Рішення № 72026610, 05.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6244/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства “Будівельна ОСОБА_1” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Будівельна ОСОБА_1” звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р., визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні від 09.11.2017р. № UA500030/2017/00315.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що Одеською митницею ДФС було прийнято рішення №UА500030/2017/000039/2 від 31.10.2017 р. про коригування митної вартості товарів із яким позивач не погоджується у повному обсязі. Так, позивач зазначив, що ПП “Будівельна ОСОБА_1” відповідачу 30.10.2017р. була надіслана заява №171030-5т щодо розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення разом з МД №UA500030/2017/016263, вказаних у повідомленні митниці, якою на зауваження відповідача повідомлялося, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2017р. № 425820170000804788 зазначений номер контейнеру, та номер букінгу, що співпадає з номером коносаменту і за цими даними можливо встановити відповідність даного документу з партією товарів, а також те, що документи підписуються віддалено, потім направляються адресату засобами пошти (чи перевізників) і в контракті між САВМ Trading та ПП «Будівельна ОСОБА_1», і в інвойсі, вказано, що пакування включено до ціни товару. Крім того, позивач зазначив, що 30.10.2017р. ним були надані зауваження до акту про проведення огляду товарів №UA 500030/2017/016263 від 28.10.2017р. Позивач наголосив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є недостатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. При цьому, Одеська митниця ДФС на підставі відомостей з бази даних ПІК «Інспектор- 2006» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) встановила, що митна вартість товарів є вищою від задекларованих позивачем, а відомості які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Водночас, позивач наголошував, що ціна на сталь оцинковану на ринку коливається, а тому обставини, за яких будо придбано ідентичний товар за митними деклараціями не відповідають обставинам, за яких було придбано товар позивача. У зв'язку із цим, на думку позивача, визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ПП“Будівельна ОСОБА_1 База”з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, зазначивши, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД№UA500030/2017/016263, було встановлено спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками "105-2" (необхідність здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та "106-2" (необхідність витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) щодо можливого заниження митної вартості товарів. Крім того, під час візуального контролю поданих разом з МД документів було встановлено, що ці документи містять розбіжності, зокрема у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2017р. №425820170000804788 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; усі товаросупровідні документи, на підставі яких здійснювалася купівля товарів, як посередником у виробника, так і продаж підприємством-посередником САВМ TRADING товарів ПП "Будівельна оптова база", мають ідентичні номер та дату (№ XF170830W1 від 30.08.2017р.), а саме інвойсів, пакувального листа, контрактів, специфікації. Вказані документи, виходячи з їх змісту, підписувались як на території Китаю, так і на території Сполучених Штатів Америка, і в Україні в один і той же день одними і тими ж особами (контрагентами) і відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані вари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або відлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Таким чином, на думку позивача, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Представник відповідача зазначив, що вказані обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. На вказану вимогу митниці декларантом позивача 30.10.2017р. надано до митниці заяву №171030-5т, у якій останній надав пояснення та незгоду з виявленими розбіжностями, а також повідомив про відмову надавати будь-які інші документи. За результатом проведених консультацій між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС, за результатами якого встановлено, що рівень митної вартості товару №1 "Мішки пакувальні, плетені з поліпропіленових стрічок - синтетичного текстильного матеріалу" становить 2,03 долара США за кг нетто (МД від 24.08.2017 № UA500030/2017/12499), що є вищою, ніж митна вартість, заявлена декларантом - 1,568 долара США за кг нетто, у зв’язку з чим, у відповідності до положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2017 №UA500030/2017/000039/2.

26.12.2017р. до суду надійшла відповідь на відзив, згідно представник позивача зазначив, що, на його думку, витребування додаткових документів без врахування ч. 2 ст. 53 МК України свідчить про порушення відповідачем положень ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, а також, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні усунути відповідні сумніви. Водночас, позивач вважає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови у митному оформленні товару. А також, на думку позивача, не можуть бути прийняті до уваги посилання відвідана на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, які переміщуються через митний контроль України, так як при визначенні митної вартості відповідач повинен керуватися нормами Митного законодавства.

09.01.2018р. до суду надійшли заперечення відповідача проти відповіді на відзив, згідно яких представник відповідача, посилаючись на практику Верховного суду України зазначав, що правова позиція Одеської митниці ДФС відповідає практиці вказаного суду, а Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, які переміщуються через митний контроль України ґрунтуються на положеннях Митного кодексу України та не суперечить цим положенням.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

30.08.2017р. між позивачем та САБМ Трейдинг (Калифорния, США) було укладено договір (контракт) №ХF170830WI, за умовами якого продавець продає, а покупець придбаває на умовах вказаних у договорі плетенні поліпропиленові мішки, у кількості, асортименті і за цінами, зазначеними у вказаному контракті (а.с.13-17).

Відповідно до п.3,4,6 вказаного контракту №ХF170830WI від 30.08.2017р. повна сплата повинна бути вчинена після приходу товару у порт призначення до 10.11.2017р. Товар має бути доставлений в експортній упаковці, яка відповідає технічним умовам і забезпечує цілісність товару при транспортуванні. Умови поставки CFR Одеса, Україна.

Як свідчать матеріали справи, 24.10.2017р. декларантом ПП “Будівельна ОСОБА_1” було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500030/2017/016263 для здійснення митного оформлення товару мішки пакувальні, плетенні з поліпропіленових стрічок-синтетичного текстильного матеріалу, в тюках: - із первинної сировини розміром 75*50 см. 280000шт.; -із первинної сировини розміром 100*50см. 215000шт; -із первинної сировини розміром 90*50см. 80000шт.(а.с.105-106)

31.10.2017р. Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500030/2017/000039/2.(а.с.101-102)

Разом з тим, Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500030/2017/00315, яким ПП “Будівельна ОСОБА_1” відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.(а.с.103-104)

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів 500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р., воно було прийнято відповідачем у зв’язку із спрацювання профілів ризику "105-2" та "106-2" щодо можливого заниження митної вартості товарів та відповідно до ч.1 ст.337 Митного кодексу встановлено, що подані підприємством документи містять розбіжності:- у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 05.09.2017р. №425820170000804788 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; усі товаросупровідні документи, на підставі яких здійснювалася купівля товарів, як посередником у виробника, так і продаж підприємством-посередником САВМ TRADING товарів ПП "Будівельна оптова база", мають ідентичні номер та дату (№ XF170830W1 від 30.08.2017). Вказане стосується інвойсів, пакувального листа, контрактів, специфікації. Вказані документи, виходячи з їх змісту, підписувались як на території Китаю, так і на території Сполучених Штатів Америка, і в Україні в один і той же день одними і тими ж особами (контрагентами); відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. За таких обставин у митного органу виникли підстави вважати, що у наданих документах зазначені недостовірні відомості, що потребують уточнення. З огляду на викладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларанта або уповноважену особу зобов’язано (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі документи, як: -виписку з бухгалтерської документації; - каталоги виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та (або) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. 30.10.2017р. надано до митниці заяву від 30.10.2017 № 171030-5т, у якій надав пояснення та незгоду з виявленими розбіжностями, а також повідомив про відмову надавати будь-які інші документи. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС та встановлено, що по товару № 1 "Мішки пакувальні, плетені з поліпропіленових стрічок - синтетичного текстильного матеріалу" митна вартість становить 2,03 долара США за кг нетто (МД від 24.08.2017р. №UA500030/2017/12499), що є вищою, ніж митна вартість, заявлена декларантом - 1,568 долара США за кг нетто.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 23, 24 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, зазначених у ч.3 ст.53 Митного кодексу України (розбіжності у документах, ознаки підробки документів, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

Як вбачається з п.33 рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р. у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 05.09.2017р. №425820170000804788 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; усі товаросупровідні документи, на підставі яких здійснювалася купівля товарів, як посередником у виробника, так і продаж підприємством-посередником САВМ TRADING товарів ПП "Будівельна оптова база", мають ідентичні номер та дату (№ XF170830W1 від 30.08.2017), зокрема це стосується інвойсів, пакувального листа, контрактів, специфікації. Вказані документи, виходячи з їх змісту, підписувались як на території Китаю, так і на території Сполучених Штатів Америка, і в Україні в один і той же день одними і тими ж особами (контрагентами); відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або відлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

У зв’язку із виявленими розбіжностями декларанту було запропоновано надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та(або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

30.10.2017р. ПП "Будівельна оптова база" надано до митниці заяву від 30.10.2017 №171030-5т щодо розбіжностей і документів, поданих до митного оформлення разом з МД, вказаних у повідомленні митниці від 24.10.2017р., зазначивши в ній, що в наданій до митного оформлення копії митної декларації відправлення від 05.09.2017р. №425820170000804788 зазначений номер контейнеру та номер букінгу, що співпадає з номером коносаменту і що за цими даними можна встановити відповідність даного документу з партією товарів; документи підписуються відділено, потім направляються адресату засобами пошти (чи перевізниками); в контракті між САВМ Трейдинг та ПП"Будівельна оптова база" і в інвойсі, вказано, що пакування включено до ціни товару. Разом з тим, зазначивши, що ніякі документи подавати не будуть.

У зв’язку із викладеним, відповідачем згідно рішення про коригування митної вартості товарів від №500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р. було скориговано митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно з ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Суд не погоджується із посиланням Одеської митниці ДФС у рішенні про коригування митної вартості товарів від №500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р., що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або відлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, що спростовується п.2.2 контракту ХF170830WІ, яким визначено, що вартість упаковки включена у вартість товару.

Водночас, судом встановлено, що у митній декларації країни відправлення від 05.09.2017р. №425820170000804788 (а.с.112) не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється та товаросупровідні документи, на підставі яких здійснювалася купівля товарів, зокрема інвойс (а.с.109), пакувальний лист (а.с.110), контракт (125-129), мають ідентичні номер та дату (№ XF170830W1 від 30.08.2017) та документи, виходячи з їх змісту, підписувались як на території Китаю, так і на території Сполучених Штатів Америка, і в Україні в один і той же день одними і тими ж особами (контрагентами).

За таких обставин, та з урахуванням того, що декларантом ПП "Будівельна оптова база" не було надано витребуваних митницею документів, з метою спростування того, що надані разом із митною декларацією документи містять недостовірну інформацію та підтвердження заявленої митної вартості товару, за результатами проведеної процедури консультацій між декларантом та митним органом було обрано резервний метод визначення митної вартості .

Враховуючи, що заявлений декларантом метод визначення митної вартості товарів не міг бути прийнятий у зв’язку з не підтвердженням декларантом його документально, суд приходить висновку, що Одеською митницею ДФС було обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

З урахуванням викладеного та обґрунтованої відповідачем неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товару, заявленого позивачем до митного оформлення, рішення про коригування митної вартості товарів Одеською митницею ДФС №500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р., митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, встановленого за даними АСМО «Інспетор» та ЄАІС ДФС, митне оформлення якого вже здійснене за МД від 24.08.2016р. №500030/2017/12499.

За таких обставин, суд вважає, що, оскаржені ПП “Будівельна ОСОБА_1” рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000039/2 від 31.10.2017р. та картка відмови у митному оформленні від 09.11.2017р. № UA500030/2017/00315 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Приватного підприємства “Будівельна ОСОБА_1” задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Будівельна ОСОБА_1” - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.