Постанова № 72042601, 31.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1465/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 759/11333/16-ц

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Шахової О.В.( суддя-доповідач), Головачова Я.В., Вербової І.М., секретаря судового засідання Пащенко О.П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4

відповідач - Державне підприємство «Завод 410 ЦА»

третя особа - Державний концерн «Укроборонпром»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку позовного провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА», подану його представником Харченко Романом Івановичем

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва, постановлену 4 грудня 2017 року суддею Ул'яновською О.В. у приміщенні Святошинського районного суду м. Києва (інформація про час постановлення ухвали та дату складення повного тексту судового рішення відсутня)

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4, звернувся з заявою до суду, яку згодом уточнив, та просив постановити ухвалу про стягнення з ДП "Завод 410 ЦА" середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року його позовні вимоги до ДП «Завод 410 ЦА», третя особа ДК «Укроборонпром» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, визнано недійсним наказ Державного підприємства про звільнення його з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП, поновлено на посаді заступника Генерального директора - начальника юридичного управління ДП «Завод 410 ЦА», зобов'язано ДП «Завод 410 ЦА» внести відповідні зміни до трудової його книжки , стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на його користь 276 625 грн. 96 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

7 липня 2017 року Святошинським районним судом міста Києва на виконання рішення суду видано виконавчі листи.

Посилаючись на те, що відповідач вчасно та повністю рішення суду не виконав, середній заробіток за час вимушеного прогулу не сплатив,а наказ про поновлення на роботі на посаді видав лише 27.11.2017 року в день прибуття з перевіркою на підприємство представників Солом'янського РВВС м. Києва, ОСОБА_4 просив стягнути з ДП «Завод 410 ЦА» середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду за період з 21.06.2017 по 26.11.2017 у розмірі 155 584 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 4 грудня 2017 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_4 155 584 грн. за 110 днів затримки виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 13.12.17 року в ухвалі суду від 4 грудня 2017 року виправлено описку в резолютивній частині та зазначено дату рішення замість "21.60.17" - "21.06.17р"

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ДП «Завод 410 ЦА» - Харченко Р.І. подав апеляційну скаргу та, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 5, 10 ЦПК України, не надав можливості ДП «Завод 410 ЦА», надати жодних заперечень, доводів чи доказів, що спростовують позицію ОСОБА_4 та реалізувати своє право на належне ознайомлення з заявою ОСОБА_4 та доданими до неї документами.

Крім того, ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про винесення ухвали, на підставі якої судом винесено ухвалу без посилання на жодну норму, якою передбачено задоволення подібних вимог, а лише на статтю 360-7 ЦПК, яка в свою чергу не вказує на жодний нормативно-правовий акт, яким передбачено задоволення подібних вимог.

Ухвалу винесено 04.12.2017 року, в той час як Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 22.11.2017 року цивільну справу витребувано із Святошинського районного суду м.Києва.

Під час встановлення обставин судом першої інстанції не враховано, що у вказаному рішенні від 21.06.2017 року судом допущено описки, які унеможливлювали його виконання і були виправлені відповідними ухвалами від 26.06.2017 року та 16.08.2017 року.

Тобто, відлік строку вимушеного прогулу 21.06.2017 року, апріорі, на думку представника не може бути врахований у зв'язку з усуненням недоліків та виправлень в ухвалі, якою зобов'язано ДП «Завод 410 ЦА» до певних дій. Підтвердженням цього є постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 01.09.2017 року.

В судовому засіданні представник ДП "Завод 410 ЦА" апеляційну скаргу, з підстав в ній викладених, підтримав та просив її задовольнити.

Представник ДК "Укроборонпром" проти апеляційної скарги не заперечував.

ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, вважав, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням вимог закону.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Савятошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року його позовні вимоги до ДП «Завод 410 ЦА», третя особа ДК «Укроборонпром» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково,визнано недійсним наказ Державного підприємства про його звільнення з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП,поновлено на посаді заступника Генерального директора - начальника юридичного управління ДП «Завод 410 ЦА», зобов'язано ДП«Завод 410 ЦА» внести відповідні зміни до його трудової книжки. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_4 276 625 грн. 96 коп. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та в дохід держави стягнуто судовий збір у розмірі 3 000 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2017 виправлено описку у 6 абзаці резолютивної частини рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.06.2016 та зазначено вірне прізвище, ім'я та по батькові «ОСОБА_4», замість «ОСОБА_6» (т.1, ас. 205).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.10.2017 апеляційні скарги Державного підприємства «Завод 410 ЦА» та Державного концерну "Укроборонпром" відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва залишено без змін (т.2, ас. 92-100).

19.07.2017 по виконавчому листу №759/11333/16-ц виданого 07.07.2017 відкрито виконавче провадження №54329627 СДВ Солом'янського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про поновлення на роботі ОСОБА_4 (т.2, ас. 116).

19.07.2017 року на підставі виконавчого листа №759/11333/16-ц виданого 07.07.2017 старшим державним виконавцем Солом'янського РВДВС м. Київ Головного Територіального Управління Юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №5432504 про стягнення з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_4 27624 грн. 96 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.2, ас. 117).

26.07.2017 ОСОБА_4 звертався до ДП «Завод 410 ЦА» про поновлення на роботі на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.06.2017 (т.2, ас. 157)

Постановами від 01.09.2017р. виконавчі провадження №54329627, №5432504 закінчено на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2017 року про повернення справи до Святошинського суду для усунення недоліків. (т.2, ас.ас. 145, 147).

Наказом від 27.11.2017 №259/о ОСОБА_4 поновлено на посаді заступника генерального директора - начальника юридичного управління ДП "Завод 410 ЦА" з 26.07.2016 р. (т.2, ас. 156).

Задовольняючи заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення суду в частині негайного поновлення позивача на роботі вчасно не виконано.

Згідно порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, при обчислені середньої заробітної плати включаються як основна заробітна плата, так і доплати і надбавки, виробничі премії. Середньомісячна заробітна плата для оплати вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюється з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

З дня затримки виконання рішення суду сума оплати вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі розраховується наступним чином: 1414 грн. 40 коп. (середньоденна заробітна плата позивача) х 110 (кількість робочих днів за період з 21.06.2017 по 26.11.2017 ), а саме: червень 7 днів, липень 21 день, серпень 22 дня, вересень 21 день, жовтень 21 день, листопад 18 днів = 155 584. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ДП «Завод 410» на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року, вважає його таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону. Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина п'ята статті 124 Конституції України). Відповідно до принцип загальнообов'язковості судових рішень за змістом статей 14, 367 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції, судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав можливості ДП «Завод 410 ЦА», подати заперечення, доводи чи докази, що спростовують позицію ОСОБА_4 та реалізувати своє право на належне ознайомлення з заявою ОСОБА_4 та доданими до неї документами підлягають відхиленню та жодним чином не впливають на законність постановленої ухвали суду виходячи з того, що в матеріалах справи наявна розписка про отримання судової повістки про виклик до суду, отримана «ОСОБА_5.» для передання Генеральному директору Ганькевичу В.В., датована 29.11.2017 роком (т.2.ас.163), тобто відповідач був обізнаний про дату, час та місце розгляду заяви ОСОБА_4 Святошинським судом м. Києва від 4.12.2017 року та представник мав змогу ознайомитися з матеріалами справи і надати свої заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення ухвали, судові повістки, адресовані юридичним особам вручаються відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Доводи апеляційної скарги про те, оскаржувану ухвалу винесено 04.12.2017 року, в той час як Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 22.11.2017 року цивільну справу витребувано із Святошинського районного суду м.Києва, колегією суддів не приймаються, оскільки матеріали справи не містять жодної інформації про витребування ВССУ вказаної справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, суд першої інстанції постановив ухвалу без посилання на жодну норму, якою передбачено задоволення подібних вимог, а лише на статтю 360-7 ЦПК, яка в свою чергу не вказує на жодний нормативно-правовий акт, яким передбачено задоволення подібних вимог підлягають відхиленню з наступних підстав. Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 листопада 2011 року в аналогічній справі, а саме про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі, встановлено, що вказане питання згідно ст. 236 КЗпП України повинно вирішуватися шляхом постановлення ухвали в одному провадженні з вимогами про поновлення на роботі. Згідно роз'яснень, викладених в п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» , належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків. Законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу

після проголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке рішення суду оскаржуватися. Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом України у справі 6-435цс15. Однак, відповідачем рішення суду в частині негайного поновлення позивача на роботі вчасно виконано не було. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 14 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції). Відповідно до ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 4 грудня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА», подану його представником Харченко Романом Івановичем, без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 05.02.2018 року.

Суддя-доповідач

Судді: