Ухвала суду № 72053808, 29.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/872/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі Меркуловій Ю.П., з участю: прокурора Ісака В.М., підозрюваної – ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_3, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201707000000038 від 03.03.2018 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, про обрання щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: с. Пилипець, 216, Міжгірського району, Закарпатської області, фактично проживаючої за адресою: с. Пилипець, 217, Міжгірського району, Закарпатської області, раніше не судимої,

запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю та покладення на нього обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з особами, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження, достовірно знаючи, що у відповідності до рішення 4 сесії 22 скликання від 13.04.1995 Пилипецької сільської ради вона не отримувала земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у приватну власність та 10.06.2003 нею не виготовлявся державний акт на право власності на земельні ділянки в урочищах «Пасіка» та «Імхатий» на території Пилипецької сільської ради, заволоділа правом власності на земельні ділянки загальною площею 0, 5860 га.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, на території с. Пилипець, Міжгірського району, ОСОБА_1, домовилась з іншими особами, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження про те, що вона стане власником земельної ділянки в с. Пилипець. Таким чином, при невстановлених слідством обставинах, невстановленими слідством особами було виготовлено завідомо підроблений офіційний документ державний акт на право приватної власності на землю ІІІ ЗК №003886 від 10.06.2003, в який внесено відомості про те, що на підставі рішення 4 сесії 22 скликання від 13.04.1995 Пилипецької сільської ради ОСОБА_1 належить земельна ділянка в урочищі «Пасіка» загальною площею 0,2210 га. та земельна ділянка в урочищі «Імхатий» загальною площею 0,3561 га.

Незважаючи, що вичерпний перелік підстав набуття права на землю із земель державної та комунальної власності та порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначені ст. 116 та ст. 118 Земельного Кодексу України, 01.02.2016, ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Землемір» та замовила виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для чого надала нотаріально завірені фотокопії підробленого державного акту, з визначенням земельних ділянок на місцевості, достовірно знаючи, що земельні ділянки їй не належать, а також, що земельна ділянка в урочищі «Пасіка» розміром 0,07 га. належить іншій фізичній особі ОСОБА_4

За результатами виготовлення технічних документацій, на підставі підробленого державного акту на право приватної власності на землю ІІІ ЗК №003886 від 10.06.2003, державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі ОСОБА_5 06.04.2016 внесено дані про формування земельних ділянок на землях комунальної та приватної власності до Єдиної державної геоінформаційної системи - Державного земельного кадастру, присвоєно кадастрові номери, відкрито Поземельні книги та зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,2210 га. для ведення особистого селянського господарства в с. Пилипець, Міжгірського району урочище «Пасіка» з кадастровим номером 2122485200:09:002:0045 та площею 0, 3561 га. для ведення особистого селянського господарства в с. Пилипець, Міжгірського району урочище «Імхатий» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0104.

ОСОБА_1, разом з особами, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження, заволоділа земельними ділянками, площею 0,2210 га. для ведення особистого селянського господарства в с. Пилипець, Міжгірського району урочище «Пасіка» з кадастровим номером 2122485200:09:002:0045, вартістю 829 000, 00 гривень та площею 0, 3561 га. для ведення особистого селянського господарства в с. Пилипець, Міжгірського району урочище «Імхатий» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0104, вартістю 1 337 000 гривень, чим спричинила ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 552 000 гривень, а Пилипецькій сільській раді матеріальних збитків всього на загальну суму 1 614 000 гривень.

У сукупності своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України. 21.11.2017 їй повідомлено про підозру у вчиненні вказаних правопорушень. ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення віднесене до категорії особливо тяжких, визначене ч.4 ст. 190 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

27.11.2017 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й. застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22.00 по 06.00 наступної доби. Покладено на неї наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу їхню вимогу; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Таким чином, застосування запобіжного заходу до підозрюваної є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, метою якого, визначено, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків, один з яких прибувати на виклики до слідчого та суду, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на те, що термін дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту у ОСОБА_1 закінчився, слідчим суддею не продовжено застосування запобіжного заходу, повернуто клопотання на доопрацювання, при тому, що ризики кримінального провадження не перестали існувати, враховуючи те, що ОСОБА_1 може в будь який час виїхати за межі території України, доцільним є обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваної заперечив проти задоволення судом зазначеного клопотання, оскільки вважає що вона сумлінно виконувала попередньо обраний до неї запобіжний захід, відтак достатньо буде обрати щодо неї більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Підозрювана підтримала думку захисника.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Проаналізувавши вищезазначене та надані суду докази, суд дійшов до наступних висновків.

В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначив у якості ризиків наступні обставини, які суд приймає до уваги: підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суду надана постанова заступника прокурора області від 18 січня 2018 року, про продовження строків досудового розслідування від 18 січня 2018 року – до 21.03.2018 року.

Суд також оцінює в сукупності всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК та приймає до уваги те, що підозрювана ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, за які законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, 217, за місцем проживання характеризується позитивно, сумлінно виконувала запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що також було підтверджено слідчим під час розгляду клопотання.

Органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, проте суду не доведена наявність достатніх підстав вважати, що задля убезпечення наявних ризиків не достатньо застосування більш м’якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не обґрунтовано належними доказами ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як з матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрювана визнає вину у інкримінованому їй правопорушенні, сумлінно виконувала обов’язки, покладені на неї згідно ухвали слідчого судді від 27.11.2017 року щодо застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків та убезпечення ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає, що достатньо буде застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, відтак слід відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Зобов'язати підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов’язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатися з території Закарпатської області без дозволу слідчого прокурора та суду.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 179, 181, 193, 194, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: с. Пилипець, 216, Міжгірського району, Закарпатської області, фактично проживаючої за адресою: с. Пилипець, 217, Міжгірського району, Закарпатської області, не працюючої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на строк до 21.03.2018 року.

Зобов'язати підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов’язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатися з території Закарпатської області без дозволу слідчого прокурора та суду.

Роз’яснити ОСОБА_1, що в разі невиконання вище перерахованих обов’язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Строк дії зазначеної ухвали – до 21.03.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2018 року.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6