Постанова № 72061279, 25.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23761/17

Провадження № 2-а/761/126/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Калініченко Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В липні 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва суду з вказаним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:

- визнати дії відповідача щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при звільненні під час обчислення позивачу розміру основної пенсії з 24 жовтня 2015р. виходячи із розміру грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби - протиправними;

- зобов'язати відповідача вчинити відповідні дії щодо призначення та виплати позивачу основної пенсії починаючи з 24 жовтня 2015р. шляхом включення до складу грошового забезпечення позивача за 24 місяці перед звільненням зі служби, з розміру якого обчислюється пенсія: щомісячну додаткову грошову допомогу за 2014-2015рр. - 63815,91 грн. та провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2018р. адміністративний позов залишено без розгляду в частині вимог за період часу з 24 жовтня 2015р. по 07 січня 2017р., на підставі ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст. 123, п. 8) ч. 1 ст. 240 КАС України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що його звільнено з військової служби наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 вересня 2015р. № 652 в запас та йому призначено пенсію з 24 жовтня 2015р., проте не в розмірах встановлених чинним законодавством України. Відповідачем не включено до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія суму щомісячної додаткової грошової винагороди, яка становила 60% місячного грошового забезпечення, при цьому згадані вище складові грошового забезпечення відображені в наданій відповідачеві довідці виданій Фінансовим управлінням Генерального штабу ЗСУ від 30 травня 2017р. №305/379. Заяву позивача від 30 травня 2017р. про перерахунок пенсії залишено без задоволення відповідачем. За таких обставин позивач вимушений був звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Представником позивача через канцелярію суду 25 січня 2018р. було подано заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, у якій останній просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що відповідно до положень ст. 205 КАС України не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, і це встановлено судом позивача відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 01 вересня 2015р. № 652 було звільнено з військової службі у запас та виключено зі списків особового складу військової частини згідно з наказом (по стройовій частині) командира військової частини А2330 від 23 жовтня 2015 р. №209.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до положень Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 24 жовтня 2015р.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови КМУ від 07 листопада 2007р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008р. № 260 (зареєстровано в МЮ України 14 липня 2008р. за № 638/15329) , до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (№ 2011-ХІІ) гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією № 260.

Згідно з пп. 2 п. до п. 1 постанови КМУ від 22 вересня 2010р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі по тексту - постанова № 889) військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013р. - у розмірі що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014р. - у розмірі що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014р. - у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави вважати, що додаткова грошова винагорода є місячним додатковим видом грошового забезпечення та має постійний характер.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Згідно з п. 7 постанови КМУ від 17 липня 1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщиками, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим законом були фактично нараховані (обчисленні) та сплаченні страхові внески, суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки вищенаведена грошова винагорода, встановлена постановою КМУ № 889, входила до складу грошового забезпечення з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цю щомісячну додаткову грошову винагороду потрібно враховувати і для обчислення пенсії.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 20 жовтня 2015р. по справі № 559/3342/14-а, який зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, з суми якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців з якого обчислюється пенсія.

Відповідно до довідки виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу ЗСУ від 30 травня 2017р. №305/379 позивачу була виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 63815,91 грн. за період з жовтня 2013р. по листопад 2015р.

Як зазначає позивач та не заперечує ці обставини відповідач, в його пенсійній справі відсутні відомості щодо включення до грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Згідно ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

За таких обставин, позивач 30 травня 2017р. подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії та довідку видану Фінансовим управлінням Генерального штабу ЗСУ від 30 травня 2017р. №305/379 щодо виплат здійснених за 24 місяці, що передували звільненню з деталізацією сум, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач не надав докази, які б свідчили про здійснення перерахунку пенсії позивачу в порядку, встановленому ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зважаючи на подання документів, які дають право на здійснення такого перерахунку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч.2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, а також враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі у розмірі 1280,0 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України; ст. ст. 3, 19, 22, 46, 58 Конституції України; ст. ст. 9, 15, 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП. НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069. місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16) про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 63815 /шістдесят три тисячі вісімсот п'ятнадцять/ грн. 91 коп. у відповідності до довідки виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу ЗСУ від 30 травня 2017р. №305/379 до грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби при обчисленні пенсії ОСОБА_1 з 08 січня 2017р. - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії починаючи з 08 січня 2017р., виходячи з грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до довідки виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу ЗСУ від 30 травня 2017р. №305/379 з урахуванням виплат, які здійснювались в цей період.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у розмірі 1280,0 /одна тисяча двісті вісімдесят/ грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна постанова суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст постанови суду складено 29 січня 2018р.

Суддя: