Ухвала суду № 72057885, 05.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44019/17

Провадження № 2-з/761/36/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Малинников О.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання умов договору іпотеки недійсним -

В С Т А Н О В И В:

07.12.2017 року до Шевченківського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання умов договору іпотеки недійсним.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Заява мотивована тим, що У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться справа № 761/44019/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання п.п. 4.5.3, 4.5.4 п.4.5 ст.4 договору іпотеки недійсними.

Підставою позову є невідповідність вимогам закону іпотечного застереження в тій частині, яка передбачає можливість оформлення Банком за собою права власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, та продаж квартири від свого імені у позасудовому порядку.

В даний час існують суттєві обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

04.10.2017 р. ОСОБА_1 одержала повідомлення коллекторської компанії - ТОВ "Укрборг" - від 05.09.2017 р. Повідомлення ТОВ "Укрборг" містить вимогу про надання доступу до предмету іпотеки та надання документів щодо квартири, а також застереження, з якого очевидно вбачається намір ТОВ "Укрборг" звернути стягнення на квартиру (предмет іпотеки) у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження, визнання недійсним якого є предметом даної судової справи № 761/44019/17.

Підставою права на таке стягнення згідно повідомлення є договір доручення з ПАТ "Укрсоцбанк". Під час телефонної розмови представником ТОВ "Укрборг" наголошено про намір банку застосувати у відносинах з ОСОБА_1 ст.37 Закону України "Про іпотеку".

Виходячи із змісту ст.37 Закону, ПАТ "Укрсоцбанк" або ТОВ "Укрборг" збираються набути право власності на предмет іпотеки - належну заявниці квартиру АДРЕСА_2 - шляхом реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно у позасудовому порядку.

Об'єктивно наведене підтверджується інформаційним повідомленням на офіційному сайті ТОВ "Укрборг" від 27.09.2017 р. про передачу портфеля боргів від ПАТ "Укрсоцбанк" вказаному товариству та про застосування останнім позасудового порядку звернення стягнення на майно, виселення та усунення перешкод.(http://ukrborg.ua/ru/o-kompanii/novosti/item/problemnymi-kxeditami-ukrsotsbanka-budut-upravlyat-kollektory).

Крім того, 26.10.2017 р. ОСОБА_1 змушена була звертатися до поліції з підозри з проникнення у квартиру невідомими особами від імені ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Укрборг" (копія пояснень з відміткою про прийняття співробітником Шевченківського УП в м.Києві додається). Такі дії з боку банку також свідчать про намір звернути на свою користь іпотеку у позасудовому порядку та про загрозу невиконання судового рішення.

Таким чином, в даний час банк та ко лекторська компанія (не зважаючи на мораторій на примусове відчуження майна, встановлений Законом, та обходячи його норми) мають ймовірну можливість зареєструвати своє майнове право на предмет іпотеки використовуючи застереження у договорі, навіть без повідомлення, направлення вимоги, оцінки майна, судового рішення тощо.

Така реєстрація права за іпотеко держателем до розгляду справи по суті значною мірою утруднить належний розгляд справи та виконання судового рішення, змусить мене заявляти додаткові позовні вимоги про скасування записів у реєстрі прав, витребування майна тощо, а у разі швидкого перепродажу квартири - взагалі зробить неможливим виконання судового рішення по справі.

Єдиним шляхом запобігти таким тяжким наслідкам є забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії до розгляду справи по суті (заборона вчиняти дії, на які відповідачу оскаржуваними пунктами договору надається право).

Такий вид забезпечення позову є співрозмірним з заявленими позовними вимогами, не порушує прав іпотекодержателя та інших осіб та не спричиняє їм збитків, так як у разі відмови у позові іпотека зберігається у повному обсязі.

Крім того, Іпотекодержатель у будь-який час має можливість реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку або за виконавчим написом нотаріуса.

В зав'язку з чим просить суд: заборонити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» звертати стягнення у позасудовому порядку на предмет застави, або/та реалізації предмету застави на підставі п.п. 4.5.3, 4.5.4 п.4.5 ст.4 Іпотечного договору № 030.29-50/264-К від 15.11.2007 року, укладеному між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039010), та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), посвідченим 15.11.2007 р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 5714з, предметом якої є двокімнатна квартира № 19 загальною площею 55,3 кв.м жилою площею 35,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення справи по суті.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості захисту прав позивача та утруднить виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суд прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі договірних відносин та заявлений позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на вказані рахунки, є взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між одним із заходів до забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову (заборона вчинити певні дії) та предметом позовних вимог про визнання пунктів договору іпотеки недійсними, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заборонити публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» звертати стягнення у позасудовому порядку на предмет застави

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання умов договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Заборонити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» звертати стягнення у позасудовому порядку на предмет застави, або/та реалізації предмету застави на підставі п.п. 4.5.3, 4.5.4 п.4.5 ст.4 Іпотечного договору № 030.29-50/264-К від 15.11.2007 року, укладеному між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039010), та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), посвідченим 15.11.2007 р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 5714з, предметом якої є двокімнатна квартира № 19 загальною площею 55,3 кв.м жилою площею 35,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення справи по суті.

Дані про стягувача: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1.

Дані про боржника: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039010, адреса: м. Київ, вул. Ковпака, 29

Роз'яснити відповідачу, що згідно із вимогами ч. 6 статті 154 ЦПК України вона має право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: О.Ф. Малинников.