Постанова № 72033072, 22.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12859/17

Провадження №3/428/2481/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря Рочевої М.О.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А 1376 та займає посаду командира медичної роти, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшли адміністративні справи у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №245405 від 19.11.2017 року, 18.11.2017 року о 23 годині 57 хвилин в м. Сєвєродонецьку по вул. Новікова, біля буд. 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI Galloper, державний номерний знак Т4 МС 3052, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 19.11.2017 року він їхав з бойового завдання, керуючи транспортним засобом з червоними транзитними номерами у тверезому стані та був зупинений працівниками патрульної поліції, які були без відповідних жилетів в зв'язку з чим, він відмовився їм надавати свої документи просив викликати співробітника ВСП. В присутності працівника ВСП він надав документи, а працівники поліції почали казати, що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу, проте він відмовився, але погодився пройти медичний огляд у медичному закладі. У лікарні йому запропонували продути «Драгер», але у зв'язку з захворюванням легенів він не міг продути його до відповідного звукового сигналу, почав сильно кашляти. Але він не відмовлявся пройти медичний огляд, просто не міг це зробити в зв'язку зі станом здоров'я. Потім вони поїхали до медичного закладу м. Лисичанська, де лікар йому запропонував здати біологічні зразки крові та сечі. Але він не зміг здати кров, обставин, чому він не здав кров на даний час не пам'ятає, а сечу у той час здати не виявилося можливим. Можливо він не міг здати біологічний аналіз крові, оскільки він іноді боїться медичних голок. Алкогольні напої він не вживав, а працівники патрульної поліції та ВСП чули від нього запах алкоголю напевне тому, що в салоні автомобіля працював омивач скла.

Інспектор 3 роти батальйону УПП в м. Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 судовому засіданні пояснив, що 18.11.2017 року о 23 годині 57 хвилин по вул. Новікова в м. Сєвєродонецьку ним був зупинений транспортний засіб, який рухався без одного державного номерного знаку. В ході спілкування з водієм, як пізніше було встановлено, це був ОСОБА_1, у останнього було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема сильний запах алкоголю з порожнини рота. Після чого водію було запропоновано надати документи, проте він відмовився мотивуючи свою відмову тим, що транспортний засіб, який він керував знаходиться на балансі ВСП, а він є військовослужбовцем, тому буде розмовляти тільки з співробітниками ВСП. Проте транспортний засіб перебував на транзитних номерах, а це відноситься до їх компетенції. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився. Після того, як на місце приїхав співробітник ВСП, ОСОБА_1 пред'явив йому документи і після проведеної співробітником ВСП бесіди з ОСОБА_1, останній погодився проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду. Вони разом з ОСОБА_1 проїхали до медичного закладу, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 2-б, проте ОСОБА_1 вчиняв усі дії для того, щоб навмисно не пройти медичний огляд на стан сп'яніння, зокрема, коли лікар запропонував йому продути «Драгер», то ОСОБА_1 почав сильно кашляти, казати, що в нього хронічний бронхіт та він не може продути так, як того вимагається інструкцією. Після того, як ОСОБА_1 було запропоновано здати біологічний матеріал – кров, він відмовився, мотивуючи тим, що він боїться медичних голок. Ним декілька разів було роз'яснено ОСОБА_1, що його подібні дії будуть розцінені, як відмова від проходження медичного огляду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є співробітником Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку. 18.11.2017 року від співробітника ВСП, який того дня був на чергуванні спільно з працівниками патрульної поліції надійшов дзвінок, про те що військовослужбовець перебуває у стані алкогольного сп'яніння, після чого він приїхав за викликом на місце зупинки військовослужбовця. Коли вже він приїхав на місце події, то побачив, що військовослужбовець спілкувався з працівниками поліції, як він зрозумів з їх розмови, ОСОБА_1 відмовлявся надати працівникам поліції документи мотивуючи тим, що це є компетенцією ВСП. Проте автомобіль знаходився на транзитних номерах, а це не відноситься до їх компетенції, а відноситься до компетенції патрульної поліції. Коли він приїхав, то ОСОБА_1 відразу надав документи, представився та сказав з якої він частини. Від нього було чути сильний запах алкоголю та були помітні інші ознаки перебування в стані алкогольного сп'яніння. Він провів з ним бесіду, після чого працівниками поліції було запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що він ніби погодився. Під час перебування ОСОБА_1 у медичному закладі він присутній не був, оскільки в цей час возив іншого військовослужбовця, який перебував з ОСОБА_1, на медичний огляд до медичного закладу м. Лисичанська. Близько 5 години ранку працівники поліції привезли ОСОБА_1 до ВСП і на його питання чи пройшов ОСОБА_1 медичний огляд, йому відповіли, що той відмовився. Він знову почав говорити ОСОБА_1, що чому він відмовився, якщо впевнений, що не вживав спиртні напої, пропонував йому пройти медичний огляд, оскільки він своєю поведінкою тільки створює підозри. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано самостійно повторно пройти медичний огляд у медичному закладі м. Лисичанська, на що ОСОБА_1 погодився. До медичного закладу з ОСОБА_1 поїхав інший працівник ВСП, який повернувся з актом в якому було вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, але по візуальним ознакам було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Автомобіль, яким керував ОСОБА_1, був доставлений до ВСП в той день ОСОБА_1 більше за кермо не сідав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є співробітником ВСП. 18.11.2017 року він заступив в наряд на спільне чергування з працівниками патрульної поліції для здійснення спільного патрулювання. В нічний час до них надійшов виклик від іншого екіпажу, що ними виявлений військовослужбовець, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Приїхавши на місце ним було встановлено, що працівниками патрульної поліції було зупинено військовослужбовця ОСОБА_1, який керував транспортним засобом на червоних номерах, з ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, мав нестійку ходу, нечітку мову та від нього було чути запах алкоголю. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці відмовився, погодившись пройти медичний огляд у медичному закладі. Проте, коли ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу, він на неодноразові пропозиції працівника патрульної поліції відмовлявся від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відмовлявся у встановленому порядку продути Драгер до відповідного звукового сигналу, посилаючись на сильний кашель. Після чого ОСОБА_1 було доставлено до ВСП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, інспектора Абакумова В.В., свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов’язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якої зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №245405 від 19.11.2017 року, 18.11.2017 року о 23 годині 57 хвилин в м. Сєвєродонецькупо вул. Новікова, біля буд. 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI Galloper, державний номерний знак Т4 МС 3052, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідно до яких, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на місці зупинки транспортного засобу та проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відмовився.

Також обставини складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні підтвердив інспектор ДПС ОСОБА_2

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення 18.11.2017 року року працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення у присутності двох свідків у зв’язку з його відмовою від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Дії ОСОБА_1, які ним були здійснені у медичному закладі, зокрема, нездійснення ОСОБА_1 усіх дій для належного проходження огляду за допомогою алкотестеру Драгер, посилаючись на сильний кашель та захворювання на бронхіт, відмова від здачі біологічного аналізу – крові, та недостатня кількість біологічного матеріалу – сечі, для проведення аналізу, надана ОСОБА_1, суд розцінює як відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_1 страждає на захворювання дихальних шляхів, або наявність інших об'єктивних причин неможливості здачі біологічних зразків крові та сечі ОСОБА_1, належних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Також, з відеозапису вбачається, що на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовлявся, посилаючись на різні підстави, які не можуть бути розцінені судом як належні та обґрунтовані.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 ОСОБА_7 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_7) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1, вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинення, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду, ОСОБА_1М, було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння у найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п. п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів).

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а твердження щодо того, що під час керування транспортним засобом він був тверезий, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, доказів суду не надано. Крім того, ОСОБА_1 інкримінується не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, а відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Суд зазначає, що обгрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у спеціальному медичному закладі у присутності двох свідків.

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9, та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., що підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 2454054 від 19.11.2017 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 де зазначено, що ОСОБА_1 в їх присутності ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер», а також у встановленому законом порядку медичному закладі, мав ознаки алкогольного сп’яніння, поясненнями наданими у судовому засіданні інспектором Абакумовим В.В., а також свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_9, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи, а також відеозаписом, на якому зафіксовано, що на неодноразові пропозиції інспектора патрульної поліції ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці, а також у встановленому законом порядку у медичному закладі.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1, виходячи з того, що останній відповідно до довідки інспектора відділу АП патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався.

Згідно довідки інспектора відділу АП патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, ОСОБА_1 посвідчення водія отримував ВІА №114395.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом, інвалідом не являється.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (р/р- №31111149700001, Одержувач – ГУДКСУ/Луг.обл./21081300, Код ЕДРПОУ- 37991110, Банк- ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО- 804013), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя Т. О. Комплєктова