Рішення № 72051891, 22.01.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1372/17

Рішення

Іменем України

"22" січня 2018 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.

представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника МО України ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства Оборони України, треті особи без самостійних вимог: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Київський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірним та скасування рішення Міністерства Оборони України, зобов’язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, , треті особи без самостійних вимог: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Київський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.02.2017 року в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Він звернувся до відповідача та надав всі документи, проте відповідач відмовився від реалізації його права на соціальний захист.

Просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України у формі листа від 6.04.2017 року щодо відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах , де велись бойові дії; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити на його користь одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності ІІ групи в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.

Представник відповідача заперечував позов, так як вважає, що розгляд заяви законодавством віднесено до компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України, позивач не проходив службу на території України і тому на нього не розповсюджується дія ЗУ « Про соціальний захист та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», заява позивача з доданими документами Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги не розглядалась і лист не є рішенням Комісії, позивач не надав всіх документів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив строкову військову службу в Збройний Силах Радянського Союзу з 27.10.1979 року по 17.11.1981 року, приймаючи участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан , що підтверджується записом у військовому квитку, довідкою Кагарлицького районного військового комісаріату (а.с. 14).

Позивачу згідно з виписки із акту огляду МСЕК від 22.02.2017 року первинно встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, контузії та захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 16).

У витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 462 від 9.02.2017 року) зазначено, що травма, контузія, захворювання, пов'язане з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а. с. 19).

Позивач звернувся із заявою до Київського обласного військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», надавши документи. Київський обласний військовий комісаріат надіслав заяву позивача з доданими документами Міністерству оборони України . Департамент фінансів Міністерства оборони України листом повернув вказані документи Київському обласному військовому комісаріату з посиланням на те, що документи підтверджують , що позивач проходив службу та звільнився з Прикордонних військ КДБ СРСР , а тому питання призначення та виплати здійснюється Адміністрацією Державної прикордонної служби України. І Київський обласний військовий комісаріат листом від 28.04.2017 року повернув вказані документи позивачу. ( а.с.21-22).

Однак, заява позивача з доданими документами Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не розглядалась, пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавався.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. А саме: 1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Відповідно до ст. 16-3 ч.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що : особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами, зазначеними у наведеному нижче переліку у обласний військовий комісаріат (військовослужбовці — у військову частину); комплект документів перевіряється та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам.

Заперечення представника відповідача на підставі положень ЗУ « Про Державну прикордонну службу України», постанов ВР України від 24.08.1991 року №1428-ХІІ, №1431-ХІІ, Указу Президента України « Про Збройні Сили України» від 12.12.1991 року, що розгляд заяви законодавством віднесено до компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України не є обґрунтованим, так як пунктом 2 постанови КМ України від 2 січня 1992 року №3 « Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником лише колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР , а позивач служив у військовій частині 2358, що не входила до вказаного прикордонного округу, згідно письмових пояснень Адміністрації Державної прикордонної служби України. У вказаний відповідачем нормативних документах не зазначено питань правонаступництва що до військової частини де служив позивач.

Заперечення, що позивач не проходив службу на території України і тому на нього не розповсюджується дія ЗУ « Про соціальний захист та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і позивач не надав всіх документів є передчасним, так як Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги це питання не досліджувалось , так як не розглядалась по суті заява позивача.

За таких обставин, враховуючи відсутність рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги про відмову або про виплату допомоги позивачу є порушеним право позивача на розгляд його заяви і прийняття рішення компетентним органом, що є складовою права особи на соціальний захист, а вимоги даного адміністративного позову про зобов'язання призначення та виплати такої допомоги є передчасними. Тому адміністративний позов задоволити частково. Визнати дії Міністерства оборони України щодо повернення документів ОСОБА_3 неправомірними.

Зобов’язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

В решті позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення Міністерства Оборони України, зобов’язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу - відмовити.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, ч.ч.1,2 ст. 16, 16-3 ч.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, (адреса: с. Бурти, вул. Білика,52 Кагарлицького району) до Міністерства Оборони України, Код ЄДПРОУ 00034022, (адреса: проспект Повітрофлотський, 6 м. Київ), треті особи: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Київський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірним та скасування рішення Міністерства Оборони України, зобов’язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу – задоволити частково.

Визнати дії Міністерства оборони України щодо повернення документів ОСОБА_3 неправомірними.

Зобов’язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

В решті позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення Міністерства Оборони України,зобов’язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України

Повний текст рішення виготовлено 02.02.2018 року.

Суддя: В.І. Кириченко