Постанова № 72064071, 06.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18091/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. Київ Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п.4, ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. З урахуванням того факту, що в матеріалах справи наявні докази направлення позивачу оскаржуваних повідомлень про нікчемність, про порушення свого права позивач дізнався з 31.12.2015 року, а тому останнім пропущеного строк звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом 21 листопада 2016 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№П826/18091/16).

Із тексту позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про оскаржуване рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. лише 01 липня 2016 року від інших акціонерів ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр», а тому строк на звернення до суду за захистом своїх прав позивачем не пропущено.

Статтею 99 КАС України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 Кодексу).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення відповідача у формі повідомлень про нікчемність від 30.12.2015 року.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції посилався на наявні в матеріалах справи докази направлення позивачу оскаржуваних повідомлень про нікчемність. Так, згідно наявних в матеріалах справи копій описів вкладення у цінні листи від 31.12.2015 року, фіскального чеку від 31.12.2015 року та реєстру згрупованих поштових відправлень від 31.12.2015 року, відповідачем направлені на адресу позивачу оскаржувані останнім повідомлення про нікчемність, а тому саме з 31.12.2015 року, на думку суду, позивач дізнався про порушення своїх прав.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до системного аналізу норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», юридичним фактом, з яким можна пов'язувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із позовом про скасування рішення Уповноваженої особи про віднесення правочину до нікчемного, є день отримання особою відповідного повідомлення про нікчемність правочину.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали справи містять докази направлення позивачу такого повідомлення, проте не містять доказів отримання ОСОБА_2 останнього.

Натомість, із матеріалів справи вбачається, що 05.07.2016 року (копія запиту якого знаходиться в матеріалах справи) позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. з проханням надіслати на його адресу, в разі наявності, повідомлення про нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 березня 2014 року, укладеного між AT «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», що стосується Кредитного Договору 479/ПВ-06 від 01.11.2006 p., для можливості ознайомлення з ним.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення запит було отримано відповідачем 07.07.2016 р. (копія повідомлення знаходиться в матеріалах справи)

AT «Дельта Банк» листом від 05.08.2016 p. Виx. №05-3306053 (копія листа знаходиться в матеріалах справи) на запит було надано відповідь та додано копію повідомлення Банку за Виx. №4071 від 30.12.2015 р. про нікчемність правочину, зокрема, вказаними повідомленнями відповідачем повідомлено про нікчемність Договору купівлі-продажу права вимоги від 26 березня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає що саме з серпня 2016 року позивачу стало відомо про порушення його прав, а тому строк звернення до суду за захистом своїх прав останнім не пропущено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року - скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року - скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Постанова складена в повному обсязі 06 лютого 2018 року.