Ухвала суду № 72028373, 31.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1070/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Час і місце ухвалення: 03.11.2017р., м.Херсон

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів : Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Херсонській області, третя особа Музиківська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Херсонській області, третя особа Музиківська сільська рада Білозерського району Херсонської області, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 23.10.2017 року, просив суд: визнати протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі-відповіді за № С-6890/0-2249/6-17 від 29 червня 2017 року; зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі-відповіді за №С--6890/0-2249/6-17 від 29 червня 2017 року; зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подали апеляційні скарги на вказану постанову суду.

В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі наголошує, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не відновлює його порушені права, так як єдиним ефективним способом захисту його прав є зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана відмова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач (НОМЕР_1, не увійшла до переліку, передбаченого Постановою КМУ № 413 від 07.06.2017 року, а тому, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області правомірно відмовило в задоволенні клопотання.

У зв'язку з викладеним, у апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2017 року та прийняття нової, якою задовольнити вимоги апеляційних скарг.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 29.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області (кадастровий номер НОМЕР_1. До заяви додано викопіювання з кадастрової карти, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та копію паспорта.

Листом від 29.06.2017 року №С--6890/0-2249/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, керуючись пунктом 7 статті 118 Земельного кодексу України, відмовило ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, з посиланням на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Зокрема, в листі від 29.06.2017 року №С--6890/0-2249/6-17 зазначено, що відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації, повинні формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яку можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області не більше 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу. Земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, не увійшла до зазначеного переліку.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції визнаючи протиправною відмову відповідача у надані ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що викладена в листі від 29.062017 року №С--6890/0-2249/6-17, дійшов висновку, що вказана відмова не містить визначених частиною 7 статті 118 КАС України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, суд виходив з того, що надання дозволу чи відмова у наданні дозволу відноситься до дискреційних повноважень органу державної влади та суд не вправі такий орган підміняти.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Учасниками справи не заперечується, що Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладена в листі відповідача від 29.062017 року №С--6890/0-2249/6-17 відмова у надані дозволу, не містить визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

В обґрунтування правомірності своїх дій ГУ Держгеокадастру у Херсонській області посилається на те, що на виконання Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413, ним сформовано перелік земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території області, до якого не увійшла земельна ділянка, яку ОСОБА_2 бажає отримати у власність. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про невідповідність місця розташування об'єкта (земельної ділянки) вимогам законів та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. №413, на яку посилається відповідач, було затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, в якій передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.

Разом з тим, будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено. Цей нормативний акт не регулює питання виділення земельних ділянок у власність, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.

Затверджена Постановою №413 Стратегія - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більше того, в ній прямо зазначено, що «для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів».

Відповідно до вимог ст.92 Конституції України, ст.6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на Постанову КМУ №413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Херсонській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Колегія суддів зазначає, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що прийняття рішення про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади. Фактично суд підміняє собою орган виконавчої влади, що суперечить конституційному принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову.

При цьому, суд першої інстанції правомірно використав своє право, передбачене ч. 2 ст. 11 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), вийшов за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача та зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 протилежного не доводять.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.01.2018р.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: О.В. Єщенко