Ухвала суду № 72027072, 06.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2018 р. м. Чернівці справа № 824/126/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали скарги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, в якому просить скасувати, як незаконну та необґрунтовану постанову старшого державного виконавця Нестерюк О.М. від 28.03.2017 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, всупереч ч. 2 ст. 160 КАС України, позивач звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно із змісту адміністративного позову, позивач в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта та номери засобів зв'язку.

Крім того, позивач не зазначив найменування сторони (відповідача), його місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не зазначив статус зацікавлених осіб, яких вказав в позовній заяві.

Положення п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначаються - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

В супереч наведеної норми, в позовній заяві відсутнє обґрунтування позивачем порушення оскаржуваною постановою його прав, свобод та інтересів.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.

Судом також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надано, а також не зазначено причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог:

- докази набрання ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2018 р. у справі № 824/1031/17-а законної сили;

- докази ознайомлення 24.11.2017 р. його представника з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк" та отримання ним 24.11.2017 р. копії оскаржуваної постанови від 28.03.2017 р.;

- постанову головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій від 28.09.2017 р. про повернення виконавчого документу;

- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2017 р.;

- докази знаходження житлового будинку, який описано оскаржуваною постановою, в іпотеці;

- докази ознайомлення його представника ОСОБА_3 30.03.2017 р. з матеріалами виконавчого провадження № 44985549 у Вижницькому районному відділі виконавчої служби та отримання копії нотаріального напису № 4563 від 23.10.2009 р.;

- довіреність на уповноваження ОСОБА_3 діяти в його інтересах;

- нотаріальний напис № 4563 від 23.10.2009 р. виданий приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О.;

- докази розгляду його скарги щодо вчинення виконавчого напису Головним територіальним управлінням юстиції у Чернівецькій області;

- докази звернення 04.12.2017 р. до Вижницького районного суду Чернівецької області із скаргою на дії державного виконавця;

- ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2017 р. про повернення скарги.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з поданої скарги, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Отже, при поданні позову до суду позивачу, як фізичній особі, необхідно було сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 704,80 грн.

Однак, позивач не сплатив судовий збір за поданий до суду позов, а також не надав документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України. Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В поданій до суду скарзі, позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій Нестирюк О.М. від 28.09.2017 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника. В скарзі позивач вказує, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо тільки 24.11.2017 р., після чого звернувся із скаргою до Вижницького районного суду Чернівецької області із скаргою на дії державного виконавця, яку 07.12.2017 р. повернуто.

Однак, в скарзі позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 31.01.2018 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду. Крім того, позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин. Натомість, позивач обмежився констатуванням даної обставини та тільки зазначив в скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява (скарга) буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький