Ухвала суду № 72027881, 05.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року справа №234/17824/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 234/17824/17 (головуючий I інстанції Ткачова С.М.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) 17.11.2017 року звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії з березня 2016 року та зобовязати відповідача поновити нарахування та виплатити йому пенсію та заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року (а.с. 1-5).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 234/17824/17 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху для надання доказі, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, квитанції, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 640 грн. та надання доказів поважності пропуску строку звернення до суду (а.с. 13-14).

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

31 січня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача від відповідача, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу – без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

17 листопада 2017 року позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії з березня 2016 року та зобов’язати відповідача поновити нарахування та виплатити йому пенсію та заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року.

Також позивачем була подана заява про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору (а.с. 6).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 234/17824/17 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху для надання доказів, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, квитанції, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 640 грн. та надання доказів поважності пропуску строку звернення до суду (а.с. 13-14).

Залишаючи позовну заяву без руху з підстав несплати судового збору, суд виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували його неспроможність сплати судового збору на момент подання заяви.

Колегія суддів не згодна з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України (в редакції на момент розгляду позовної заяви місцевим судом) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою та з березня 2016 року не отримує пенсію, у зв’язку з чим і звернувся до суду з позовом (а.с. 7, 10).

Зазначені обставини є достатніми підставами для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З позовної заяви вбачається, що позивачем конкретизовано позовні вимоги та останній просить витребувати у відповідача відомості про щомісячну сплату на його користь пенсії у 2016-2017 роках, а також про причини та підстави несплати йому пенсії з березня 2016 року, копію рішення тощо.

Разом з тим, зазначені обставини судом першої інстанції не були взяті до уваги і не були вирішені процесуально до постановлення ухвали про залишення без руху.

Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року) передбачено, що cуддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Тобто, суд першої інстанції повинен на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановити дату (час), коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права; встановити дату (час), коли особа звернулася до суду (подала позов); зясувати, чи в межах передбаченого законодавством строку особа звернулася до суду; якщо строк звернення порушено, з'ясувати причини пропуску цього строку та визначити, чи є ці причини поважними.

Суд першої інстанції, залишаючи позовні вимоги без руху для надання доказів поважності пропуску строку звернення до суду виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав у березні 2016 року, а з позовом до суду звернувся у листопаді 2017 року, однако доказів в обгрунтування поважності причин пропуску строку до суду не надав та клопотання про його поновлення не заявив.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Враховуючи, що пенсія за віком за нормами ст. 1 Закону № 1058 - є виплатою довічною, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що ним не було пропущено строку звернення до суд у першої інстанції.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсійним органом рішення про припинення виплати позивачем з підстав, передбачених ст. 49 Закону № 1058 не приймалось, а за правилами ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 виплата пенсії за минулий час будь-яким строком не обмежується, то позивачем не було порушено строку звернення до суду.

Таким чином, суд першої інстанції помилково залишив без руху позовну заяву ОСОБА_2

При цьому, суд вважає що розгляд даної справи підсудний ОСОБА_1 окружному адміністративному суду, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

За приписами ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Частиною 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Зі змісту ч. 1 ст. 318 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 20, 22, 23, 33, 292, 308, 311, 315, ст. 317, 318, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 234/17824/17 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

Повний текст виготовлений 05 лютого 2018 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3