Постанова № 72064140, 01.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/9428/17 Суддя (судді) першої інстанції: П'ятничук Інна Віталіївна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням (поновленням) пенсії, а саме за 2014, 2015, 2016 роки з моменту звернення, а саме з 22.03.2017.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він до 09.11.1998 отримував пенсію за віком як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2) згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 10.11.1998 отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, згідно статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Однак, листом від 18.04.2017 №366/01/Т-590 повідомлено позивача, що його заява від 22.03.2017 не передбачає перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше, тому застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за (2014-2016 роки) в даному випадку немає законних підстав.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що оскільки позивач до 09.11.1998 вже отримував пенсію за віком, тому для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки в даному випадку немає законних підстав.

У запереченнях на апеляційну скаргу, наданих позивачем до суду апеляційної інстанції, зазначено, що відмова відповідача застосувати новий показник середньої заробітної плати відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, оскільки позивач вперше переходить з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Після призначення пенсії по інвалідності III групи позивач продовжував працювати та набув більш як 24 місяці страхового стажу, тому наявні підстави для застосування п.3 частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 18 листопада 1998 року (а.с. 7).

22 березня 2017 року позивач через свого представника звернувся до відповідача з встановленою формою заяви в якій просив призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18 квітня 2017 року відповідач листом №366/01/Т-590 повідомив позивача, що він отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи згідно Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач до 09.11.1998 отримував пенсію за віком як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2) згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 10.11.1998 позивач почав отримувати пенсію по інвалідності ІІІ групи згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки заява позивача від 22.03.2017 не передбачає перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше, тому застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за (2014-2016 роки) в даному випадку немає законних підстав. Крім того повідомлено, що при переході на пенсію за віком буде застосований старий середній показник заробітної плати, а саме за 2007 рік і розмір пенсії за віком буде нижчий ніж позивач отримує зараз, тому переведення на пенсію за віком є недоцільним (а.с. 5)

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оскільки до звернення за пенсією в березні 2017 року позивач отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи за іншим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому при поверненні до раніше призначеної пенсії відповідно до норм Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фактично відбулося її нове призначення, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Згідно з приписами частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.03.2015 (справа №21-612а14).

Як свідчать матеріали справи, позивач до 09.11.1998 отримував пенсію за віком як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 2) згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 10.11.1998 позивач почав отримувати пенсію по інвалідності ІІІ групи згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

22 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою саме про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, позивачу вперше призначено пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-ІV.

Оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 22 березня 2017 року, тому відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, а не частини другої статті 40 Закону №1058-IV.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29.11.2016 (справа №133/476/15-а).

Крім того, після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, відмова пенсійного органу при призначенні позивачу пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у відповідності до частини другої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є порушенням законних прав та інтересів останнього.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 07 лютого 2018 року.