Рішення № 72038824, 30.01.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1607/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Ліуша А.І.

при секретарі Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третіх осіб: Другої Львівської нотаріальної контори, Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування покликаючись на те, що 23 лютого 2016 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на частину квартири №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові. 10 березня 2000 року спадкодавець заповіла їй дану частку у квартирі. Вона звернувся у встановлений законом строк до нотаріуса з завою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів. Просить визнати за нею право власності на частину квартири №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечила, зазначила, що вона також є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 та є опікуном спадкоємця ОСОБА_4

Представник Другої Львівської нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з’явився, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові.

Представник позивача 09 серпня 2017 року заявила клопотання про витребування у нотаріальної контори спадкової справи №148/2016.

Представник позивача 24 листопада 2017 року заявила клопотання про витребування матеріалів інвентаризаційної справи №220.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи №148/2016, інвентаризаційної справи №220, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності належала на праві спільної сумісної власності квартира №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові, що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру №15397-3 від 11 січня 2000 року, довідкою ЛКП «Граніт» №365 від 09 лютого 2017 року.

23 лютого 2016 року ОСОБА_3 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ №421780, який міститься у спадковій справі №148/2016.

Згідно з ч. 1 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що спадкове майно після смерті ОСОБА_3 складається з ? частки у квартирі №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові.

Згідно заповіту від 10 березня 2000 року ОСОБА_3 на випадок смерті заповіла частину квартири №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові ОСОБА_1, що стверджується заповітом ОСОБА_3, який міститься у спадковій справі №148/2016.

Однак, постановою Другої Львівської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину №330/02-31 від 03 березня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину квартири №8 на вул. Городоцькій, 122 у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Суд також враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України висновки Верховного суду України, викладені зокрема у п. 19 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, згідно якої, перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.

Враховуючи вказане, а також те, що спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є непрацездатними дітьми спадкодавця ОСОБА_3 у розумінні Конституційного суду України, що стверджується рішенням №1-1/2014 від 11 лютого 2014 року та у відповідності до ст. 75 СК України, оскільки ОСОБА_2 є пенсіонером, ОСОБА_4 є недієздатною, а відтак їх частка у спадковому майні є обов’язковою.

З огляду на наведене, суд вважає, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на 4/6 частки у спадковому майні, яке складається з ? частки у квартирі №8 на вул. Городоцькій, 122 у м. Львові після смерті ОСОБА_3, 23 лютого 2016 року в порядку спадкування за заповітом.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на 4/6 частки у спадковому майні, яке складається з ? частки у квартирі №8 на вулиці Городоцькій, 122 у місті Львові, яка належала ОСОБА_3, померлій 23 лютого 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_5

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш