Ухвала суду № 72023102, 13.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30156/14-к

Провадження № 1-кс/761/11854/2014

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2014 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участю секретаря Шніт О.М., прокурора Мурачова Р.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014100100005470, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Рені Одеської області, молдован, громадянин України, який у шлюбі не перебуває, має неповну середню освіту, офіційно не працює, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, постійного місця проживання не має, у силу ст.89 КК України не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва Харченком Д.О. клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Коструб І.С. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.05.2014 ОСОБА_2, перебуваючи на території ТОВ «Євротрансбуд», вирішив таємне викрасти чуже майно.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_2 проник до приміщення контрольно - пропускного пункту ТОВ «Євротрансбуд» та, діючи таємно, викрав ноутбук марки «ACER ASPIRE», вартістю 3998 грн., який належав ОСОБА_6

Після вчинення злочину підозрюваний з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_2 перебував у розшуку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, не має постійного місця проживання та джерела доходів, вважає, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання, покладаючись на рішення суду.

Захисник заперечував проти обрання до ОСОБА_2 зазначеного запобіжного заходу, оскільки, на його думку, відсутні передбачені для цього підстави.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також визначений перелік ризиків, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення даних норм у їх зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення беззаперечного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції. Обґрунтованою є підозра у вчиненні кримінального злочину, яка передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом та зазначених слідчим ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_2 на виклики до слідчого не з'являвся, у зв'язку з чим ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2014 надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановою слідчого від 11.08.2014 досудове розслідування зупинено, оголошений розшук підозрюваного.

Крім того, підозрюваний постійного місця проживання не має, веде бродяжницький спосіб життя, офіційно не працевлаштований.

Зазначені обставини у сукупності з покаранням, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину свідчать про обґрунтованість вказаного стороною обвинувачення ризику.

Також підтверджується матеріалами клопотання ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будь-якого легального джерела доходів підозрюваний не має, веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція частини 3 статті 185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_2, передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується на строк досудового розслідування.

ОСОБА_2 про підозру оголошено 19.06.2014, досудове розслідування зупинене 11.08.2014, строк досудового розслідування прокурором не продовжувався. Отже двохмісячний строк досудового розслідування закінчується 20.10.2014.

Таким чином, строк тримання під вартою не може виходити за межі вказаної дати.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Коструб І.С. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити по 20 жовтня 2014 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Коструб І.С., прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч