» приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп», які зроблені на підставі податкової інформації ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.11.2014 року № 179/7/26-56-22-01-11 щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ «Інтер Профі Груп» господарських операцій.

Колегія суддів вважає такий висновок контролюючого органу необґрунтованим, адже акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, натомість, відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України (на час вчинення спірних правочинів) при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підстав якої сформовані дані податкового обліку.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б. Шелест

Повний текст виготовлено 06 лютого 2018 року.