Постанова № 72054651, 05.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/303/17 Номер провадження 22-ц/786/161/18Головуючий у 1-й інстанції Рябченко В. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Гальонкін С.А., Карпушин Г.Л.

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2017 року (час ухвалення рішення - з 12.06 по 16.45; дата виготовлення повного тексту рішення - 14.11.2017 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагайдацьке хлібоприймальне підприємство" про визнання формулювання причин звільнення з роботи інженера-енергетика 1 категорії, ветерана праці, неправильним і таким, що не відповідає чинному трудовому законодавству, визнання наказу № 3-05 від 11.04.2017 року про звільнення з роботи протиправним, скасування його, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, визнання недійсним запису в трудовій книжці та внесення виправлення до його трудової книжки щодо його звільнення,

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, після неодноразового змінення та доповнення, остаточно просив ухвалити рішення яким:

- визнати формулювання причини звільнення з роботи інженера-енергетика 1 категорії, ветерана праці - ОСОБА_2 неправильним і таким, що не відповідає чинному трудовому законодавству України.

- визнати наказ ТОВ «Сагайдацьке ХПП» за № 3-05 від 11.04.2017 року про звільнення з роботи інженера-енергетика 1 категорії, ветерана праці ОСОБА_2 - протиправним, скасувати його та зобов'язати адміністрацію ТОВ «Сагайдацьке ХПП» поновити його на роботі і виплатити йому заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції НБУ;

- визнати недійсним запис в трудовій книжці та зобов'язати адміністрацію ТОВ «Сагайдацьке ХПП» внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_2 щодо його звільнення.

В обґрунтування зазначеного позову посилався на те, що в заяві на звільнення він прохав звільнити за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, а його звільнили за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України і при цьому відповідач не оформив належним чином його трудову книжку, не видав довідку з місця роботи про розмір зарплати, письмово не повідомив про належні до виплати грошові суми його заробітної плати та не провів остаточний розрахунок.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд не встановив фактичні обставини справи та не дослідив належним чином наявні у справі докази, внаслідок чого зробив неправильний висновок про відсутність порушень при звільненні та оформленні трудової книжки.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Сагайдацьке хлібоприймальне підприємство» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2. посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач наказом № 05-к від 21 липня 2016 року прийнятий на посаду інженера - енергетика ТОВ «Сагайдацьке ХПП» з 22 липня 2016 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (а.с. 23,96).

Наказом № 97-к від 11 квітня 2017 року ОСОБА_2 звільнений з посади інженера енергетика ТОВ « Сагайдацьке ХПП» з 11 квітня 2017 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на підставі поданої ним заяви від 10.04.2017 року, в якій він просив звільнити його із займаної посади за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію з 11 квітня 2017 року (а.с 24, 25).

Згідно платіжного доручення № 57 від 11.04.2017 року відповідач в день звільнення позивача перерахував на його зарплатну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» 3 153,78 гривень, як зарплату та компенсацію за невикористану відпустку, тобто провів з ним повний розрахунок в день звільнення (а.с. 26-27).

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач неодноразово звертався до Управління держпраці у Полтавській області з скаргами про порушення його трудових прав відповідачем (а.с. 136 -138, 144, 146).

Як свідчить акт № 16-30-211/527 від 16.05.2017 року позаплановою перевіркою Управління держпраці у Полтавській області виявлені такі порушення вимог законодавства про працю стосовно ОСОБА_2:

- порушення п.2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок щодо ознайомлення працівників із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу під розписку в особовій картці;

- порушення ч.1 ст.116 КЗпП України в частині письмового повідомлення працівника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні (а.с.145 зворот).

Інших порушень вимог трудового законодавства стосовно ОСОБА_2, в тому числі статей 47 та 49 КЗпП України, під час перевірки інспекторами управління праці не виявлено (а.с.145 зворот).

Постановою судді Шишацького районного суду від 13.06.2017 року за порушення вимог ст. 116 КЗпП України, пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 58 від 29.07.1993 року, які виявилися у неознайомлені позивача ОСОБА_2 з наказом про прийняття на роботу від 21.07.2016 року № 05-к та про звільнення з роботи від 11.04.2017 року № 97-к, неповідомленні його про суми, належні йому до виплати при звільненні, директора ТОВ «Сагайдацьке ХПП» ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с. 170).

Крім цього, постановою першого заступника начальника Управління держпраці у Полтавській області від 30.05.2017 року № 16-30-211/527 -317 за порушення вимог трудового законодавства стосовно ОСОБА_2 на ТОВ «Сагайдацьке ХПП» накладено штраф у розмірі 3 200,00 гривень (а.с. 171-174).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, уд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог, у тому числі щодо порушень вимог ст.47 та 49 КЗпПУкраїни.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

У листі від 27 квітня 2012 року № 70/06/186-12 Міністерства соціальної політики України роз'яснено, що звільнення працівника за власним бажанням відбувається на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч. 1 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Ні Кодекс законів про працю України, ні інші нормативні акти, які регулюють трудові правовідносини не містять норми, яка б покладала на роботодавця обов'язок у разі звільнення працівника за ст.38 КЗпП України зазначити у записі трудової книжки про звільнення саме у зв'язку з виходом на пенсію.

Звертаючись до суду з позовом, позивач не заперечував, що власноручно написав заяву про звільнення та просив звільнити його за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з 11 квітня 2017 року, але просив визнати незаконним наказ про його звільнення з тих підстав, що при його звільненні не дотримано порядку оформлення трудових книжок та розрахунку з ним.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово звертався до різних установ з метою проведення перевірок порядку та розрахунку при його звільненні. Отримував відповіді.

Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України (у редакції, що діяла на час ухвалення рішення у справі) усі докази у сукупності, у тому числі пояснення сторін, дійшов обгрунтованого висновку про законність звільнення позивача.

Будь-яких об'єктивних, переконливих доказів, які б підтверджували факт незаконності звільнення, позивачем суду не надано.

Доводи апеляційної скарги про порушення порядку ведення трудових книжок не можуть свідчити про незаконність звільнення позивача, оскільки виявлені уповноваженим органом порушення не є такими, з якими закон пов'язує можливість визнання звільнення незаконним.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, тому з цих підстав апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 367, п.1ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2018 року.

Головуючий суддя О. А.Лобов

Судді С.А.Гальонкін

Г.Л.Карпушин

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов