Постанова № 72028793, 05.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гуцало П.І.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" лютого 2018 р. Справа № 282/489/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від відповідача- пред. ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Любарського районного суду Житомирської області від "10" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив :

- визнати протиправною відмову у призначені одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків;

- зобов'язати фінансовий підрозділ ГУНП в Житомирській області надати висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків та затвердити вказаний висновок;

- зобов'язати начальника ГУНП в Житомирській області затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що з у липня 2016 року, він за станом здоров'я звільнився зі служби у поліції. Після звільнення із служби в поліції він пройшов обстеження у медико-соціальній експертній комісії (МСЕК), згідно висновку якої, травма отримана ним 30.03.2003 року пов'язана із виконанням службових обов'язків. Після цього йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, а тому він звернувся до ГУ Національної поліції у Житомирській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної із виконанням службових обов'язків, проте отримав відмову.

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Заступника начальника ГУНП в Житомирській області у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Зобов'язано фінансовий підрозділ ГУНП в Житомирській області надати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Зобов'язано начальника ГУНП в Житомирській області затвердити висновок про призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову. Відповідач посилається на те, що позивач набув право на призначення допомоги лише з 08.06.2017 року, коли були внесені зміни в ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", але після внесення вказаних змін він до відповідача не звертався. Крім того, посилається на те, що до заяви позивача не було надано всі необхідні документи. Також відповідач посилається на те, що судом покладено обов'язок щодо складення висновку на фінансовий підрозділ ГУНП в Житомирській області, який не є юридичною особою.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 08.07.2016 року № 149 по особовому складу, майора поліції ОСОБА_4 начальника сектору Любарського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст. 77 (через хворобу).

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що підставою звільнення є рапорт ОСОБА_4 , свідоцтво про хворобу ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 29.06.2016 № 179/137.

Згідно свідоцтва про хворобу № 179/137 від 29 червня 2016 року ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» у ОСОБА_4: "...наявна травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків; захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ".

Випискою з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 514910 від 20 вересня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.09.2016 року у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у вересні 2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.

Згідно листа ГУНП в Житомирській області № 1855/29/05-2016 від 06.10.2016 року ОСОБА_4 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 97-101 Законом України "Про Національну поліцію", так як ІІІ група інвалідності встановлена внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не з проходженням служби в поліції.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач оскаржив його до Житомирського окружного адміністративного суду та після повернення позовної заяви у зв'язку з порушенням правил підсудності, звернувся до Любарського районного суду Житомирської області з позовом у цій справі.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновків , що прийняте відповідачем рішення є протиправним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:…200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи… в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію"» визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про міліцію".

Водночас, пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:

в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності виплачується за останнім місцем служби. Отже, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги .

Таким чином, враховуючи наведене вище, а також те, що позивач звернувся до ГУНП в Житомирській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", - а тому відмова Головного управління Національної поліції в Житомирській області є протиправною.

З врахуванням наведених норм права, встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо надання висновку про призначення одноразової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності та затвердження вказаного висновку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, що у позивача виникло право на отримання грошової допомоги лише після внесення змін до ст. 97 Закону України "Про Національну поліції" 08.06.2017 року є помилковими.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п.5 ч.4 Розділу 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4, який діє з 21.09.2016 року одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позов заявлено до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, то належним захистом порушеного права буде саме покладення зобов'язань про складення висновку та його затвердження на відповідача, а не на його структурний підрозділ.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною 1 статті 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч.2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Частиною 4 ст. 317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, оскільки постанову суду першої інстанції слід змінити, поклавши обов'язок щодо надання висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та його затвердження на відповідача.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково, постанову Любарського районного суду Житомирської області від "10" жовтня 2017 р. змінити.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області надати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків та затвердити вказаний висновок для проведення відповідних виплат.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "06" лютого 2018 р.