Ухвала суду № 72026957, 06.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1030/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистеми України" до Новодністровської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Гравітон", про скасування рішення.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосистеми України" (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Новодністровської міської ради (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Гравітон" (далі - третя особа ), в якому просив:

- визнати неправомірними та скасувати рішення конкурсної комісії з вибору керуючої компанії індустріальним парком "Новодністровськ" від 05.07.2017 року зазначеного в протоколі № 2 засідання конкурсної комісії з вибору керуючої компанії індустріальним парком "Новодністровськ";

- визнати неправомірним та скасувати рішення Новодністровської міської ради № 158 від 10 липня 2017 року згідно якого ПАТ "Гравітон" затверджено, як переможця конкурсу з вибору керуючої компанії індустріальним парком "Новодністровськ" у м. Новодністровськ;

20 грудня 2017 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 23 січні 2018 року.

23 січня 2018 року ухвалою суду відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідача та третьої особи, з причин неможливості прибути в судове засідання та призначено наступне підготовче засідання у даній справі на 12:00 год. 06 лютого 2018 року (а.с.70-73).

В призначене судове засідання 06 лютого 2018 року представник позивача та третьої особи повторно не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату і час судового засідання та не повідомили про причину неявки.

06 лютого 2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі, яке обґрунтовано тим, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, вважає що справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Також просив, дане клопотання розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведених норм, суд вважає за можливе вирішити клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі за відсутності всіх учасників справи в порядку письмового провадження.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті заявленого клопотання.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України ), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського Процесуального Кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про індустріальні парки» ініціаторами створення індустріальних парків можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні або фізичні особи, які мають право на створення індустріальних парків на землях державної, комунальної чи приватної власності згідно з цим Законом.

Частиною 4 ст.14 та ч.11 ст.19 цього ж Закону визначено, що рішення про створення індустріального парку є підставою для укладення договору про створення та функціонування індустріального парку між ініціатором створення та керуючою компанією індустріального парку.

Ініціатор створення укладає договір з переможцем конкурсу про створення та функціонування індустріального парку після погодження всіх умов договору, але не пізніше десяти робочих днів з дня визначення переможця конкурсу.

З аналізу наведених вище норм та обставин справи вбачається, що спір, який виник між позивачем та відповідачем за участі третьої особи, виник у зв'язку з укладенням правочинів з питань господарської діяльності вказаних вище суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає до задоволення повністю, оскільки юрисдикція адміністративного суду, незважаючи на суб'єктний склад з участю органу місцевого самоврядування не поширюється предметно на правовідносини в даній справі, а відтак цей спір має вирішуватися у порядку господарського судочинства.

На підставі наведеного та керуючись статтями 194, 205, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі задовольнити повністю.

2. Закрити провадження в адміністративній справі №824/1030/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистеми України" до Новодністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Гравітон".

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

З урахуванням особливостей оскарження рішення суду, визначених згідно з п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Боднарюк О.В.