Рішення № 72051906, 26.01.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4707/17

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря Ліман С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 30 квітня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_2» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5/1019864.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 320235,30 грн., строком користування з 30 квітня 2013 року по 29 квітня 2015 року включно шляхом зарахування банком кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритому у банку, для подальшого використання за цільовим призначенням, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в договорі.

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1. було укладено Договір застави № Z3/1019864 від 30.04.2013 року та надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки Toyota, модель – Highlander, 2013 року випуску, реєстраційний номер – АН4070ІС.

За користування кредитними коштами відповідач зобов’язався сплатити проценти у розмірі 10,70 % річних та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,50 % в місяць від суми кредиту.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором, проте, всупереч умов кредитного договору, відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов’язання.

30 жовтня 2015 року між публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_2» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 10-ІV, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 5/1019864 від 30.04.2013 року, укладеним між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ «ФК «Позика».

У зв’язку з тим, що позичальник неналежним чином виконував передбачені договором зобов’язання щодо сплати кредиту та нарахованих відсотків, станом на 15 серпня 2017 року за ним утворилася заборгованість в розмірі 341282,99 грн., яка складається з суми простроченого основного боргу за кредитом – 146089,34 грн., заборгованості за нарахованими процентами – 1413,27 грн., за простроченими процентами – 19573,33 грн., суми інфляції – 158621,01 грн. та три проценти річних – 15586,04 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та судові витрати в розмірі 5119,24 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи без участі позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 на виклик в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому п. 19 Перехідних положень ЦПК України, причини неявки не повідомив.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 26.01.2018 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 2013 року між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5/1019864, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати Позичальнику кредитні кошти на купівлю транспортного засобу Toyota Highlander для особистих потреб у сумі 320235,30 грн. із встановленням терміну користування кредитом з 30 квітня 2013 року по 29 квітня 2015 року включно. Відповідно до п.п.1.1.1 договору, позичальник повертає кредит банку щомісячно в термін до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно графіку погашення заборгованості за договором. Якщо вказане календарне число відсутнє в поточному місяці або є вихідним, святковим чи неробочим днем, повернення кредиту повинно бути здійснене позичальником не пізніше останнього робочого дня, що передує цьому дню. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту.

Згідно п.п.1.1.2 договору банк надає позичальнику відновлювальню кредитну лінію на сплату страхових платежів за договором страхування транспортного засобу, що переданий в заставу банку згідно п.1.2 цього договору, за ризиками КАСКО з максимальним лімітом кредитування у сумі 35386,00 грн., строком користування з 30.04.2013 року по 29.04.2015 року включно.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що у якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших платежів, в день укладення цього договору укладається договір застави між банком та позичальником, за яким в заставу передається транспортний засіб/майнові права на транспортний засіб марки Toyota, модель – Highlander, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) JTEES42A602215363 JTEES42A602215363, рік випуску 2013.

Згідно із п.1.3 договору за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно, починаючи з дня видачі кредитних коштів з позичкового рахунку, до моменту повного погашення заборгованості за кредитом в розмірі 10,70 % річних за користування кредитом та 24,00 % річних за користування кредитною лінією, а також комісійну винагороду: одноразово за здійснення операції по видачі кредиту позичальнику в розмірі 2,50 % від суми кредиту.

Відповідно до п.2.1 договору надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, з подальшим перерахуванням на поточний рахунок продавця № 26008000003472 в ПАТ «Креді ОСОБА_2», код банку 300614.

Пунктами 2.2, 2.3 договору передбачено, що моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування кредитних коштів позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника та/або страхової компанії, погодженої (рекомендованої) банком. Моментом (днем) повного погашення кредиту, вважається день зарахування на відповідні рахунки банку всієї суми кредиту, процентів, пені та інших можливих штрафних санкцій, передбачених цим договором.

У відповідності до п.2.4 договору у разі прострочення погашення кредиту (частини кредиту), проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного погашення заборгованості за кредитом. Позичальник сплачує платежі по процентах у валюті кредиту щомісяця, в період з календарного числа видачі кредиту до 5 числа кожного наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до п.п.3.1.1 договору з метою обслуговування кредиту банк зобов’язався відкриту позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № 29094000188494 в ПАТ «Креді ОСОБА_2», код банку300614, та надати кредит в межах суми та в порядку, визначених цим договором, за умови виконання позичальником своїх зобов’язань відповідно до п.п. 1.2, 3.3.1, 3.3.3, 3.3.4 цього договору.

Згідно п.3.3.2 позичальник зобов’язався погашати заборгованість за цим договором (заборгованість за кредитом, кредитною лінією, проценти, штрафи, пені тощо) в терміни та в порядку згідно умов цього договору та сплачувати банку нараховані проценти в розмірі, зазначеному у п.п.1.3.1 цього договору.

30 жовтня 2015 року між публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_2» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 10-ІV, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 5/1019864 від 30.04.2013 року, укладеним між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ «ФК «Позика».

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору прав відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами № 10-IV від 30.10.2015 р., укладеного між публічним акціонерним товариством «Креді ОСОБА_2» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», первісний кредитор (клієнт) передав, а новий кредитор (фактор) прийняв на умовах, визначених Договором, право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №5/1019864 від 30.04.2013 року із загальною сумою заборгованості 167075,94 грн., з яких сума основного боргу за кредитом – 146089,34 грн., сума нарахованих процентів 1413,27 грн., сума прострочених процентів – 19573,33 грн.

Отже, внаслідок укладення зазначеного договору відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №5/1019864 від 30.04.2013 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до вимог статті 1048 ЦК України.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В порушення умов кредитного договору, ст.ст.509,526,1054 ЦК України відповідач кредитні зобов'язання за Договором не виконав. З розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів справи, вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості відповідач здійснив 09.07.2014 року та в загальному розмірі ним було погашена заборгованість в сумі 174145,96 грн., що існувала станом на 05.06.2014 року. У зв'язку з цим з 06.07.2014 року заборгованість набула статусу простроченої та станом на 15.08.2017 р. позивачем нарахована загальна сума заборгованості в розмірі 167075,00 грн., яка складається з:

- 146089,34 грн. – заборгованість по тілу кредиту,

- 1413,27 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками,

- 19573,33 грн. – заборгованість за простроченими процентами,

- 158621,01 грн. – сума інфляції,

- 15589,04 грн. – три проценти річних від простроченої суми боргу.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що відповідачем не спростовано зазначений розрахунок в частині заборгованості за кредитом в розмірі 146089,34 грн. та процентами за користування ним в розмірі 20986,60 грн.

Проте позовні вимоги щодо стягнення інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 158 621,01 грн. та трьох процентів річних в розмірі 15586,04 грн. є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо застосування норм права, викладених у ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, Верховним Судом України було зроблено правовий висновок, який викладений у постанові №6-369цс15 від 02.09.2015 року, а саме: у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Верховний Суд України в своєму листі «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» в абз. 5 розділу «Особливості відповідальності за порушення грошового зобов’язання в окремих видах правовідносин» вказав на те, що неоднозначним для судової практики є питання, пов’язане з правомірністю нарахування позивачем трьох процентів річних на суму заборгованості зі сплати процентів, передбачених кредитним договором, договором позики та банківського вкладу. Вирішуючи його, суди мають керуватися тим, що три проценти річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов’язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахування процентів. Частиною 6 ст. 1061 ЦК встановлено, що проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У зв’язку з цим необхідно враховувати, що у випадку збільшення вкладу на суму невитребуваних процентів, проценти, які стягуються у зв’язку з простроченням повернення вкладу, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, нараховуються на всю суму вкладу, збільшеного на суму невитребуваних процентів.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем нараховані три проценти річних та індекс інфляції на прострочені проценти. Проте, в кредитному договорі, копія якого долучена до матеріалів справи, відсутні відповідні умови договору, які б передбачали можливість такого нарахування.

Разом з тим, ст. 1050 ЦК України передбачені наслідки порушення договору позичальником. Так, зі змісту частини 1 цієї статті вбачається, що лише у разі несвоєчасного повернення суми позики позичальник сплачує грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі несвоєчасного повернення процентів, нарахованих за правомірне користування чужими грошовими коштами, законом прямо не передбачені відповідні наслідки – сплата грошової суми відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Та у зв’язку з тим, що відповідні наслідки у разі несвоєчасного повернення процентів, нарахованих за правомірне користування чужими грошовими коштами, кредитним договором № 5/1019864 від 30.04.2013 року, укладеним між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_1 не передбачені, суд дійшов до висновку про те, що розрахунок інфляційного збільшення заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом та трьох процентів річних від суми заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом є необґрунтованим.

Крім того, оскільки повернення кредитних коштів було погоджено сторонами частинами відповідно до графіку та для кожного наступного платежу була встановлена відповідна дата повернення, кожен платіж, передбачений відповідним графіком, набуває статусу простроченого у разі його несплати, з наступного дня після спливу терміну його погашення.

Таким чином, в межах позовних вимог три проценти річних мають бути вирахувані для кожного платежу окремо за весь час прострочення, починаючи з наступного дня після спливу терміну його погашення, за формулою - сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки06.07.201415.08.2017113712 657.8631 181.8606.08.201415.08.2017110613 343.1331 211.8506.09.201415.08.2017107513 343.1431 177.8506.10.201415.08.2017104513 343.1331 144.9506.11.201415.08.2017101413 343.1331 110.9506.12.201415.08.201798413 343.1331 078.0506.01.201515.08.201795313 343.1331 044.0506.02.201515.08.201792213 343.1331 010.0606.03.201515.08.201789413 343.133979.3506.04.201515.08.201786313 343.083945.35Всього: 10884,33

Інфляційне збільшення заборгованостітакож має бути вирахувано в межах позовних вимог для кожного платежу окремо за весь час прострочення, починаючи з наступного дня після спливу терміну його погашення за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляціїЛипень 2014 — Серпень 2017100.4 100.8 102.9 102.4 101.9 103 103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9194.7512 657.8624 651.1811 993.32Серпень 2014 — Серпень 2017100.8 102.9 102.4 101.9 103 103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9193.9713 343.1325 881.6712 538.54Вересень 2014 — Серпень 2017102.9 102.4 101.9 103 103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9192.4313 343.1325 676.1912 333.06Жовтень 2014 — Серпень 2017102.4 101.9 103 103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9187.0113 343.1324 952.9911 609.86Листопад 2014 — Серпень 2017101.9 103 103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9182.6313 343.1324 368.5611 025.43Грудень 2014 — Серпень 2017103 103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9179.2213 343.1323 913.5610 570.43Січень 2015 — Серпень 2017103.1 105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9174.0013 343.1323 217.059 873.92Лютий 2015 — Серпень 2017105.3 110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9168.7713 343.1322 519.209 176.07Березень 2015 — Серпень 2017110.8 114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9160.2713 343.1321 385.038 041.90Квітень 2015 — Серпень 2017114 102.2 100.4 99 99.2 102.3 98.7 102 100.7 100.9 99.6 101 103.5 100.1 99.8 99.9 99.7 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 100.9 101.3 101.6 100.2 99.9144.6513 343.0819 300.775 957.69Всього: 103 120.21

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Позика» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5/1019864 від 30.04.2013 року, що станом на 15 серпня 2017 року включає заборгованість за основним боргом в розмірі 146089 грн. 34 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 20986 грн. 60 коп., інфляційне збільшення заборгованості за основним боргом в розмірі 103 120 грн. 21 коп., три проценти річних від суми заборгованості за основним боргом в розмірі 10884 грн. 33 коп., а всього в сумі 281080 гривень 48 копійок.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 55500 грн. 80 коп., трьох процентів річних від суми заборгованості в розмірі 4701 грн. 71 коп., а всього в сумі 60202 грн. 51 копійок слід відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв’язку із частковим задоволенням позову суд присуджує позивачеві з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 4216,20 грн.

Керуючисьст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 280-282, 289, п.п.15.5, 19 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 5/1019864 від 30.04.2013 року, що станом на 15 серпня 2017 року включає заборгованість за основним боргом в розмірі 146089 грн. 34 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 20986 грн. 60 коп., інфляційне збільшення заборгованості за основним боргом в розмірі 103 120 грн. 21 коп., три проценти річних від суми заборгованості за основним боргом в розмірі 10884 грн. 33 коп., а всього в сумі 281080(двісті вісімдесят одна тисяча вісімдесят) гривень 48 копійок.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 55500 грн. 80 коп., трьох процентів річних від суми заборгованості в розмірі 4701 грн. 71 коп., а всього в сумі 60202 (шістдесят тисяч двісті дві) гривень 51 копійок – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у розмірі 4216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення – 05 лютого 2018 року.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: м. Київ, вул. Якубовського Маршала, буд. 2, ЄДРПОУ 39493634; відповідач: ОСОБА_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Суддя