Постанова № 72027893, 05.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року справа №408/2766/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2017 р. (складена у повному обсязі 20 жовтня 2017 року у смт. Біловодськ Луганської області) у справі № 408/2766/17-а (головуючий І інстанції Кускова Т.В.) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 04.07.2017 року звернулись до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, в якому просили визнати протиправним витяг з протоколу № 29 від 19.01.2017 року про відмову у призначенні їм щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеним особам відповідно до їхньої заяви від 26 грудня 2016 року; зобов’язати відповідача поновити їм виплату та виплачувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 грудня 2016 року (а.с. 1-4).

Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2017 р. у справі № 408/2766/17-а адміністративний позов задоволено.

Визнано дії Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області з приводу відмови у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, неправомірними.

Зобов’язано Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації відновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплати щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов’язано Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 грудня 2016 року.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 47-49).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що у червні 2016 року управлінням були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким була призначена та виплачена управлінням з червня по грудень 2016 року адресна допомога.

26.12.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з заявою про продовження виплати адресної допомоги.

Відповідно до постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» управлінням здійснено перевірку фактичного місця проживання/перебування позивача. В ході перевірки управлінням з’ясовано, що садовий/дачний будинок за адресою фактичного місця проживання належить ОСОБА_2

Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Комісією від 19.01.2017 року відповідно до протоколу № 29 прийнято рішення про відмову у призначенні/відновленні щомісячної адресної допомоги.

За таких обставин відповідач вважає, що ним не порушено постанову Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області позивачі просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 зареєстровані у м. Луганську, що підтверджується копіями паспортів серій ЕК № 105254, ЕК № 953311 (а.с. 7,13).

Позивачі взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками № 905006792 від 07.06.2016 р. та № 905006793 від 07.06.2016 р. Місце фактичної реєстрації зазначене: Луганська область, Станично-Луганський район, с/т «Озон», с. Пшеничне, вул. Сонячна, буд. 545 (а.с. 9, 15).

01.07.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме їй та її чоловіку – ОСОБА_2 (а.с. 74).

Рішенням відповідача від 16.08.2016 року допомогу внутрішньо переміщеним особам було призначено у розмірі 2014 грн. (а.с. 76).

03.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою № 2020 про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме: їй та її чоловіку – ОСОБА_2 (а.с. 77).

Управлінням соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області було повідомлено позивачів про те, що «згідно витягу з протоколу № 29 від 19.01.2017 року і на підставі п. 12 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджена постановою КМУ від 08.06.2016 року» їм призупинено призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Дата повідомлення на листах не вказана (а.с. 10,16).

Відповідно до витягу з протоколу № 29 від 19.01.2017 року засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам згідно акту обстеження та на підставі п. 6 постанови КМУ України від 01.10.2014 року № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення розташоване в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України, призупинено соціальні виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 80).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником садового будинку загальною площею 67,4 кв.м., що розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, Вільхівська сільська рада, «Озон» садове товариство Вільхівський дачний масив, вул. Сонячна, буд. 545 (а.с. 17).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо призупинення соціальних виплат позивачам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п. 2, 3 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 1-2 ст. 4).

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї.

За унормуванням п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, в тому числі, входить м. Луганськ Луганської області та с. Пшеничне (Вільхівська сільська рада) Станично-Луганського району Луганської області.

Таким чином, у власності позивачів перебуває будинок, який розташовано в населених пунктах, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Згідно із Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На даний час АТО триває, рішення про її припинення не прийнято.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року, місто Луганськ та с. Пшеничне (Вільхівська сільська рада) включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Таким чином, оскільки на час звернення позивачів з заявою м. Луганськ та с. Пшеничне (Вільхівська сільська рада) Луганської області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне позивачу на праві власності житло, що розташоване за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, Вільхівська сільська рада, «Озон» садове товариство Вільхівський дачний масив, вул. Сонячна, буд. 545, не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачам в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 370 затверджено зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 і від 22 вересня 2016 р. № 646 у наступній редакції:

1. У Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505:

1) абзаци перший і другий пункту 2 замінити абзацами такого змісту:

“2. Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі — уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085.

Дана постанова набрала чинності з 03.06.2017 року і не може бути застосована до спірних правовідносин, що виникли у січні 2017 року (дія нормативно-правового акту в часі).

Разом з тим, з постанови Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2017 року вбачається, що відповідача зобов’язано виплатити позивачам щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26 грудня 2016 року.

Однак, з заявою № 2020 ОСОБА_1 звернулась до відповідача про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг 03.01.2017 року, а не 26.12.2017 року, що є підставою для зміни судового рішення згідно статті 317 КАС України.

Враховуючи викладене, у зв’язку з правильним по суті вирішенням справи, але із помилковим застосуванням норм процесуального права в частині дати виплати щомісячної адресної допомоги, керуючись статтями 205, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області – задовольнити частково.

Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2017 р. у справі № 408/2766/17-а – змінити.

В четвертому абзаці резолютивної частини постанови Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2017 р. у справі № 408/2766/17-а слова та цифри «26 грудня 2016 року» замінити на слова та цифри «03 січня 2017 року».

Повне судове рішення складено 05 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3