Ухвала суду № 72023178, 25.11.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35348/14-к

Провадження № 1-кс/761/14115/2014

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участю секретаря Шніт О.М., прокурора Кушніра О.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014100100013083, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, який має середню освіту, офіційно не працює, у шлюбі не перебуває, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 29.03.2006 Києво-Святошинським районним судом Київської обл. за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 25.11.2009 Конотопським міськрайонним судом Сумської обл. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва Кушніром О.В. клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Холодок Є.О. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину за ч.2 ст.186 КК України за наступних обставин.

23.11. 2014 приблизно о 17.20 год. ОСОБА_2, проходячи повз будинок АДРЕСА_2, звернув увагу на салон краси «ІНФОРМАЦІЯ_2», який знаходиться на першому поверсі вказаного будинку. Зайшовши до салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_2 побачив ноутбук «Samsung» та оптичний маніпулятор фірми Logitech. У зв'язку з цим у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_2 почав від'єднувати зарядний пристрій від ноутбука. В цей час злочинні дії ОСОБА_2 були викриті працівником салону ОСОБА_5, яка висловила йому свою вимогу їх припинити та залишити ноутбук. Однак, ОСОБА_2, розуміючи, що його злочинній дії викриті, не зупинився та навпаки продовжуючи їх, діючи відкрито, повторно викрав чуже майно на загальну суму 5450 грн.

Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, однак в подальшому був затриманий одним із відвідувачів салону краси ОСОБА_6

23.11.2014 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України, 24.11.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що належну процесуальну поведінку здатен забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також визначений перелік ризиків, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення даних норм у їх зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення беззаперечного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Зокрема, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції. Обґрунтованою є підозра у вчиненні кримінального злочину, яка передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом та зазначених слідчим ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, підозрюваний може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Також підтверджується матеріалами клопотання ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будь-якого легального джерела доходів підозрюваний не має, раніше вчиняв корисливі злочини.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 2 статті 186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується на строк досудового розслідування.

ОСОБА_2 затриманий 23.11.2014, отже двохмісячний строк досудового розслідування закінчується 23.01.2015.

Таким чином, строк тримання під вартою не може виходити за межі вказаної дати.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Холодок Є.О. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити по 21 січня 2015 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі сорока розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Холодок Є.О., прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч