Ухвала суду № 72025158, 05.02.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №649/762/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мамаєв В.А.

Провадження №11-кп/791/184/18 Доповідач: Коровайко О.І.

У Х В А Л А

іменем України

05 лютого 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого судді Коровайка О.І.,

суддів Калініченка І.С., Красновського І.В.,

секретаря Зими Я.А.,

за участю прокурора Безушко Т.Г.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні матеріали кримінального провадження №12016230110000202 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Великолепетиського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою суду першої інстанції прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

Повертаючи прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції послався на те, що він не відповідає вимогам ст. 91, п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення є неконкретним, яке не містить вказівки на те, в чому полягає істотна шкода, що є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України. Також, обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Крім того, правова кваліфікація дій обвинуваченого не містить кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення, оскільки вказана за трьома окремими складами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КПК України. Зазначені недоліки порушують право обвинувачених на захист та виключають можливість прийняття судом законного рішення у справі.

В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з рішенням суду, посилається на те, що суд безпідставно повернув прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки його складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, у ньому викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, відображено фактичні обставини кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), розмір істотної шкоди, завданої злочином. При цьому суд удався до оцінки змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, чим вийшов за межі своїх повноважень. З цих підстав просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність задоволення апеляційної скарги, доводи захисника, які він виклав у своїх запереченнях, в яких по суті заперечує у задоволенні апеляційної скарги, при цьому у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимогам кримінального процесуального закону та порушення права обвинувачених на захист не відповідає фактичним даним кримінального провадження та є помилковим.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину та передає його до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України, тобто є процесуальним документом, яким закінчується досудове розслідування, а обвинувачення особи пов’язується з моментом складання обвинувального акту.

На думку колегії суддів, за даними кримінального провадження, зокрема обвинувального акту щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК України, тобто обвинувальний акт містить як формулювання обвинувачення, так і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору як необхідно викласти формулювання обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2, ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.249 України. В обвинувальному акті викладене те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим.

Посилання суду першої інстанції на те, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 є неконкретним, в якому не зазначено, в чому полягає істотна шкода, та не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, а правова кваліфікація дій обвинувачених не містить кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення, що порушує право обвинувачених на захист, не відповідає дійсності, оскільки обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, його правову кваліфікацію (ч.1 ст.249 КК України), де зазначено, якими саме діями обвинувачені завдали істотну шкоду та її загальний розмір, спосіб вчинення ними злочину, що в повній мірі дає змогу зрозуміти дії обвинувачених в даному кримінальному провадженні та не свідчить про порушення їх права на захист.

При цьому суд першої інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду України, зазначений у його ухвалі від 24.11.2016 року, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов’язується з моментом складання обвинувального акту, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. При цьому важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Конкретність викладення фактичних обставин у даному проваджені, а, отже, й формулювання обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не викликає сумнівів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно повернуто обвинувальний акт із зазначених вище підстав, оскільки з його змісту випливає, що в ньому конкретно та повно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, тобто прокурором сформульовано обвинувачення та дано правову кваліфікацію вказаного злочину, які дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що ніяким чином не перешкоджає суду розглянути справу по суті та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім того, при отриманні копії обвинувального акту, складеного слідчим та затвердженого прокурором, обвинувачені та їх захисник не заявляли про порушення права обвинувачених на захист із зазначених вище питань.

Отже, суд удався до оцінки змісту фактичних обставин кримінального провадження, правової кваліфікації злочину, які прокурор вважає встановленими, чим вийшов за межі своїх повноважень, тоді як під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України.

Також, поза увагою суду залишено висновки і мотиви, з яких було скасовано попереднє судове рішення цього ж суду від 27.09.2017 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 з аналогічних підстав, зазначені в ухвалі апеляційного суду Херсонської області від 13.11.2017 року, які є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді відповідно до вимог ч.3 ст. 415 КПК України, яких при новому розгляді судом першої інстанції дотримано не було.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 411, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.

Ухвалу Великолепетиського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2017 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, – скасувати.

Призначити новий розгляд у Великолепетиському районному суді Херсонської області кримінального провадження №12016230110000202 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

___ ______ ______

(ОСОБА_4І.) (ОСОБА_5С.) (ОСОБА_6В.)