Постанова № 72028332, 29.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №826/5444/15 Головуючий у І інстанції - Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2017 (м. Київ, час - 11:30, дата виготовлення повного тексту - не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ «Каргіл» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ «Каргіл» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000014050 від 12.01.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2017 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ «Каргіл» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.01.2015 №0000014050.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засідання заперечували проти апеляційної скарги, до суду надали відзив на апеляційну скаргу, в якому виклали доводи щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції та помилковості висновків податкового органу.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та акцентував увагу на наявності вироку суду щодо директора одного з контрагентів позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.07.2014 по 09.12.2014 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників (правонаступником якого на час розгляду справи є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АТ «Каргіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген», ТОВ «Агро-Самара», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ТОВ «Фірма «Агропроменерго ЛТД», ТОВ «Фоліант Груп», ТОВ «Дельта В.В.В», ТОВ «Вента - Трейд», ТОВ «Станколідер», ТОВ «КЛМ Транс», ТОВ «ТС «Реальто», ТОВ «Астер Груп», ПП «Джевел Стайл», ТОВ «Ель Лібро», ТОВ «Ліа Компані», ТОВ «Цетеріс», ТОВ «Юдіс Інвест», ТОВ «Люкс - Спецторг», ТОВ «Пактор-А», ТОВ «Геліос - Груп», ТОВ «Вектор Ц», ПП «Компанія Інвестиційні технології», ПП «Буд - Владлена», ФГ «Литвин Іван Віталійович», ТОВ «Центуріон ЛТД», ТОВ «Зерно Дім» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено №64/28-10-40-50/20010397 від 26.12.2014, в якому встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме завищення суми витрат у розмірі 9461005,00 грн, у тому числі за 2012 рік на суму 8269412,00 грн, за 2013 рік на суму 1191593,00 грн, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1962980,00 грн, у тому числі за 2012 рік у сумі 1736577,00 грн, за 2013 рік у сумі 226403,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів по взаємовідносинах з ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген» та ФГ «Литвин Іван Віталійович», у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій, виходячи із отриманням податкової інформації, у тому числі у вигляді актів про результати перевірки контрагентів, щодо порушень постачальниками вимог оподаткування та формування ними сумнівного податкового кредиту; відсутністю у контрагентів достатніх можливостей та засобів для виконання спірних операцій; наявністю кримінальних проваджень та вироку суду відносно службових осіб контрагентів постачальників.

На підставі акту перевірки №64/28-10-40-50/20010397 від 26.12.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0000014050 (форма «Р»), згідно якого позивачу за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 2944470,00 грн, у тому числі 1962980,00 грн за основним платежем та 981490,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся з даним позовом до суду.

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АТ «Каргілл» (покупець) та ТОВ «Алген» (постачальник) укладено ряд договорів поставки, за умовами яких постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника 2012 року врожаю, а саме: від 26.09.2012 №CVP37305; від 27.09.2012 №CVP37371; від 27.09.2012 №CVP37464; від 08.10.2012 №CVP38114; від 15.10.2012 №CVP38553; від 24.10.2012 №CVP39077, згідно яких передбачалася поставка на умовах EXW Інкотермс 2010 (зерновий склад постачальника - ТОВ «АФ «Контрактова»); від 03.10.2012 №CVP37764; від 10.10.2012 №CVP38287, від 11.10.2012 №CVP38372, від 12.10.2012 №CVP38458, від 22.10.2012 №CVP38958 та від 23.10.2012 №CVP39019, згідно яких передбачалася поставка на умовах DAP Інкотермс 2010 (доставлено до: ТОВ «Комбінат Каргілл», Донецька обл., м. Донецьк, вул. Бойцева, 80; Каховської філії ТОВ «АТ «Каргілл», Херсонська обл., м. Каховка, вул. Південна, 1).

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Алген» виписало для ТОВ «АТ «Каргілл» видаткові, податкові накладні та рахунки-фактури.

В якості підтвердження передачі позивачу товару (насіння соняшника) ТОВ «Алген», який придбавався на умовах EXW (зерновий склад постачальника - ТОВ «АФ «Контрактова»), а також прийняття насіння на зерновий склад та його переоформлення на ТОВ «АТ «Каргілл», до матеріалів справи залучено копії актів приймання-передачі продукції; погашені складські квитанції; журнали кількісно-якісного обліку; картки аналізу зерна; а також договір складського зберігання зерна та олійних культур №6 від 02.07.2012, який укладено між ТОВ «АФ «Контрактова» (зерновий склад) та ТОВ «АТ «Каргілл» (поклажодавець).

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською довідкою, наявною в матеріалах справи.

Між ТОВ «АТ «Каргілл» (покупець) та ТОВ «Агрофірма Сокільське» (постачальник) укладено договір поставки від 13.12.2011 №CVP25168, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника 2011 року врожаю у кількості 400 тонн +/- 5% на умовах EXW Інкотермс 2010 (франко завод - зерновий склад постачальника).

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Агрофірма Сокільське» виписано для ТОВ «АТ «Каргілл» видаткову накладну від 13.12.2011 №12/12, податкову накладна від 13.12.2011 №26/2, якими оформлено поставку 390 тонн насіння.

В якості підтвердження передачі позивачу товару (насіння соняшника) ТОВ «Агрофірма Сокільське», який придбавався на умовах EXW (зерновий склад постачальника), а також прийняття насіння на зерновий склад та його переоформлення на ТОВ «АТ «Каргілл», до матеріалів справи залучено копії складської квитанції на зерно №440 від 13.12.2011; картки аналізу зерна; оригінал витягу з реєстру складських документів на зерно, виданого ДП «Держреєстри України», який засвідчує факт зберігання позивачем на ТОВ «Фісаковський елеватор» насіння соняшника у кількості 390 тонн, а також договір складського зберігання зерна №07 від 26.07.2011, який укладено між ТОВ «Фісаковський елеватор» (зерновий склад) та ТОВ «АТ «Каргілл» (поклажодавець).

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською довідкою від 04.07.2014, наявною в матеріалах справи.

Крім того, між ТОВ «АТ «Каргілл» (покупець) та ФГ «Литвин Іван Віталійович» (постачальник) укладено договори поставки від 22.03.2013 №CVP44905 та від 27.03.2013 №CVP45076, за умовами яких постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння соняшника 2012 року врожаю у кількості 160 тонн та 90 тонн відповідно на умовах DAP Інкотермс 2010 (доставлено до: ТОВ «Комбінат Каргілл», Донецька обл., м. Донецьк, вул. Бойцева, 80).

На виконання умов вищезазначених договорів ФГ «Литвин Іван Віталійович» виписані для ТОВ «АТ «Каргілл» видаткові та податкові накладні, а також рахунки-фактури, якими оформлено поставку 234,05 тонн насіння.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською довідкою від 04.07.2014, наявною в матеріалах справи.

Сплачені вказаним контрагентам суми у складі вартості поставленого товару ТОВ «АТ «Каргілл» віднесено до складу витрат підприємства за відповідний період.

Викладені в акті перевірки доводи відповідача про наявність певних недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про порушення позивачем податкового законодавства та формування спірних сум витрат, оскільки наведене не позбавляє господарські операції їх реального змісту, не спростовує факту придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що ймовірні порушення податкового законодавства підприємствами-постачальниками не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цими постачальниками.

ТОВ «АТ «Каргілл» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин. Позивач є експортером сільськогосподарської продукції та здійснює її переробку, що визнається відповідачем у акті перевірки.

Придбане у ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген» та ФГ «Литвин Іван Віталійович» насіння соняшника в подальшому у листопаді-грудні 2012 року, січні-квітні 2013 року перероблено на олію на переробних заводах таких як: ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк) та на Каховській філії ТОВ «АТ «Каргілл» (м. Каховка), що підтверджується залученими до матеріалів справи угодою про переробку давальницької сировини від 01.01.2007 №3/20007, укладеною позивачем із ТОВ «Комбінат Каргілл»; актами з переробки давальницької сировини; рахунками на оплату послуг із переробки; розрахунками вартості переробки; виробничим звітом з переробки сировини-насіння соняшника.

В якості підтвердження транспортування насіння соняшнику, придбаного на умовах DAP, на переробку до ТОВ «Комбінат Каргілл» та до Каховської філії ТОВ «АТ «Каргілл» до матеріалів справи додано: товарно-транспортні накладні, в яких вантажоотримувачем визначено позивача, а вантажовідправниками відповідно - ТОВ «Алген» та ФГ «Литвин Іван Віталійович», зазначено вид та кількість вантажу, містяться відмітки водія-експедитора, ідентифіковані транспортні засоби, містяться відтиски штампу/печатки та підписи учасників операцій - постачальника та покупця; а також вагові білети, відомості з яких кореспондуються із ТТН.

На підтвердження транспортування насіння соняшнику, придбаного на умовах EXW з зернових складів на переробне підприємство ТОВ «Комбінат Каргілл» до матеріалів справи долучено договори транспортного експедирування від 17.08.2012 №А1/12, від 01.01.2013 №А1346/13 та від 01.08.2011 №А39/11, укладені позивачем із перевізниками ТОВ «Алекс-Трейд і Ко», ТОВ «Термінатор Плюс» та ТОВ «Кріейдер», а також товарно-транспортні накладні.

Прийняття спірних партій насіння соняшникового на переробних підприємствах підтверджується також реєстрами даних вагової системи ТОВ «Комбінат Каргілл» та Каховської філії ТОВ «АТ «Каргілл», в яких містяться дані про номери товарно-транспортних накладних та транспортні засоби, якими здійснювалась доставка насіння, міститься посилання на контрагентів позивача.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, після переробки спірного насіння соняшника виготовлена олія експортована позивачем через Іллічівський морський торговий порт.

Зокрема, для транспортування олії, виготовленої на Каховській філії ТОВ «Комбінат Каргілл» використані послуги перевізника ТОВ «Транс-Сервіс-1» (транспортування здійснювалося автомобільним транспортом за маршрутом м. Каховка, вул. Южная, 16; м. Іллічівськ, вул. Корабельна 4/1), що підтверджується наявними у справі реєстрами товарно-транспортних накладних і вагових білетів та товарно-транспортними накладними.

Транспортування олії, виготовленої на ТОВ «Комбінат Каргілл» (м. Донецьк), здійснювалося залізничним транспортом - власними вагонами ТОВ «Комбінат Каргілл» (перевезення за маршрутом м. Донецьк (станція навантаження Мандрикіно) - м. Іллічівськ), що підтверджується наявними у справі реєстрами товарно-транспортних накладних і вагових білетів, залізничними накладними, ваговими білетами, відомостями вагонів із зазначенням номеру вагона.

Матеріалами справи також підтверджується, що послуги по прийманню та перевалці олії на судна у Іллічівському морському торговому порту надавало позивачу ТОВ «Новік Порт Сервіс» відповідно до укладеного договору на транспортно - експедиційне й митно-брокерське обслуговування №01/010 від 23.01.2009, що підтверджується актами надання послуг та рахунками на оплату.

Сам факт експорту позивачем олії підтверджується доданими до матеріалів справи зовнішньоекономічними контрактами, укладеними між позивачем і NIDERA B.V., Louis Dreyfus Comodities Suisse S. A., ALFA TRADING LTD, Cargill France SAS; вантажно-митними деклараціями; списками до експортного доручення; довідками банку про отримання позивачем грошових коштів за експортними контрактами.

На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товарів для провадження господарської діяльності позивач надав копії: договорів поставки; актів приймання-передачі товарів; видаткових та податкових накладних; рахунків-фактур; банківських виписок; складських квитанцій; карток аналізу зерна; журналів кількісно-якісного обліку; договорів складського зберігання зерна та олійних культур; товарно-транспортних накладних; договорів транспортного експедирування; витягів з реєстрів вагової системи; вагових білетів; залізничних накладних; відомостей вагонів; угоди про переробку давальницької сировини; актів з переробки давальницької сировини; рахунків на оплату послуг із переробки; розрахунків вартості переробки; виробничого звіту з переробки сировини-насіння соняшника; зовнішньоекономічних контрактів; вантажно-митних декларацій, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідач посилається на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2014 у справі №183/5054/14-к за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, яким затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Зокрема у вироку зазначено, що у травні 2012 року ОСОБА_3 придбав СГД ТОВ «Алген» з метою прикриття незаконної діяльності. Після реєстрації ТОВ «Алген» самостійна підприємницька діяльність засудженим не здійснювалася, угод фінансового характеру він не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному вироку не встановлено, що ТОВ «Алген» не здійснювало господарських операцій з ТОВ «АТ «Каргілл», не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ «Алген» по взаємовідносинам із ТОВ «АТ «Каргілл» та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин. Даний вирок доводить лише винні дії засудженого ОСОБА_3 при створенні та реєстрації ТОВ «Алген» та факт відсутності мети займатися діяльністю товариства, однак це не може беззаперечно свідчити про відсутність реально здійснених господарських операцій за вказаними договорами від імені товариства іншими уповноваженими особами.

Згідно залученого до матеріалів справи висновку експертів від 27.11.2015 №11635/21012-21014/15-45, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, надані на дослідження документи в їх сукупності свідчать про здійснення господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «АТ «Каргілл» ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген» та ФГ «Литвин Іван Віталійович» в період з грудня 2011 року по березень 2013 року, як наслідок, витрати, сформовані ТОВ «АТ «Каргілл» у період з грудня 2011 року по березень 2013 року в сумі 9461005 грн. за такими операціями документально підтверджуються наявними у матеріалах справи первинними документами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на акти перевірки контрагентів позивача, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген» та ФГ «Литвин Іван Віталійович» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Агрофірма Сокільське», ТОВ «Алген» та ФГ «Литвин Іван Віталійович» та відсутності реального здійснення договорів, укладених між ними та позивачем.

Колегія суддів дійшла до висновку, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі первинних документів сформовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності наданих послуг (поставки товару) та проведення оплати за них, використання наданих послуг (товару) у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000014050 від 12.01.2015, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2017 - без змін.

Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна