Ухвала суду № 72058075, 01.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2904/15-к

Провадження № 1-кп/461/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Р.В.,

прокурора Букаловського Р.О.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові об’єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває об’єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050003189 від 20.08.2014 року про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050000968 від 08.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України.

Потерпілим ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному проведенні №12016140050003189 від 20.08.2014 року прокурору, яке було підтримане представником потерпілого. Дане клопотання мотивує тим, що в обвинувальному акті прокурором, в порушення вимог ст.291 КПК України, не неправильно вказано час початку вчинення кримінального правопорушення, місце події, мотив і причина пограбування, виклад обставин кримінального правопорушення зазначений в обвинувальному акті не відповідає фактичним подіям. Також стверджує, що експертиза № 1477 була проведена 21.08.2014 року, в той час в обвинувальному акті вказано, що така проведена 21.07.2014 року, тобто за місяць до подій, вказаних в обвинувальному акті. Зазначає, що в обвинувальному акті не вказано обставини, що обтяжує покарання, зокрема вчинення злочину щодо особи похилого віку. Відтак, потерпілий вважає неможливим призначити розгляд кримінального провадження у судовому засіданні у зв’язку з не виконанням стороною обвинувачення вимог щодо складання обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засідання заявив клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному проведенні № 12016140050000968 від 08.03.2016 року, мотивуючи тим, що в такому, в порушення вимог ст.291 КПК України, належним чином не викладено формулювання обвинувачення, обвинувальний акт затверджений неналежним прокурором (не ОСОБА_7, а ОСОБА_8В.), на такому відсутня печатка Львівської місцевої прокуратури № 1, а також неправильно визначено підсудність, оскільки останні епізод вчинено на території Личаківського району м. Львова та наявні недоліки в реєстрі матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_3 підтримали заявлене захисником клопотання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти повернення обвинувального акту заперечив, подав письмові заперечення в яких зазначив, що прокурор Олексів О.В. входить в групу прокурорів у кримінальному провадженні №12016140050000968 від 08.03.2016 р. та мала права затверджувати обвинувальний акт.

Так само не є порушенням кримінально-процесуального закону не проставлення печатки відповідного органу прокуратури, оскільки така вимога до обвинувального акту у ст. 291 КПК України відсутня. Вказує, що покликання сторони захисту як на підставу повернення обвинувального акту на неправильне визначення підсудності є безпідставним, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 383 КК України як і кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України, згідно із ст. 12 КК України - є злочинами невеликої тяжкості, тобто однаковими за тяжкістю. Місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України - є територія Галицького району м. Львова (м. Львів, вул. Мартовича, 2). Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України - є триваючим кримінальним правопорушенням, дії якого мали місце як на території Галицького так і на території Личаківського району м. Львова. Відтак - встановити його місце вчинення неможливо, а тому кримінальне провадження стосовно нього здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування (досудове розслідування закінчено Галицьким ВП ГУ НП у Л/о - по вул. Мартовича 2). Зазначає, що інші наведені у клопотанні захисника та потерпілого обставини не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору згідно вимог КПК України.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальні акти та додані до них матеріали, суд дійшов висновку, що такі підлягають поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання визнається, зокрема вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, тобто особою похилого віку.

Судом встановлено, що в порушення вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050003189 від 20.08.2014 року про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України не зазначено такої обставини, яка обтяжує покарання, як вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Аналізуючи зміст ст.291 КПК України обвинувальний акт та додані до нього документи в сукупності мають бути складені з дотриманням вимог КПК України, для можливості призначення судового розгляду.

Отже, вказане порушення при складанні обвинувального акту безпосередньо підтверджує порушення вимог ст.ст.91, 291 КПК України, а саме не зазначено обставини, яка обтяжує покарання.

Суд вважає, що обвинувальний акт складено не відповідно до норм КПК України та дійшов висновку, що усунути невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України можливо лише шляхом повернення його прокурору.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_4 однією із підстав для повернення обвинувального акта зазначає, що виклад обставин кримінального правопорушення зазначений в обвинувальному акті не відповідає фактичним подіям, зокрема не неправильно вказано час початку вчинення кримінального правопорушення, місце події, мотив і причина пограбування. Суд зазначає, що такі твердження є необґрунтованими та безпідставними, оскільки обставини, які наводить потерпілий підлягають встановленню в ході судового розгляду.

Суд не приймає до уваги покликання захисника ОСОБА_6 на те, що в обвинувальному акті належним чином не викладено формулювання обвинувачення, що порушує право обвинуваченого мати повну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення для реалізації права на захист.

Оскільки, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті слідчим, з наступним затвердження прокурором, або самим прокурором, то в цій частині обвинувального акту викладається позиція сторони обвинувачення у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Окрім того, суд зазначає, що в обвинувальному акті органом досудового розслідування викладено фактичні обставини справи, які прокурор вважає встановленими, зокрема зазначено час, місце, спосіб вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Питання про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.

Суд зазначає, що не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту інші наведені у клопотанні захисника обставини, зокрема, те, що обвинувальний акт затверджений неналежним прокурором, на такому відсутня печатка Львівської місцевої прокуратури № 1, а також неправильно визначено підсудність та наявні недоліки в реєстрі матеріалів кримінального провадження, оскільки такі є безпідставними.

Пунктом 3 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Оскільки, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050003189 від 20.08.2014 року про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050000968 від 08.03.2016 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України об’єднано в одне провадження, суд приходить до висновку, що два обвинувальні акти необхідно повернути прокурору для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.91, 109, 291, 314, 372, 376, 392 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Обвинувальні акти внесені в ЄРДР за №12016140050003189 від 20.08.2014 року та № 12016140050000968 від 08.03.2016 року в об’єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України - повернути прокурору Львівської місцевої прокуратури №1 для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова.

Суддя Лялюк Є.Д.