Рішення № 72033327, 29.01.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18164/17

Провадження № 2-а/638/198/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харків Аркатова К.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Київського об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2017 року відкрито скорочене провадження по даній адміністративній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України в редакції Закону України, чинного до 15.12.2017 року, яке не передбачає проведення судового засідання та виклик осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017 року) справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Починаючи з 15.12.2017 року набрала чинності редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом норм статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Своїм позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 2009 року здобув право на отримання пенсії та до липня 2014 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м.Горлівки. У зв'язку із набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 , якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним органом Пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. На підставі викладеного позивач звернувся із заявою про взяття на облік та виплату пенсії до іншого територіального органу Пенсійного фонду України. З грудня 2014 року позивача постановлено на облік до Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова. З зазначеного часу та до травня 2017 року відповідач нараховував пенсійне забезпечення позивачеві та перераховував належні йому до виплати суми на пенсійний рахунок. У травні 2017 року на пенсійний рахунок позивача не була зарахована щомісячна пенсія. Як зазначає позивач, із спілкування з працівником відповідача, а також з повідомлень, які містяться на офіційному сайті Пенсійного фонду України, невиплата пенсії могла статися на підставі рішення комісії про призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. На підставі викладеного ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача неправомірні та просить суд визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова, яка полягає у не виплаті йому пенсії починаючи з травня 2017 року, зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з травня 2017 року, допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплати позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

суду.

Представник відповідача - Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова надав до суду заперечення, в яких зазначив, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі. В обґрунтування цього зазначив, що Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №509 від 01.10.2014 року «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції», якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Цей Порядок регулював механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної на час виникнення спірних правовідносин. Органами соціального захисту населення за місцем проживання, видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, із зазначенням місця перебування. Пенсії виплачуються за заявами внутрішньо переміщених осіб до органів, які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 року було передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У випадку зміни фактичного місця проживання внутрішньо переміщена особа повідомляє про це у найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, протягом 10 днів. Постановою Кабінету Міністрів №79 від 04.03.2015 року були внесені зміни до Порядку, відповідно до яких передбачено обов'язкове повідомлення особою, яка переміщується на контрольовану українською владою територію, відповідному територіальному підрозділу Державної міграційної служби даних про фактичне місце проживання, а також про зміну фактичного місяця проживання або повернення до покинутого місця проживання. Перевірка фактичного місця проживання під час реєстрації, вибіркова перевірка перебування пенсіонера за адресою місця реєстрації здійснювалась органами Державної міграційної служби. 13.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщеним особам» №921-VIII від 24.12.2015р., відповідно до якого із Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014р. було виключено норми стосовно того, що територіальні підрозділі центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міграції проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відмітку про реєстрацію місяця проживання, а також щодо проведення органами Державної міграційної служби перевірок наведених у довідках про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відомостей про фактичне місце проживання та здійснення щомісяця вибіркових перевірок наведених у довідках відомостей про фактичне місце проживання. Згідно із підпунктами 2,4,5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання, перебування затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.06.2016 р. №365, соціальні виплати (у тому числі пенсії) припиняється у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення права і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради було проведено перевірку щодо достовірності інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи та встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, про що складено відповідний акт.

Суддя, дослідивши докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

ОСОБА_1 з 2009 року є пенсіонером згідно копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1 серії НОМЕР_2. З 11 грудня 2000 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно довідки з Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради №632704596 він взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та проживає за адресою: АДРЕСА_2. З грудня 2014 року ОСОБА_2 нараховував та перераховував пенсійні виплати Київське об'єднане Управління пенсійного фонду України м.Харкова. З травня 2017 року позивач не отримує пенсію у зв'язку з тим, як зазначає відповідач, що він не проживає за адресою вказаною у довідці.

Відомості про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи чи про зміну місця проживання/перебування відсутні. Також, відповідачем не надано до суду копію акту на який він посилався про не проживання позивача за зазначеною адресою.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно ст.49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Пунктом 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 (далі - Тимчасовий порядок) визначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Пунктом 2 наведеного порядку встановлена процедура отримання такої довідки, згідно з якою повнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

5 листопада 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України № 637 встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі ними до 31 грудня 2014 року такої довідки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року на час її прийняття строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлено не було.

26 серпня 2015 року Постановою Кабінету Міністрів № 636 внесено зміни до Постанови № 509, якими, зокрема, встановлено строк дії такої довідки у шість місяців з дати її видачі.

Постановою Кабінету Міністрів від 8 червня 2016 року № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

За приписами пункту 71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Представник відповідача, як на підставу про припинення виплати пенсії, посилається на проведення Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради щодо достовірності інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи якою встановлено не проживання за вказаною адресою відповідача та про це складено відповідний акт.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази скасування довідки внутрішньо переміщеної особи - позивача виданої Управлінням соціального захисту населення Адміністрації Київського району Харківської міської ради №6327004596 від 10.12.2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Будь яких інших підстав для припинення виплати пенсії не передбачено

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не приймалось рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішення суду про зупинення виплати пенсії позивачу.

Доказів наявності рішення про зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 суду не надано, тобто відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Згідно ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, аналізуючи всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України '' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", Постановою Кабінету Міністрів«Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 637 від 05 листопада 2014 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №136, Законом України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-9, 72-77, 139, 242-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1, фактично проживає АДРЕСА_2) до Київського об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова (м.Харків, пл.Свободи, 5, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх, код ЄДРПОУ 41247819) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Київського об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії з травня 2017 року.

Зобов'язати Київське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м.Харкова поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з травня 2017 року.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплати позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Київського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова судовий збір на користь держави у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м.Харкова до Апеляційного адміністративного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну чистини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: К.В.Аркатова