Ухвала суду № 72043105, 05.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/345/18

Провадження № 1-в/711/48/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого – судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участю прокурора Котляренка К.Ю.

представник ЧВК-62 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючого його тим, що для цього є всі необхідні підстави.

Заслухавши висновок представника адміністрації СІЗО № 30 ОСОБА_1, думку прокурора, який вважає, що клопотання ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_2, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений: вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.06.2016 року за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ст. 71 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі. Початок строку відбування покарання – з 09.06.2016 року. Зараховано в строк відбуття покарання період попереднього ув’язнення з 01.04.2016 року по 09.06.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України він був засуджений за злочин середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також фактично відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості.

Як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» № 2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання – того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

В судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи засуджений ОСОБА_2 відбув більше ? частини призначеного судом строку покарання, але він не довів своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню.

Так, з матеріалів особової справи ОСОБА_2, яка була досліджена в судовому засіданні, а також характеристики, наданої представником ЧВК-62 в судовому засіданні, вбачається, що за час утримання в СІЗО м. Черкаси ОСОБА_2 допускав порушення вимог режиму відбування покарання за що мав чотири стягнення, які на даний час зняті та погашені в установленому законом порядку. В Черкаській ВК-62 відбуває покарання з 14.12.2016 року та характеризується посередньо. Встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується тільки під контролем адміністрації. Працевлаштований на дільниці «Ватин», до праці ставиться сумлінно, за що має два заохочення правами начальника установи.

А тому, враховуючи, що накладені на ОСОБА_2 стягнення хоча і є погашеними, однак загальна характеристика на засудженого ОСОБА_2 за весь період відбування ним покарання не свідчить про те, що останній став на шлях виправлення і перевиховання, і його нестабільна поведінка з дотримання вимог режиму відбування покарання лише під контролем адміністрації, не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та не може бути підставою для задоволення клопотання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Керуючись ст. 539 КПК України, на підставі ст. 81 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, засудженому, адміністрації ЧВК-62 - для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий: В.М. Скляренко