Рішення № 72053694, 07.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/224/2018

Справа № 537/5458/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 р. м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ОСОБА_3 міськрайонний центр зайнятості (надалі – ОСОБА_3 МРЦЗ) звернувся до суду із вказаним позовом та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3 699 грн. 19 коп.

На обґрунтування заявлених вимог вказували, що 23.11.2015 року ОСОБА_2 (надалі відповідач) звернувся до ОСОБА_3 МРЦЗ із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. На підставі особистої заяви ОСОБА_2 та відповідно до ч.1 ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення», останньому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №41 від 29.05.2017 року, встановлено, що в період перебування на обліку в ОСОБА_3 МРЦЗ з 23.11.2015 по 24.06.2016 року, ОСОБА_2 одночасно мав діючий договір з ОСОБА_3 міською комісією Полтавської області про виконання обов’язків члена виборчої комісії. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 24.11.2015 року відповідач виконував обов’язки голови дільничної виборчої комісії з 10.11.2015 по 24.11.2015 року.

Отже, ОСОБА_2 не вважався безробітним і не мав права перебувати на обліку в ОСОБА_3 МРЦЗ з 23.11.2015 року, оскільки виконував обов’язки голови дільничної виборчої комісії з 10.11.2015 по 24.11.2015 року. В добровільному порядку сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю до цього часу, відповідачем не повернуто. Наказ про повернення допомоги по безробіттю в установленому законом порядку ОСОБА_2 не оскаржувався. Отже маються всі підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 міськрайонного центру зайнятості – 3 699,19 грн. незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Представник позивача ОСОБА_3 МРЦЗ в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Прохали суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав.

Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи по суті та винесення справедливого рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.11.2015року ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_3 міськрайонного центру зайнятості (надалі – ОСОБА_3 МРЦЗ) із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

На підставі особистої заяви ОСОБА_2 та відповідно до ч.1 ст.43 ЗУ «Про зайнятість населення», останньому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

В заяві відповідач стверджував, що він в даний час не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та не отримує пенсії, тому відповідно до вимог чинного законодавства, йому була призначена та виплачувалася допомога по безробіттю.

На виконання вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону, ОСОБА_3 МРЦЗ було проведено розслідування страхового випадку відносно ОСОБА_2, шляхом інформаційного обміну даних з податковим органом, державним центром зайнятості.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №41 від 29.05.2017 року, встановлено, що в період перебування на обліку в ОСОБА_3 МРЦЗ з 23.11.2015 по 24.06.2016 року, ОСОБА_2 одночасно мав діючий договір з ОСОБА_3 міською комісією Полтавської області про виконання обов’язків члена виборчої комісії. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 24.11.2015 року відповідач виконував обов’язки голови дільничної виборчої комісії з 10.11.2015 по 24.11.2015 року.

Згідно статті 3 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 4 Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

За змістом ст. 1 вказаного Закону, безробітною визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Отже, ОСОБА_2 не вважався безробітним і не мав права перебувати на обліку в ОСОБА_3 МРЦЗ з 23.11.2015 року, оскільки виконував обов’язки голови дільничної виборчої комісії з 10.11.2015 по 24.11.2015 року.

Відповідно до наданого розрахунку, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 23.11.2015 по 23.06.2016 року становить 3 699,19 грн.

31.05.2017 року наказом директора ОСОБА_3 МРЦЗ за №104 прийнято рішення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 в розмірі 3 699,19 грн.

31.05.2017 року за вихідним №1308, ОСОБА_2 було направлено повідомлення про необхідність повернення ним виплаченої допомоги по безробіттю, котре останнім отримано 01.06.2017 року.

Відповідно до п.7 порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністра Праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року №60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення, повернути незаконно виплачені кошти.

В добровільному порядку сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю до цього часу, відповідачем не повернуто. Наказ про повернення допомоги по безробіттю в установленому законом порядку ОСОБА_2 не оскаржувався.

Статтею 36 ч. 3 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та ДПА України №60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального ззабезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Безпідставне невиконання відповідачем покладених на нього зобов’язань будучи безробітним та обізнаним з положеннями ЗУ «Про зайнятість населення», ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” під час надання статусу безробітного, порушує право ОСОБА_3 МРЦЗ на відшкодування в даному випадку незаконно отриманих соціальних послуг у вигляді допомоги по безробіттю, котрі були виплачені ОСОБА_2

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначаються правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

За правилами частин другої та третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ, яка визначає права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1533-ІІІ є допомога по безробіттю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення» передбачено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3 МРЦЗ до ОСОБА_2 про стягнення на його користь незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 699 грн. 19 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 16, 81, 141, 264, ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст.1, 4,43, 44 ЗУ «Про зайнятість населення», суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202 банк ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач ОСОБА_3 МРЦЗ, МФО 831019 ЗКПО 22548262, незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі – 3 699,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, вул.Островського, буд.6, м.Кременчук на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Маханьков О.В.