Рішення № 72063099, 29.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2018 року 13:59 № 826/7997/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна

госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0002061402.

за участю представників сторін:

представник позивача: Глотова С.О.

представник відповідача: Бондаренко Ю.В.

Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.01.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 р. №0002061402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2017 р. відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Контролюючим органом при винесені спірного податкового повідомлення-рішення не було враховано всіх обставин справи, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та надав суду письмові заперечення на позовну заяву. В обґрунтування заперечень на позовну заяву представник Відповідача зазначає, що оскільки Торгово-промисловою палатою України був виданий Висновок, а не Сертифікат то виникає порушення вимог ст. 2 Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а отже спірне податкове повідомлення винесено у відповідності до вимог законодавства.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено позапланову виїзну перевірку Державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій у зовнішньоекономічній діяльності.

За результатами перевірки складено Акт від 06.03.2017 р. №409/28-10-14-02/14281072 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: ст. 1, ст. 2 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне отримання товару та валютної виручки за експортним контрактом від 26.06.2014 №272.156.13.01-4/32-К та імпортними контрактами від 22.06.2015 №16/36-К, від 17.07.2015 №16/45-1К, від 12.06.2015 №16/35-К, від 18.09.2015 №16/61-К, від 22.12.2015 №16/90-К.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 року №0002061402, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 3306527,94 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням Позивачем подано до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) скаргу, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 01.06.2017 р. №11917/6/99-99-11-01-02-25, якою залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та Компанією «Krave Corp.» (США, Продавець), з іншої сторони, укладено Контракт №16/90-К від 22.12.2015 року (надалі - Контракт №16/90-К).

У відповідності до п. 1.1, п. 3.1, п. 4.1, п. 4.2 Контракту №16/90-К, Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує боєприпаси до стрілецької зброї (надалі - «Вироби») для потреб військової частини Е 6117 Служби безпеки України (надалі - «Кінцевий споживач»), у кількості, за номенклатурою та цінами, що визначаються Специфікацією Виробів (Додаток №1 до цього Контракту) та відповідають вимогам Контракту. Вироби поставляються на умовах СІР - аеропорт Бориспіль, Київ, Україна згідно з INCOTERMS 2010, публікація Міжнародної торгової палати №715. Ціни на Вироби, що поставляються за даним Контрактом, обумовлюються у Специфікації Виробів (Додаток №1 до Контракту), і приймаються на умовах поставки, зазначених у п. 3.1 даного Контракту. Загальна сума Контракту на час його укладення становить 292 201.60 дол. США (двісті дев'яносто дві тисячі двісті один долар США 60 центів), що являє собою суму Специфікації Виробів №1 (Додаток №1 до цього Контракту) та включає у себе ціну Виробів на умовах визначених цим Контрактом.

Згідно з п. 7.1 Контракту №16/90-К, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за даним Контрактом, якщо це є наслідком форс-мажорних обставин, включаючи, але не обмежуючись цим: землетрус, повінь, пожежа, торнадо, ураган, війна, епідемії, страйки, саботаж, заборона на транспортування, державні ембарго, ембарго на торгівлю та інші обставини, що не залежать від Сторін. Такі обставини повинні носити надзвичайний, непередбачений і неминучий характер, і бути такими, що виникли після підписання Контракту і з'явилися незалежно від Сторін. У цьому разі виконання договірних зобов'язань відсувається пропорційно до часу, протягом якого такі обставини мали місце.

Між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими змінювався термін виконання Контракту №16/90-К.

Позивачем 17.03.2016 р. перерахував Продавцю попередню оплату в сумі 272191,00 дол. США, згідно платіжного доручення в іноземній валюті №32 від 11.03.2016 р.

Продавець Листом від 21.04.2016 р. повідомив Позивача про те, що Компанією «Krave Corp.» 06.04.2016 р. отримано експертну ліцензію №060048873 на постанову Виробів в Україну. У зв'язку з цим, термін постачання становив до 30.06.2016 р.

Крім того, Продавець Листом від 30.06.2016 р. повідомив Позивача про те, що термін контракту затримуються через політичну ситуацію навколо України. Завод-виготовлювач Виробів, які постачаються за Контрактом, постав перед проблемою отримання дуже спеціалізованих складових та деякі з них заборонені, вони виробляються у Європі (Фінляндія). Одразу як Вироби будуть виготовлені, вони будуть негайно відправлені Покупцю.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принципи свободи зовнішньоекономічного підприємства, що полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно виступати у зовнішньоекономічні зв'язки; права суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо незаборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

Нормами ч. 4 ст. 6 вказаного закону також передбачено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Статтею 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до п. 1 ст. 4, ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З аналізу норм права вбачається, що ст. 2 вказаного Закону застосовується виключно до імпортних операцій, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, а стягнення пені, передбаченої ч. 1 ст. 4 цього ж Закону №185, можливе у разі порушення встановленого строку ввезення продукції, який обчислюється з моменту здійснення авансового платежу нерезиденту.

Разом з тим відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до ч. 1, ч. 6 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Позивач звернувся до Торгово-промислової палати України для встановлення факту обставин справи щодо унеможливлення виконання зобов'язань за Контрактом №16/90-К від 22.12.2015 р. спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та надання відповідного висновку.

В матеріалах справи міститься Висновок Торгово-промислової палати України від 28.02.2017 р. №703/21.0-10.3, в якому зазначено наступне: «Унеможливлення виконання зобов'язань за Контрактом № 16/90-К, укладеного 22 грудня 2015 року (зміненого Додатковою угодою №2 від 18.02.2016 р. і Додатковою угодою №5 від 31.08 2016 р.) між Компанією «Krave Corp.» /США/ Продавець) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ»/Україна/ (Покупець), спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: забороною на транспортування спеціалізованих складових деталей із Фінляндії Заводу-виготовлювачу Виробів, які почали діяти з 30 червня 2016 року, та на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо; Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов'язаної сторони, якою за цим висновком є Компанія «Krave Corp.» /США/ (Продавець), вони об'єктивно впливають на її зобов'язання за Контрактом № 16/90-К, укладеного 22 грудня 2015 року (зміненого Додатковою угодою №2 від 18.02.2016 р. і Додатковою угодою № 5 від 31,08.2016 р.) між Компанією «Krave Corp.» /США/ (Продавець) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ»/Україна/ (Покупець), та унеможливлюють їх виконання. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за умовами Контракту № 16/90-К, укладеного 22 грудня 2015 року (зміненого Додатковою угодою №2 від 18.02.2016 р. і Додатковою угодою № 5 від 31.08.2016 р.) між Компанією «Krave Corp.» /США/ (Продавець) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ»/Україна/ (Покупець), окреслюють право сторони на: звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань (пункт 7.1.). Дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) призвела до порушення Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ»/Україна/, ідентифікаційний код юридичної особи 14281072, термінів виконання імпортної операції на умовах відстрочення поставки Виробів із застосуванням розрахунків в іноземній валюті у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента, а саме: неможливість ввезення до 15.06.2016 року (включно) на митну територію України Виробів (боєприпасів до стрілецької зброї) вартістю 272191,00 (Двісті сімдесят дві тисячі сто дев'яносто один) доларів США 00 центів.».

Відповідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Вказані приписи кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України, а також закріплені у ч. 1 ст. 79 Розділу 4 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.80, якою встановлено, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2017 р. №703/21.0-10.3 встановлено дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яка почала діяти з 30 червня 2016 р. та продовжувала діяти на момент проведення перевірки Контролюючим органом, пов'язаних з неможливістю дотримання вимог Контракту № 16/90-К, укладеного 22 грудня 2015 року (зміненого Додатковою угодою №2 від 18.02.2016 р. і Додатковою угодою № 5 від 31.08.2016 р.) між Компанією «Krave Corp.» /США/ (Продавець) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ»/Україна/ (Покупець).

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що Торгово-промисловою палатою України був виданий Висновок, а не Сертифікат то виникає порушення вимог ст. 2 Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а отже спірне податкове повідомлення винесено у відповідності до вимог законодавства, Суд не погоджується з даними твердженнями.

Так, відповідно до ч. 7 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Поряд із цим, відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5) (далі по тексту - Регламент), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Враховуючи викладене та виходячи зі змісту висновку Торгово-промислової палати України, Суд вважає, що наданий Торгово-промисловою палатою України висновок щодо унеможливлення виконання зобов'язання за Контракту № 16/90-К, укладеного 22 грудня 2015 року (зміненого Додатковою угодою №2 від 18.02.2016 р. і Додатковою угодою № 5 від 31.08.2016 р.) між Компанією «Krave Corp.» /США/ (Продавець) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «УКРІНМАШ»/Україна/ (Покупець), спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) по суті є ідентичним сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та достатнім доказом на підтвердження дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі №6-2159цс15 та від 23 березня 2016 року у справі №6-364цс16; зокрема Верховний Суд України вважає, що висновок торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, є підставою для відстрочення грошових зобов'язань/податкового боргу.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період дії форс-мажорних обставин здійснене Відповідачем протиправно.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 р. №0002061402 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; код ЄДРПОУ 14281072) задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.03.2017 р. №0002061402.

3. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; код ЄДРПОУ 14281072) судові витрати в розмірі 49598,00 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 гривень).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук