Постанова № 72054177, 05.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1031/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2018 року м. Ужгород

апеляційний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Кожух О.А., Куштана Б.П.

з участю секретаря судового засідання: Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Свалявського районного суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, постановленої 14 листопада 2017 року головуючою суддею Жиганською Н.М. за заявою ОСОБА_5 де заінтересованими особами є : ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та Свалявський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні, -

встановила:

У травні 2017 року ОСОБА_5, в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 звернулася в суд із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Заяву мотивовано тим, що на виконанні Свалявського РВ ДВС знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 145253,93 грн. у відшкодування 1/2 вартості автомобіля. Однак, у зв’язку зі смертю боржника ОСОБА_7 виконавче провадження закінчено на підставі постанови ВП № 50337741 від 24.10.2016 року. В заяві заявник вказує на те, що після смерті боржника, спадкоємцями майна померлого є його брат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сестра ОСОБА_4 Павліна, ІНФОРМАЦІЯ_2 та кредитор Свалявський РВ ДВС, а тому, просить замінити сторону боржника у виконавчому провадженні з померлого ОСОБА_7 на спадкоємців ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Свалявського районного суду по справі №306/2828/15-ц.

Ухвалою Свалявського районного суду від 14 листопада 2017 року заяву ОСОБА_5 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. В обґрунтування скарги посилається на те, що виконавче провадження по даній справі закінчено, а тому, в ньому не є можливим проведення заміни сторони виконавчого провадження. Також звертає увагу на те, що звернення стягнення на спадкове майно, яке залишилось після померлого боржника через органи нотаріату та звернення щодо виконання рішення суду через органи виконавчої служби буде подвійним стягненням одного й того ж самого боргу ОСОБА_7. Вважає, що у разі стягнення боргу із спадкоємців померлого боржника у випадку не оформлення ними свідоцтва про право на спадщину на майно, обов’язковою умовою в цьому випадку має бути винна поведінка спадкоємців, яка полягає у небажанні оформити свої спадкові права на майно, при фактичному користуванні спадковим майном.

Також дану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку представником ОСОБА_2- ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Звертає увагу на те, що судом не враховано, що факт проживання однією сім’єю за період з 01 січня 2015 року не дає права на заміну сторони виконавчого провадження. Також, суд не врахував, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в Українському госпіталі для воїнів інтернаціоналістів «Лісова пісня».

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне, відмовити у задоволенні скарг з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2016 року Свалявський районний суд розглянувши справу №306/2525/15ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення вартості 1/2 частини майна, що є спільною сумісною власністю, вирішив стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 вартість 1/2 частини легкового автомобіля, що в грошовому еквіваленті становить суму 145253,93 грн. та стягнуто з ОСОБА_7 в користь держави судовий збір в сумі 1452,54 грн. (а.с.47-50).

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 08.06.2016 року відстрочено ОСОБА_7 виконання рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 05.02.2016 року в частині виплати грошового стягнення у розмірі 145253,93 грн. та судового збору в сумі 1452,54 грн. строком на 4 місяці (а.с.72, 73).

На підставі вказаного рішення видано відповідний виконавчий лист, який стягувачем пред’явлено до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" - боржником є визначена виконавчим документом фізична особа, на яку покладається обов’язок щодо виконання рішення. Таким чином, ОСОБА_7 є боржником у виконавчому провадженні.

08 жовтня 2016 року ОСОБА_7 помер, у зв’язку з чим постановою державного виконавця від 24.10.2016 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №306/2828/15-ц (а.с.85).

11.11.2016 року ОСОБА_5 пред’явила до Свалявської державної нотаріальної контори вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_7 (а.с.86).

Відповідно до повідомлення Свалявської державної нотаріальної контори від 14.06.2017 року № 675/02-14 - спадкоємцями до майна померлого ОСОБА_7, який помер 08.10.2016 року є сестра: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка с. Голубине, буд. 672, Свалявського району, Закарпатської області; брат - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Свалява, вул. Першотравнева, буд. 118, Закарпатської області; кредитор - Свалявський РВ ДВСС ГТУЮ в Закарпатській області (а.с.104).

Відповідно до ст. 442 ч. 1 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. В ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сказано,що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов’язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України).

Виходячи із цих норм, у разі правонаступництва в порядку спадкування, на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття боржника.

Така заміна боржника відбувається поза межами виконавчого провадження у разі його смерті.

У зв’язку з такою заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним боржником проводиться відповідно до частини п’ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою зокрема є кредитор.

Таким чином, суд встановивши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4П, є спадкоємцями боржника ОСОБА_7 обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження.

Посилання апелянта ОСОБА_4 на те, що виконавче провадження закінчене, а тому, заява про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає є безпідставним зважаючи на наступне.

Виконання рішення суду є завершальною стадією судового провадження. При цьому, виконання рішень можливе не лише у примусовому порядку через зокрема, органи державної виконавчої служби, а на стадії виконання рішення, особа на користь чи в інтересах якої ухвалено рішення, є стягувачем незалежно від того, чи існує виконавче провадження для примусового виконання рішення суду.

Тобто, закінчення виконавчого провадження внаслідок смерті боржника не позбавляє стягувача ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки протилежне унеможливить (чи значно утруднить) виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу може розцінюватися як відмова в доступі до суду.

Посилання ОСОБА_4 на те, що заявник ОСОБА_8 зареєстрована як кредитор до майна померлого ОСОБА_7 і стягнення на спадкове майно через органи нотаріату та звернення щодо виконання рішення суду через органи виконавчої служби буде подвійним стягненням одного й того ж самого боргу є безпідставним, оскільки звернення кредитора до нотаріуса із заявою в порядку ст.1281 ЦК України жодним чином не свідчить про накладення стягнення в нотаріальному порядку.

Твердження апелянта ОСОБА_4 про те, що в діях спадкоємців ОСОБА_7П не було винної поведінки є безпідставним, оскільки ст. 442 ЦПК України не ставить можливість заміни сторони виконавчого провадження у залежність від винної поведінки спадкоємців боржника.

Також, колегія суддів констатує, що відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове майно не позбавляє кредитора спадкодавця права звернутися до суду із такою заявою, а тому, посилання апелянта ОСОБА_4 на неможливість оформлення спадкоємцями своїх спадкових прав внаслідок накладення арешту на житловий будинок по іншій справі також підлягають відхиленню.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_2, то такі не мають жодного правового значення для правильного вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Зокрема, питання щодо проживання однією сім’єю було предметом розгляду зовсім іншої цивільної справи, яка завершилася ухваленням рішення, яке набрало законної сили. Однак, дана обставина як і перебування ОСОБА_2 на лікуванні жодним чином не може впливати на висновок суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, що у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381, 382 і 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу Свалявського районного суду від 14 листопада 2017 року про заміну сторони у виконавчому провадженні, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді