Постанова № 72022, 07.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.08.06 Справа № 10/393н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/393н-ад за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор - транс", м. Луганськ

до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

Представники сторін:

від позивача –Щербак М.Ф. (дов. № б/н від 31.01.2006.), Борискін В.І. (дов. № б/н від 31.01.2006.)

від відповідача – Зіньков Д.О. (дов. № 1 від 10.01.2006.), Шемеляк Р.В.. (дов. № 8221/10 від 20.06.2006.),

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні здійснювалась звукова фіксація судового процесу.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.07.2006. до 07.08.2006.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсними податкового повідомлення № 0000031601 від 16.01.2003р. та № 0002261601 від 14.03.2005р., винесених ДПІ у Артемівському районі м. Луганська; визнати суму донарахованого земельного податку у розмірі 9573 грн. 96 коп. та суму штрафних санкцій у розмірі 917 грн. 12 коп. неправомірно донараховану.

Заявлені клопотання про витребування у відповідача:

- податкової справи в копіях для приєднання до матеріалів справи;

- податкове повідомлення –рішення № 0000031601 від 16.01.2003р.;

- податкове повідомлення –рішення № 0002261601 від 14.03.2005р.;

- акт № 77 від 20.12.2002р.;

- акт № 66/15-03-3091872 від 11.03.2005р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення, допущені відповідачем в процесі проведення перевірок.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 06.07.2006р. № 9258/9/10 заперечує проти позову та просить відмовити у задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Фактичні обставини, що стосуються предмета доказування по даній справі вже досліджувались і були встановлені при розгляді господарських справ і відповідно до ст. 72 п. 1 КАСУ не потребують доказування.

Зокрема, 28.12.1999 року між Закритим акціонерним товариством “Кондитерська фабрика “А.В.К.” (далі –ЗАТ “КФ “А.В.К.”) та ТОВ “Віктор-Транс” укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна,121 та розташовані на земельній ділянці площею 0,9875 га.

Вказану земельну ділянку ЗАТ “КФ “А.В.К.” отримало у постійне користування на підставі рішення Луганської міської ради від 17.11.1993 року №47/2 (із змінами, внесеними до нього рішенням виконкому тієї ж ради від 18.04.97 року №139/52).

28.12.1999 року, після укладення вищезгаданого договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості, ЗАТ “КФ “А.В.К” передало їх покупцеві, про що того ж дня складено акт прийому-передачі.

Рішенням виконкому Луганської міськради від 24.11.2000 року №395/28 право постійного користування вищезгаданою земельною ділянкою для ЗАТ “КФ “А.В.К.” було припинено та одночасно таке право було надане покупцеві –ТОВ “Віктор-Транс”.

З огляду на цю обставину відповідач вважає, що він земельний податок повинен сплачувати, починаючи з 24.11.2000 року, а не з моменту фактичного початку користування земельною ділянкою, тобто з 28.12.1999 року.

За час, що минув після укладення договору купівлі-продажу від 28.12.1999 року - до 24.11.2000 року, продавцеві –ЗАТ “КФ “А.В.К.” - було нараховано за користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості, куплені ТОВ “Віктор-Транс” та фактично йому передані 28.12.1999 року, - земельний податок у сумі 9383,86 грн., який фактично ЗАТ був сплачений у сумі 9380,80 грн. (рішення арбітражного суду від 03.07.2001 року, справа №18/201).

Рішенням суду від 09.10.2002 року (справа №4/316): суд визнав, що право користування спірною земельною ділянкою з боку ЗАТ “КФ “А.В.К.” припинено з 28.12.1999 року, - тобто дня продажу та фактичної передачі новому власнику –ТОВ “Віктор-Транс” об'єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці площею 0,9875 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна,121.

Це рішення суду набрало чинності та виконане у встановленому законом порядку.

ДПІ у Артемівському районі міста Луганська, в період з 13 по 20.12.2002 року здійснила тематичну перевірку додержання ТОВ “Віктор-Транс” у своїй діяльності вимог чинного законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати податку на землю за період з 01.01.2000 року по 20.12.2002 року, - за результатами якої 20.12.2002 року нею складено акт №77.

Згідно акту ТОВ “Віктор-Транс” за період з 01.01.2000 року по 23.11.2000 року донараховано земельного податку на суму 9171,15 грн. та штрафні санкції у сумі 917,12 грн. за несвоєчасну сплату земельного податку за період з 30.05.2002 року по 01.07.2002 року.

16.01.2003 року за результатами вищезгаданої перевірки ДПІ у Артемівському районі міста Луганська винесено повідомлення-рішення №0000031601/0, згідно якого визначено податкове зобов’язання із земельного податку на суму 9171,15 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 917,12 грн.

На підставі акту перевірки №66/15-03-30091872 від 11.03.2005 року, здійсненої ДПІ у Артемівському районі м. Луганська у ТОВ „Віктор-Транс”, було винесено податкове повідомлення-рішення №0002261601/0 від 14.03.2005 року, яким на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі –Закон 2181) за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 402 грн. 81 коп.

З огляду положення ст. 72 п. 1 КАСУ суд визнає доведеним податковим органом правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень –рішень.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 07.08.2006. і постановив відмовити в задоволені позову.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.08.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова в повному обсязі складена 14.08.2006.

Суддя Т.М.Мінська