Рішення № 72062565, 07.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р. № 814/1922/17 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003

до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:скасування протиправним рішення від 09.06.2017р. № 15-с,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління архітектурно-будівельної Інспекції у Миколаївській області про скасування рішення № 15-с від 09.06.2017, яким скасовано рішення Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради про видачу будівельного паспорту від 27.04.2015 № 532 на об'єкт «Житловий будинок з господарськими спорудами по вул.Інгульській,10/1 в Ленінському районі м. Миколаєва» (забудовник ОСОБА_1Л.)

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що не допускала ніяких порушень норм чинного законодавства, тому відповідач протиправно скасував будівельний паспорт

Відповідач надав суду заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні позапланової перевірки було встановлено порушення Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради норм ДБН при наданні позивачу будівельного паспорту.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради заперечень суду не надало, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Позивач та представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.01.2018, надали суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

27.04.2015 Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради видало позивачу будівельний НОМЕР_1 на об’єкт «Житловий будинок з господарськими спорудами по вул.Інгульській,10/1 в Ленінському районі м. Миколаєва» та видало будівельний паспорт, в якому зазначено(п.4): мінімально допустимі відстані від об’єкту, який проектується, до існуючих будинків та споруд згідно ДБН 360-92**.

29.04.2015 позивач звернулась до Управління ДАБІ у Миколаївській області, яке зареєструвало повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта.

Відповідач неодноразово проводив позапланові перевірки щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: 06.05.2015, 24.06.2015, 14.07.2015, 03.08.2015, 25.10.2016, якими не встановлено будь-яких порушень допущених позивачем при будівництві.

В акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.06.2017 зазначено, що головним інспектором проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства на підставі звернення до Держархбудінспекції України гр. ОСОБА_2 від 27.04.2017 щодо відміни будівельного паспорту на забудову земельної ділянки по вул. 2 Інгульській,10/1 в м. Миколаєві та встановлено, що Управління містобудування оформило будівельний НОМЕР_1 від 27.04.2015 та видало його ОСОБА_1 з порушенням державних будівельних норм, а саме п.3.13,п.3.25* таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92**, не забезпечивши мінімальні протипожежні відстані між житловим будинком, що передбачено збудувати, та існуючим сусідським будинком.

Відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»(п.3.13) передбачено, що відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ10), протипожежних вимог (додаток 3.1), яким передбачений мінімальну відстань між будинками згідно цього додатку повинна складати 6 метрів.

Рішенням № 15-с від 09.06.2017 скасовано дію будівельного паспорту від 27.04.2015 № 532 на об»єкт «Житловий будинок з господарськими спорудами по вул.2 Інгульській,10/1 в Ленінському районі м. Миколаєва, (забудовник ОСОБА_1Л) прийнятого Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, оскільки він оформлений з порушенням п.3.13, п.3.25*, таблиці 1 додатку 3.1ДБН 360-92**»Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» - не забезпечено мінімальні протипожежні відстані (6 метрів) між житловим будинком, що передбачено збудувати та існуючим сусідським будинком № 12 по вул.2 Інгульська у м. Миколаєві.

Але п.3.8,3.19 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що при будівництві житлових та громадських будинків в існуючих житлових кварталах необхідно передбачати забезпечення нормальних умов експлуатації існуючої забудови. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.

Відтак, норми ДБН передбачають можливість нового будівництва в існуючих житлових кварталах при дотриманні забезпечення нормальних умов експлуатації існуючої забудови та із встановленим відступом від червоних ліній.

В судовому засіданні , яке відбулось 21.12.2017 позивач суду пояснила, що вона замість зруйнованого будинку 1917 року намагалась побудувати новий на тому ж місці.

Відповідно до ч.12 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності», п.5 Порядку № 698 встановлено повноваження головних інспекторів будівельного нагляду: скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п.32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Відповідач не довів суду необхідність прийняття рішення про скасування рішення та будівельного паспорта від 27.04.2015 № 532, виданий позивачу, хоча у відповідача була можливість прийняти рішення про зупинення рішення та надання можливість Управлінню містобудування та архітектури Миколаївської міської ради у будівельному паспорті зазначити конкретні пункти ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», які б надавали позивачу можливість добудувати будинок.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради при наданні позивачу будівельного паспорту не зазначила у п.4 конкретні норми ДБН, а негативні наслідки виникають для позивача, оскільки вона немає можливості добудувати будинок та оформити це будівництво в установленому законодавством порядку.

Відтак, «ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатись на саму державу, а помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких воно стосується. Рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при скасуванні дії будівельного паспорту 2015 року, наданого позивачу, за відсутності правових підстав для таких висновків та взагалі відкиданні можливості зупинення дії такого паспорта, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому позов необхідно задовольнити.

Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_2) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення № 15-с від 09.06.2017 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у сумі 1600,00 грн., сплачений квитанцією № 0.0.845495574.1 від 11.09.2017 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко