Ухвала суду № 72034024, 06.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1842/18

н/п 1-кс/640/1141/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Гайфутдінової Б.О.,

прокурора - Моргай А.С.,

слідчого - Мамонова М.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - Неженец Т.І.,

перекладача - Галандарова Р.Е.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Мамонова Миколи Ігоровича, по кримінальному провадженню № 12017220470007201 від 08.12.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Казахської ССР, Гур'івська область м. Шевченко с. Ново-Узень, зі лсів мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, не одруженого, зі слів раніше судимого, без громадянства, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

встановив:

06.02.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Мамонова М.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 1 класу Моргай А.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_1, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа протягом листопада 2017 року знаходячись в м. Харкові, підшукали об'єкт для нападу, а саме житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживає громадянин ОСОБА_7 Достовірно знаючи про те, що у ОСОБА_7 є ювелірні вироби із золота, а також готівкою гроші в національній і іноземній валюті, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа спланували розбійний напад на нього зранку 30 листопада 2017 року.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою, маючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, 30.11.2017 приблизно о 08.40 години на невстановленому слідством автомобілі прибули за адресою: АДРЕСА_1, де, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи за заздалегідь розробленим планом, невстановлена слідством особа залишилась очікувати ОСОБА_1 і ОСОБА_6 у невстановленому слідством автомобілі, а ОСОБА_1 і ОСОБА_6 маючи при собі предмети схожі на пістолет і ніж, шляхом вільного доступу близько 08.45 години проникли до житла ОСОБА_7. Знаходячись у вказаному житловому приміщенні ОСОБА_6, приставив предмет схожий на ніж до живота ОСОБА_7, а ОСОБА_1 приставив правою рукою предмет схожий на пістолет до голови дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_8, одночасно лівою рукою закривши їй рота, тобто, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілих, почали вимагати віддати їм ювелірні вироби із золота, а також гроші готівкою в національній та іноземній валюті. При цьому ОСОБА_6 повалив на підлогу ОСОБА_7 і почав наносити йому удари руками в обличчя та іншим частинам тіла, завдаючи фізичного болю, вимагаючи при цьому віддати їм ювелірні вироби із золота, а також гроші готівкою в національній та іноземній валюті. Надалі ОСОБА_1,діючи умисно і узгоджено в групі з ОСОБА_6 і невстановленою слідством особою, з метою подавити волю ОСОБА_7 до чинення опору,передав ОСОБА_6 предмет схожий на пістолет, ствол якого ОСОБА_6 вставив до рота ОСОБА_7 і пригрозив вбивством, уразі відмови останнім віддати їм золоті прикраси та гроші, тобто погрожував застосовуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого. Цю погрозу ОСОБА_7 сприйняв, як реальну і вимушений був відкрити прихований сейф вбудований в стелю, в якому зберігалися ювелірні прикраси виготовлені із золота, а також гроші в національній і іноземній валюті.

Впевнившись в тому, що ОСОБА_7 нездатний чинити їм будь-який опір, ОСОБА_1, діючи умисно, в групі з ОСОБА_6 і невстановленою слідством особою відкрито заволоділи ювелірними виробами із золота, а також грошима у сумі 120 000 гривень і 1800 доларів США, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред'явленій підозрі та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220470007201, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.12.2017, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

02.02.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.12.2017; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 громадянина ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка 30.11.2017 близько о 08:45 години здійснила на нього розбійний напад за адресою: АДРЕСА_1; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 громадянина ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_6, як особу, яка 30.11.2017 близько о 08:45 години здійснила на нього розбійний напад за адресою: АДРЕСА_1; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_8 громадянина ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка 30.11.2017 близько о 08:45 години здійснила на неї розбійний напад за адресою: АДРЕСА_1; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_8 громадянина ОСОБА_6, в ході якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6, як особу, яка 30.11.2017 близько о 08:45 години здійснила на неї розбійний напад за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти власності, а також той факт, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілих, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власностісвідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілих, свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, тобто у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Мамонова Миколи Ігоровича, по кримінальному провадженню № 12017220470007201 від 08.12.2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів - до 06 квітня 2018 року, без визначення застави.

Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Мамонова М.І. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 06 квітня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.