Ухвала суду № 72020832, 06.04.2012, Апеляційний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.,

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Сенчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 08 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_3 «Датагруп» до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Датагруп» про визнання попереднього договору недійсним, стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

10 липня 2008 року ОСОБА_3 «Датагруп» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів. В обґрунтування позову позивач вказав, що 05 вересня 2008 року уклав з ОСОБА_2 попередній договір №3/ІБ про купівлю - продаж корпоративних прав ТОВ «Інтелком-Буд». За умовами цього договору сторони зобов’язались укласти договір купівлі – продажу корпоративних прав цього товаривства до 30 жовтня 2008 року. На підтвердження чого позивачем було здійснено попередній платіж у розмірі 24 200 гривень.

Оскільки, в установлений попереднім договором строк, основний договір купівлі – продажу корпоративних прав укладено не було, позивач ОСОБА_3 «Датагруп» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти основного боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 26 281,20 гривень, 3% річних від суми прострочення, що складає 413,72 гривень, та судові витрати.

ОСОБА_2 позов не визнав та 23 листопада 2009 року надав до суду зустрічний позов, в якому просив попередній договір №3/ІБ від 05 вересня 2008 року вважати недійсним з 15 листопада 2009 року та стягнути з ОСОБА_3 «Датагруп» на його користь грошові кошти основного боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 253 179,60 гривень, 3% річних від суми прострочення, що складає 6 175,97 гривень, відшкодувати витрати на сплату державного мита у розмірі 2 593,56 гривень, та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 первинний позов не визнав, зустрічну позовну заяву підтримав.

Справа розглядалась судами неодноразово, останнім рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 08 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 «Датагруп» задоволено у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 «Датагруп» та частково задовольнити зустрічний позов, стягнути з ОСОБА_3 «Датагруп» грошові кошти основного боргу, частково у розмірі 50% без нарахування витрат на сплату державного мита у сумі 1 700 гривень, індексу інфляції, 3% річних та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу - 120 гривень, у загальній сумі 121 000 гривень, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 і його пояснення на апеляцію та заперечення на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 «Датагруп» - ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів позовних заяв та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2008 року між відповідачем ОСОБА_2 як продавцем та ПАТ «Датагруп» як покупцем було укладено Попередній договір №3/ІБ щодо купівлі – продажу корпоративних прав ТОВ «Інтелком-Буд» в формі частки у статутному капіталі останнього в розмірі 242 000 гривень. Умовами попереднього договору встановлені істотні умови основного договору, в тому числі вартість корпоративних прав та порядок її оплати. Умовами договору передбачено здійснення позивачем попереднього платежу у розмірі 24 200 гривень. Позивач належним чином виконав своє зобов’язання та 24 вересня 2008 року перерахував грошові кошти у розмірі 24 200 гривень на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №15410 від 24 вересня 2008 року (т.1, а.с. 11).

Згідно до п. 4.5 попереднього договору позивач має право відмовитись від укладення основного договору купівлі – продажу за результатами проведеної перевірки підприємства. В тому випадку відповідач зобов’язаний повернути суму попереднього платежу, перерахованого йому позивачем відповідно до умов пп.2.2.1 попереднього договору протягом п’яти банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від позивача.

За результатами вивчення та перевірки підприємства, підприємством позивача було прийнято рішення про відмову від укладення основного договору та листом від 24 грудня 2008 року №5441 надіслано відповідачу ОСОБА_2 повідомлення про відмову від укладення основого договору купівлі – продажу корпоративних прав ТОВ «Інтелком-Буд» в формі частки у статутному капіталі останнього в розмірі 242 000 гривень з вимогою про повернення попереднього платежу в розмірі 24 200 гривень. При цьому, ПАТ «Датагруп» посилалось на: невідповідність фінансових показників та інших показників діяльності підприємства задекларованим на момент підписання попереднього договору; відсутності деяких належним чином оформлених дозвільних документів на об’єкти телекомунікацій, що експлуатуються підприємством; зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей; наявність фактів викревлення фінансової звітності.

Відповідно до умов попереднього договору, сторони домовились, що укладення основного договору повинно бути здійснено до 30 жовтня 2008 року.

Згідно ч.3 ст.635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Докази укладення основного договору в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.635 ЦК України та попереднього договору, у суду є підстави вважати, що попередній договір між сторонами припинив свою дію 30 жовтня 2008 року через не укладання сторонами основного договору.

Нормами цивільного законодавства не передбачено примус до виконання зобов’язання, що ґрунтується на попередньому договорі, зокрема укладення договору чи стягнення суми передбаченої для основного договору, якщо інше не передбачено самим попереднім договором (ст. 635 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідач ОСОБА_2 не повернув сплачені йому за попереднім договором грошові кошти і тим самим не виконав свої зобов’язання щодо повернення отриманої суми попереднього платежу, які встановлені попереднім договором. Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи апелянта ОСОБА_2 щодо правової природи отриманих ним грошових коштів як завдатку спростовуються Інструкцією обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ від 26.12.2003 року №242 затвердженої Наказом Державного казначейства України, авансові платежі грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, аванс – це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат.

Як визначено ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що позивач за зустрічним позовом не довів своїх позовних вимог, оскільки не надав до суду жодних доказів в підтвердження правових підстав передбачених законодавством України для визнання правочину недійсним.

Отже, на думку судової колегії наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2, про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303,307, 308,313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 08 листопада 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи 78 грн. 74 коп. на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; Код ЄДРПОУ: 37607526; МФО 828011; Банк отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; Р/р 31214206780007.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

ОСОБА_5

ОСОБА_1