Ухвала суду № 72043115, 05.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/347/18

Провадження № 1-в/711/50/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого – судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участю прокурора Котляренка К.Ю.

представник ЧВК-62 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючого його тим, що для цього є всі необхідні підстави.

Заслухавши висновок представника адміністрації СІЗО № 30 ОСОБА_1 яка заперечувала проти задоволення клопотання ОСОБА_2, пояснивши, що останній своєю поведінкою не довів, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений: вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.12.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.09.2014 року та остаточно визначено до відбуття – чотири роки чотири місяці позбавлення волі. Початок строку відбування покарання – з 02.02.2015 року (з моменту затримання).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України ОСОБА_2 засуджений за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» № 2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання – того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

В судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи засуджений ОСОБА_2 відбув більше 2/3 частин призначеного судом строку покарання, але він не довів своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню.

Так, з матеріалів особової справи ОСОБА_2, яка була досліджена в судовому засіданні, а також характеристики, наданої представником ЧВК-62 в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 за час утримання в СІЗО м. Черкаси характеризувався негативно, допускав порушення вимог режиму, за що мав одне стягнення, яке на даний час погашено в установленому законом порядку.

В Черкаській ВК-62 відбуває покарання з 06.03.2015 року. За час відбування покарання характеризувався посередньо. Допускав порушення вимог режиму відбування покарання, за що мав одне стягнення, яке на даний час погашено у встановленому законом порядку. На заходи виховного на профілактичного характеру реагував задовільно. Був працевлаштований на виробництві установи, до праці ставився сумлінно, за що мав три заохочення правами начальника установи.

З 14.07.2016 року переведений до дільниці соціальної реабілітації Черкаської ВК-62, де зарекомендував себе з негативної сторони. Допустив одне злісне порушення, за що був притягнутий до суворої дисциплінарної відповідальності правами начальника установи шляхом оселення до ДІЗО.

З 23.12.2016 року повернутий до дільниці ресоціалізації. Характеризується посередньо.

В період з січня 2017 року по червень 2017 року був працевлаштований в приміщенні банно-прального комплексу установи оператором пральної машини, потребував періодичного контролю персоналу установи за виконання дорученої роботи.

З червня 2017 року працевлаштований в приміщенні банно-прального комплексу установи перукарем. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, а також за виконання покладених обов’язків отримав два заохочення правами начальника установи.

Перебуває на профілактичному обліку установи, як особа, схильна до вживання та розповсюдження наркотичних речовин (протокол № 3 від 14.12.2016 року).

29.12.2017 року на адміністративній комісії установи розглядалося питання застосування до засудженого ст. 81 КК України, але рішенням комісії установи засудженому ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки він не довів своє виправлення.

А тому, враховуючи, що накладені на ОСОБА_2 стягнення хоча і є погашеними, однак загальна характеристика на засудженого ОСОБА_2 за весь період відбування ним покарання не свідчить про те, що останній став на шлях виправлення і перевиховання, і його нестабільна поведінка, не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та не може бути підставою для задоволення клопотання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Керуючись ст. 539 КПК України, на підставі ст. 81 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, засудженому, адміністрації ЧВК-62 - для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий: В.М. Скляренко