Рішення № 72050796, 06.02.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1356/17

Провадження № 2/577/277/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Печерський районний відділ державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про стягнення (неустойки) пені за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на дату звернення до суду у розмірі 5063,16 грн. Вимоги обгрунтовує тим, що проживала разом ОСОБА_2 однією сім”єю без реєстрації шлюбу до 2005 р. 30.06.2004 р. у них народився син ОСОБА_4. Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 03.10.2005 р. з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.07.2005 р. Проте, з моменту призначення аліментів відповідач аліменти сплачує нерегулярно і не в повному обсязі, а останнім часом взагалі припинив їх сплачувати, в зв'язку з чим утворилася заборгованість станом на 01.02.2017 р. в розмірі 36421,17 грн. Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 04.10.2007 р. відповідача позбавлено батьківських прав. Вона ніде не працює, має нестабільний заробіток, син ОСОБА_4 є інвалідом, а тому лікування дитини потребує додаткових витрат на дорогі ліки та профілактичне оздоровлення, тому просить, відповідно до ст. 196 СК України, стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 5063,16 грн., що і змусило звернутись з позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з”явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник третьої особи Печерський районний відділ державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з”явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Конотопського міськрайонного суду від 03.10.2005 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 заробітку, щомісячно, починаючи з 04.07.2005 р. до його повноліття (а.с. 10). Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 04.10.2007 р. ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом (а.с.11-13). З розрахунку Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 по аліментах станом на 01.02.2017 р. складає 36421,17 грн. (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Згідно ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ч. 7 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхнії процесуальних прав або виконанні обов”язків щодо доказів, в також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві про скасування заочного рішення зазначив, що розрахунки щодо заборгованості здійснені із суттєвими недоліками; позивач не надала належних доказів щодо його матеріального та сімейного становища; він був позбавлений можливості приєднати до матеріалів справи докази; відомості на спростування доводів позивача; вважав, що кошти відраховуються відділом бухгалтерії, тому не мав прямого умислу ухилятися від сплати аліментів; розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Однак згідно ст.81 ЦПК України відповідач же не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, працює на посаді заступника директора навчально-наукового інституту, має постійний дохід (а.с.81-85), доказів щодо поважності причин з яких не сплачував аліменти не надав, тривалий час не вживав ефективних заходів щодо належного виконання рішення суду в частині сплати аліментів, питання про зменшення їх розміру перед судом також не ставив. Таким чином, є вина відповідача у виникненні заборгованості по аліментах, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, н., в розмірі 5063,16 грн.

Крім цього з відповідача, на підставі ст.141 ЦПК України, слід стягнути судовий збір в розмірі 640 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України.

Керуючись ст. 20, 196 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, ст. 12, 81, 263, 273, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1 виданий Ковпаківським ВМСМВ УМВС України в Сумській області, 01 серпня 2002 року на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 5063 (п”ять тисяч шістдесят три) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1 виданий Ковпаківським ВМСМВ УМВС України в Сумській області, 01 серпня 2002 року судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. на рахунок Державної судової адміністрації України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві;; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гетьман В. В.